- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •4. Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- •7. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •8. Система управління охороною праці
- •9.Планування роботи з охорони праці.
- •10. . Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •11.Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •12. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •14. . Законодавство в галузі гігієни праці
- •15. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •16. Мікроклімат виробничих приміщень
- •17. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •18. Нормування шкідливих речовин
- •19. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •20. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. 7. Вібрація
- •2. 7.2. Захист від вібрацій
- •2. 8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2. 8.1. Акустичні величини
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •2. 8.4. Нормування шумів
- •2. 8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2. 8.5. Інфразвук
- •2. 8.6. Ультразвук
- •2. 9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2. 9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2. 9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2. 9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок
- •3.2.7. Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм.
- •18.7. Причини електротравм
- •3.4. 3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4. 4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4. 7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4. 5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
3.1.2. Безпечність технологічного процесу
Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають: усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію; заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність; комплексну механізацію та автоматизацію виробництва,застосування дистанційного керування технологічними процессами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, герметизацію обладнання,застосування засобів колективного захисту працівників;раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці; своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях; запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання; своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва,котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів; забезпечення пожежо- та вибухобезпеки. Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.
3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
Посудинами, що працюють під тиском, називаються герметично закриті резервуари, які призначені для здійснення в них хімічних і теплових процесів, а також для зберігання та перевезення стиснених, зріджених і розчинених газів та рідин. Посудини, що працюють під тиском, належать до об'єктів з підвищеною небезпекою, тому при їх виготовленні та експлуатації необхідно дотримуватись вимог. Дія цих Правил поширюється на: посудини, які працюють під тиском води з температурою вище 115 °С або іншої рідини з температурою, що перевищує температуру кипіння при тиску 0,07 МПа (0,7 кгс/см3), без урахування гідростатичного тиску;посудини, що працюють під тиском пари або газу, вищим 0,07 МПа;балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, стиснених і розчинених газів під тиском, вищим 0,07 МПа;цистерни та бочки для транспортування і зберігання зріджених газів, тиск пари яких при температурі до 50 °С перевищує тиск понад 0,07 МПа;цистерни і посудини для транспортування і зберігання зріджених, стиснених газів, рідин і сипких тіл, в яких тиск вище 0,07 МПа утворюється періодично для їх випорожнення; барокамери. Посудини, що працюють під тиском, до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в експертно-технічних центрах (ЕТЦ). Реєстрації в ЕТЦ підлягають:посудини 1-ї групи, що працюють при температурі не вище 200 °С, у яких добуток тиску в МПа (кгс/см3) на місткість у м3 (літрах) не перевищує 0,05 (500), а також посудини 2, 3 і 4-ї груп, що працюють при зазначеній вище температурі, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см3) на місткість м3 (літрах) не перевищує 1 (10 000); група посудин визначається за табл. 3.1;бочки для перевезення зріджених газів, балони місткістю до 100 л, які встановлені стаціонарно, а також які призначені для транспортування та (або) зберігання стиснених, зріджених і розчинених газів;посудини для зберігання або транспортування зріджених газів, рідких і сипких тіл, що перебувають під тиском періодично при їх випорожнюванні;посудини із стисненими і зрідженими газами, що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені;деякі інші посудини.
Посудини, що працюють під тиском, піддаються технічному посвідченню до пуску в роботу та періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках - позачерговому опосвідченню; технічне опосвідчення проводиться у визначені ДНАОП 0.00-1.07-94 терміни експертами ЕТЦ, а посудини, що не реєструються в органах Держнаглядохоронпраці (тепер - Держгірпромнагляд), - особою, відповідальною за їх справний стан і безпечну експлуатацію. Окрім того, технічне опосвідчення посудин, цистерн, балонів і бочок може відбуватись на спеціальних ремонтно-випробувальних пунктах, на підприємствах-виготовлювачах, наповнювальних станціях, які мають відповідний дозвіл органів державного нагляду з охорони праці.
Технічне опосвідчення складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів і гідравлічного випробовування. Зовнішні й внутрішні огляди мають за мету при періодичних і позачергових опосвідченнях встановити справність посудини і можливість її подальшої роботи. При цьому звертається увага на виявлення можливих тріщин, надривів, випинів, види мів і корозії на внутрішніх та зовнішніх поверхнях стінок, слідів пропусків у зварних і клепаних з'єднаннях.
Гідравлічне випробовування посудин проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів. Його мета - перевірка міцності елементів посудини та щільності з'єднань. Величина пробного тиску визначається, виходячи із дозволеного тиску для посудини. Під пробним тиском посудина повинна перебувати 5 хв, якщо відсутні інші вказівки підприємства-виготовлювача. Посудини, що працюють під тиском шкідливих речовин (рідин і газів) 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТом 12.1.007-76, підлягають випробуванню на герметичність повітрям або інертним газом під тиском, що дорівнює робочому тиску. Результати технічного опосвідчення, а також термін наступного записуються у паспорт встановленої форми, який повинна мати кожна посудина, що працює під тиском.