2. Професіографічний підхід до формування особистості учня птнз

Існує декілька концептуальних підходів до формування особистості учня ПТНЗ. Розглянемо підхід, який передбачає врахування кваліфікаційних вимог. Згідно ст. 33 Закону України «Про професійно-технічну освіту» кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ – це сукупність вимог, які визначають його професійні знання, уміння, навички, що розроблені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері професійно-технічної освіти на основі кваліфікаційних характеристик професій.

Однак, вимоги до наявності професійно важливих якостей в даному випадку відсутні. Відсутні також вимоги до творчих здібностей і навичок творчої діяльності випускника системи профтехосвіти, які в подальшому повинні стати основою формування нових способів професійної діяльності.

Вільним від цього недоліку є професіографічний підхід до професійної підготовки учнів ПТНЗ, який є основою організації професійної підготовки і подальшої оцінки її якості. Професіограма – це чіткий опис будь-якої професії, представлений через систему вимог до людини, які містять якості і властивості особистості, особливості процесів мислення, а також комплекс знань, умінь, навичок, якими вона повинна оволодіти для того, щоб успішно виконувати професійні функції.

Професіограма містить п’ять розділів.

1. Соціально-економічна характеристика професії: 1.1. Галузь народного господарства. 1.2. Потреба в кадрах. 1.3. Географія професії. 1.4. Тип організації, підприємства. 1.5. Форма організації праці.

2. Виробнича характеристика професії: 2.1. Мета праці. 2.2. Предмет праці. 2.3. Засоби праці. 2.4. Зміст праці. 2.5. Умови праці. 2.6. Організація праці. 2.7. Необхідні професійні знання, уміння, навички.

3. Санітарно-гігієнічна характеристика професії: 3.1. Ступінь ваги і напруженості праці. 3.2. Статеві і вікові обмеження. 3.3. Режим роботи і відпочинку. 3.4. Змінність роботи. 3.5. Завантаженість аналізаторів. 3.6. Несприятливі чинники. 3.7. Медичні протипоказання.

4. Вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей фахівця: 4.1. Нейродинамика. 4.2. Добова біоритмика. 4.3. Психомоторика. 4.4. Сенсорно-перцептивная сфера. 4.5. Пам’ять. 4.6. Увага. 4.7. Мислення. 4.8. Інтелект. 4.9. Емоційно-вольова сфера. 4.10. Риси характеру. 4.11. Професій­но важливі якості.

5. Підготовка кадрів: 5.1. Тип навчального закладу. 5.2. Термін навчання. 5.3. Необхідні знання із загальноосвітніх предметів. 5.4. Перспективи професій­ного зростання.

Професіограма є ширшою ніж кваліфікаційна характеристика і врахування її вимог – основа пошуку підходів до формування учня ПТНЗ як фахівця.

3. Педагог як суб’єкт педагогічної системи

Педагогічна професія відноситься до професії типу «людина-людина» і містить такі напрями діяльності: 1) перетворювальна діяльність; 2) керуюча діяльність; 3)  взаємодія з іншими людьми щодо задоволення їхніх потреб, запитів; 5) облік суспільних цінностей.

В професійних навчальних закладах педагоги підрозділяються на такі групи: 1) педагоги, що здійснюють загальноосвітню підготовку; 2) педагоги, що здійснюють професійну підготовку.

Таким чином, у межах педагогічної професії має місце внутрішньо­професійна диференціація. Кожен педагог має певну педагогічні спеціальність, спеціалізацію та кваліфікацію.

Педагогічна спеціальність – це вид діяльності у межах педагогічної професії, що характеризується сукупністю знань, умінь, навичок, набутих у результаті освіти, та забезпечує підготовку до розв’язання визначеного класу професійно-педагогічних завдань відповідно кваліфікації.

Педагогічна спеціалізація – це вид діяльності у межах педагогічної спеціальності, пов’язана з конкретним предметом праці та конкретною функцією фахівця.

Педагогічна кваліфікація – рівень і вид професійно-педагогічної підготовленості, що характеризує можливості фахівця розв’язання визначеного класу професійно-педагогічних завдань (педагогічні працівники у ПТНЗ: викладач II категорії, викладач I категорії, викладач вищої категорії).

Діяльність інженера-педагога здійснюється переважно в закладах професійно-технічної освіти. Закон України «Про професійно-технічну освіту» (стаття 45) надає характеристику інженерно-педагогічним кадрам. Зокрема, до педагогічних працівників належать: викладачі, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники професійно-технічних навчальних закладів та інші працівники, які беруть безпосередньо участь в навчально-виховній роботі.

Згідно цього Закону педагогічною діяльністю в професійно-технічних навчальних закладах та установах можуть займатися особи, які мають:

– відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку;

– моральні якості і фізичний стан, який дає змогу виконувати обов’язки педагогічного працівника.