____________О___________

ОБОЗНИЙ – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад в Україні у XVII–XVIII ст. Обозні поділялися на генеральних і полкових. Генеральні обозні керували артилерією, відали організацією та постачанням козацького війська, брали участь у переговорах з іноземними послами, засідали в тральному суді тощо. Полкові обозні вважалися заступниками полковника в козацькому війську.

ОБЩИНА – форма громадського землеволодіння та землекористування, поширена на території Росії до 1917 р.

ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ (від лат. – захоплення) – система заходів, які проводять окупанти на захопленій території. Нерідко супроводжується терором.У військовій справі та в міжнародному праві тимчасове заняття озброєними силами території супротивника. Режим військової окупації регулюється 4-ою Гаагською конвенцією 1907 р., Женевською конвенцією 1949 р. «Про захист цивільного населення», Гаагською конвенцією 1954 р. «Про захист культурних цінностей у разі озброєного конфлікту». О. р. («новий порядок») в Україні у 1941–1944 рр. був встановлений відповідно до німецького Генерального плану «Ост».

ОЛЕШКІВСЬКА СІЧ – організація запорозьких козаків у пониззі Дніпра на території володінь Кримського ханства. Існувала у 1711–1734 рр.

ОПОЗИЦІЯ (від лат. – протистояння) – партія або група, яка виступає проти більшості, проти панівної думки у політиці й активно їй протидіє.

ОПРИШКИ (народні месники) – учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських й австрійських поміщиків у XVI – 1-й половині XIX ст.

ОРГАНІЗАЦІЯ об’єднаних НАЦІЙ (ООН) – міжнародна організація, заснована 26 червня 1945 р. на конференції у Сан-Франциско з метою підтримання та зміцнення миру й міжнародної безпеки, а також розвитку співробітництва між державами світу. Серед засновників була УРСР.

Організація Українських Націоналістів (ОУН) утворилася у Відні на І конгресі українських націоналістів, який проводився упродовж 28 січня – 3 лютого 1929 р. Утворення ОУН відбулося внаслідок злиття двох організацій – Союзу Українських Націоналістів й Української Військової Організації. Стало реакцією на невдачу визвольних змагань 1917–1920 рр. і виявом бажання продовжувати боротьбу за відновлення самостійності української держави. ОУН вважала, що успіху можна досягнути тільки радикальними революційними методами боротьби проти окупантів України.

ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ РЕВОЛЮЦІЙНА (ОУНР) – український політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української Соборної Самостійної Держави, збереження та розвиток української нації. ОУНР утворилася в лютому 1940 р. внаслідок відходу від ОУН середовища Степана Бандери. Інші назви: ОУН(б) – «бандерівська», ОУНСД – «ОУН самостійників-державників».За згодою німецького режиму ОУНР сформувала батальйони «Нахтігаль» і «Роланд», які повинні були скласти ядро майбутньої української армії. Услід за німецьким вторгненням на територію СРСР, ОУНР проголосила 30 червня 1941 р. у Львові Акт відновлення Української Держави та сформувала Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. Бандера та кілька його спільників були заарештовані та ув’язнені гестапо. Керівництво організацією здійснював Микола Лебедь, який у травні 1943 р. передав повноваження Роману Шухевичу.

ОРЕНДА (від лат. – здаю в найми, наймаю) – найм певною особою, організацією землі, будинків, підприємств у тимчасове користування на певний термін за певну плату.

ОСАВУЛ – виборна службова особа, яка обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні в XVII–ХVIII ст. Поділялись на генеральних, полкових ісотенних осавулів.

ОСТАРБАЙТЕРИ (з нім. – східні робітники) – німецький термін для позначення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.