
- •Українська мова Посібник для самостійного вивченя дицсципліни
- •Зміст дисципліни
- •Тема 5 Синтаксис та пунктуація
- •Тема 10 Теорія та практика перекладу
- •Тема 1. Українська мова як державна та національна мова
- •1.1. Націотворчий елемент української мови
- •1.2. Основні етапи історії української мови
- •1.3. Українська лексикографія
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Українські орфографія, орфоепія, графіка
- •2.1. Орфографія як наука
- •2.2. Орфоепія як наука
- •Чергування у – в.
- •Чергування і – й.
- •2.3 . Графіка як наука
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Лексичні та фразеологічні засоби мови
- •3.3. Групи української лексики
- •3.4. Фразеологія як наука
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Граматичні засоби мови
- •4.1. Морфологія як наука
- •4.2. Самостійні частини мови
- •4.3. Службові частини мови
- •4.4. Вигук
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Синтаксис та пунктуація
- •5.1. Синтаксис як наука
- •5.2. Пунктуація як наука
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Функціональні стилі української мови
- •6.1. Поняття функціонального стилю
- •6.2. Розмовний стиль
- •6.3. Науковий стиль
- •6.4. Публіцистичний стиль
- •6.5. Художній стиль
- •6.6. Офіційно-діловий стиль
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Культура мови
- •7.1. Поняття культури мови
- •7.2. Особливості ділового спілкування
- •7.3. Етикет ділового спілкування
- •7.4. Правила та закони ділового спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Документ як основний вид ділового тексту
- •8.1. Документ як вид тексту
- •8.2. Вимоги до тексту службового документа
- •8.3. Правила складання деяких видів документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Термін як лексична одиниця
- •9.1. Термінознавство як наука
- •9.2. Термін як лінгвістичне поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Теорія та практика перекладу
- •10.1. Коротка історія перекладацької традиції в Україні
- •10.2. Загальні зауваження щодо перекладу
- •10.3. Правила редагування комп’ютерного перекладу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Контрольні роботи Варіант 1
- •2. Визначте ряд, у якому правильно наведені сурядні сполучники:
- •3. Визначте речення з відокремленим означенням:
- •Варіант 3
- •2. Знайдіть речення з пунктуаційною помилкою:
- •3. Визначте непоширене речення:
- •Варіант 4
- •2. У реченні» Темно-зелені садки дрімають вже без плоду» присудок:
- •А. Ми, народжені у хх столітті, живемо за іншими правилами. Б. Посаджений учнями сад рясно вродив. В. Дівчата йдуть за зіллям зірваним на Івана Купала.
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •2. Вкажіть групу слів, в яких відбувається спрощення в групах приголосних:
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •2. Вкажіть групу слів, в яких відбувається спрощення в групах приголосних:
- •3. Вкажіть ряд слів без помилок:
- •Варіант 10
- •1. Визначте словосполучення, у якому неправильно вжитий прийменник:
- •2. Яке словосполучення перекладено правильно:
- •3. Вкажіть пункт, в якому допущено помилку:
- •Варіант 11
- •2. Які слова слід писати із префіксом при:
- •Варіант 12
- •2. Визначте ряд слів, де допущено помилку: а. Схитрити, змести, станцювати. Б. Сфотографувати, зробити, злетіти. В. Спитати, зрадіти, зкинути.
- •3. Написання якого слова не відповідає нормам правопису:
- •Варіант 13
- •2. Визначте «зайвий» ряд:
- •3. Знайдіть мовленнєву помилку в перекладі: а. Далёкая Сибирь – далека Сибір. Б. Головная боль – головний біль. В. Горячая печь – гаряча піч.
- •Варіант 14
- •2. Вкажіть ряд із числівниками: а. Трьохсотий, двадцятитисячний, десятий. Б. Двадцятирічний, шістнадцятиповерховий. В. Трійка, десятка, п'ятірка.
- •3. Знайдіть помилку у вживанні іменника:
- •Варіант 15
- •2. Визначте речення, в якому неправильно поставлено тире:
- •3. Які слова слід писати із префіксом при:
- •Варіант 16
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант 20
- •Варіант 21
- •Варіант 22
- •Варіант 23
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Список рекомендованої література
- •Список рекомендованих словників
Питання для самоконтролю
1. Лексикологія як наука. Основні риси української лексики.
2. Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми.
3. Групи української лексики. Принципи класифікації.
4. Фразеологія як наука. Поняття фразеологічної одиниці.
5. Класифікації фразеологізмів.
Тема 4. Граматичні засоби мови
4.1. Морфологія як наука
Морфологія (від гр. morphe – форма і logos – слово, вчення) – це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови. Морфологія разом з синтаксисом є частинами граматики – науки, що вивчає граматичну будову мови. Для морфології, як і для граматики в цілому, важливо граматичне значення слова. На відміну від лексичного, яке є індивідуальним для кожного слова, граматичне значення є спільних для цілих розрядів слів.
Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови.
У сучасній українській мові 10 частин мови. Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); окрему групу складають вигуки та звуконаслідування.
Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.
Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка). Вигуки та звуконаслідування виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи.
Самостійні частини мови виступають членами речення і можуть виконувати як властиву їм основну роль, так і неосновну, призначену для іншої частини мови. Наприклад, основні ролі іменника такі:
підмет (у називному відмінку);
додаток (у непрямих відмінках).
Але іменник може бути також:
означенням замість прикметника (зошит з паперу – який?- паперовий зошит);
обставиною, хоч ця роль є основною для прислівника (прийшов ранньою порою – коли?- повернувся вранці);
присудком (хоч ця роль властива дієслову) у сполученні з дієслівною зв'язкою (Олег став учнем).
Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.
Розряди частин мови за значенням (лексико- граматичні розряди)- це об'єднання слів у групи (у межах однієї частини мови) за якимись параметрами. Наприклад, у межах іменника виділяються такі групи слів:
власні і загальні;
конкретні і абстрактні;
назви істот і неістот;
збірні;
речовинні.
Морфологічна ознака – це характеристика певної групи слів, яка визначає зміну граматичних форм цих слів або слів, що від них залежить.За морфологічними ознаками слова усіх частин мови поділяються на змінювані і незмінювані. До змінюваних належать іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. До незмінюваних належать прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук.