
- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •4. Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- •7. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •8. Система управління охороною праці
- •9.Планування роботи з охорони праці.
- •10. . Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •11.Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •12. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •14. . Законодавство в галузі гігієни праці
- •15. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •16. Мікроклімат виробничих приміщень
- •17. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •18. Нормування шкідливих речовин
- •19. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •20. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. 7. Вібрація
- •2. 7.2. Захист від вібрацій
- •2. 8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2. 8.1. Акустичні величини
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •2. 8.4. Нормування шумів
- •2. 8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2. 8.5. Інфразвук
- •2. 8.6. Ультразвук
- •2. 9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2. 9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2. 9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2. 9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок
- •3.2.7. Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм.
- •18.7. Причини електротравм
- •3.4. 3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4. 4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4. 7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4. 5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
4.5.4. Пожежна сигналізація
Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень — на відстані 50 м один від одного.
В плавких автоматичних сповісниках пружини спаяні легкоплавким сплавом; при підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло. До аналогічного результату призводить викривлення пластинок біметалевого сповісника при підвищенні температури. Біметалевий сповісник забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі. В термісторному сповіснику при підвищенні температури знижується опір напівпровідникового шару, через який замикається коло електромагніту, що вмикає пожежну сигналізацію. Фотоелектричні сповісники (фотореле) спрацьовують внаслідок затемнення димом світлового променя, спрямованого на фотоелемент. Дія диму використовується і у швидкореагуючому іонізаційному сповіснику „КИ-1". Дим проникає в камеру з штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації; потенціал сітки лампи зростає, лампа відкривається і вмикає реле пожежної сигналізації
|
4.6.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
Забезпечення пожежної безпеки — невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Відповідно до статті 4 Закону України „Про пожежну безпеку" державні органи виконавчої влади та органи самоврядування усіх рівнів в межах своєї компетенції організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів. Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника). Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки; відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо; проводити службові розслідування випадків пожеж.Відповідно до статті 6 Закону громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України зобов'язані: виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.
|