History of Ukraine / Заочн. ф. навч / Звільнення Укр. 1943-1944
.docВизволення України від фашистських загарбників під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)
Звільнення України від фашистських окупантів відбувалося у два етапи: 1) грудень 1942 р. – лютий 1943 р.; 2) серпень 1943 р. – жовтень 1944 р.
Унаслідок нищівного розгрому гітлерівських відбірних дивізій у Сталінградській битві (17 липня 1942 р. – 2 лютого 1943 р.) Ставка Верховного Головнокомандування віддала наказ про початок контрнаступу Червоної армії на широкому фронті від передгір’їв Кавказу до Ленінграда. Перший етап звільнення України розпочався 16 грудня 1942 р. В операції брали участь війська Воронезького (командуючий генерал армії П. Голіков) та Південно-Західного фронтів (командуючий генерал армії М. Ватутін). Першими на українську землю вступили війська 573‑го полку 195‑ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала В. Кузнєцова. Ними були звільнені села Півнівка, Морозівка, Микільське Міловського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. Розвиваючи наступ, війська Воронезького фронту 16 лютого визволили Харків і на 4 березня вийшли на рубіж Суми – Лебедин – Охтирка – Опішня.
Війська Південно-Західного фронту 14 лютого вступили до Ворошиловграда (нині Луганська) і на 17 лютого 1943 р. вийшли на лінію Красноград – Новомосковськ – Синельникове – Красноармійськ – Слов’янськ і зав’язали бої на підступах до Дніпропетровська й Запоріжжя. Військові з’єднання Південного фронту, форсувавши Дон, 14 лютого вибили противника з Ростова й Новочеркаська, а 17 лютого вийшли на рубіж річки Міус, де й тримали оборону до літа 1943 р. Про шалений опір німців свідчить цифра у 120 тис. загиблих радянських солдат та офіцерів у боях за звільнення тільки однієї Ворошиловградської області.
Гітлерівське командування, щоб врятувати становище, перекинуло на південь значні сили й 19 лютого 1943 р. з району Краснограда й Красноармійська завдало по радянських військах потужних танкових ударів. Задля потужного контрнаступу німці досягли 11-тикратної переваги в танках. Однак незважаючи на опір Червоної Армії, німецько-фашистські війська 15 березня 1943 р. знову захопили Харків. Але розвинути далі свій успіх їм не вдалося. Їхнє просування було зупинено на лінії Коренєво – Краснопілля – Гостищеве, утворивши південний фас Курської дуги.
Розгром фашистських військ у Курській дузі створив передумови для наступу Червоної Армії на усьому фронті, у тому числі і на Лівобережній Україні. 23 серпня 1943 р. військами Степового фронту під командуванням І. Конєва був визволений Харків. Перед Центральним, Воронезьким, Степовим, Південно-Західним та Південним фронтами повстало завдання визволити Донбас, Лівобережну Україну, форсувати Дніпро та створити плацдарм на Правобережній Україні. Фашисти вважали Дніпро останнім рубежем своєї оборони. Тому мали великі надії на систему укріплень на Дніпрі, які назвали «Східним Валом». Окупанти розраховували на те, що штурм послабить Червону Армію і, таким чином, надовго затримає її наступ. З цією метою було видано наказ перетворити радянську територію, яку залишать німці, на пустелю. Радянське керівництво вирішило форсувати наступ і не дати супротивнику закріпитися на рубежі Дніпра. Війська Степового та Південно-Степового фронтів форсували Дніпро між Кременчуком і Дніпропетровськом. У жовтні були визволені Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ.
Одночасно радянські війська робили спроби прорвати оборону противника на Букринському плацдармі, однак успіху не мали – 3 листопада 1943 р. після артпідготовки радянське командування почало наступ на Київ з Лютезького плацдарму. 6 листопада після важких боїв радянські війська взяли Київ. У грудні 1943 р. Червона Армія перейшла у наступ. Протягом 24 січня – 17 лютого 1944 р. була проведена Корсунь-Шевченківська наступальна операція. 1-й Український фронт під командуванням генерала Ватутіна знищив фашистські частини у районі Житомира та Бердичева. На початку лютого були звільнені Рівно, Луцьк, Шепетівку. Війська 2-го Українського фронту під командуванням генерала Конєва звільнили 8 січня 1944 р. Кіровоград. Завоювання нових позицій зумовило наступ військ 1-го та 2-го Українського фронтів і знищення 10 німецьких дивізій в районі Корсунь-Шевченківська.
Упродовж 22 березня – 16 квітня 1944 р. відбувався наступ радянських військ на півдні України. Перед загальним наступом були звільнені Херсон, Вінниця, Проскурів. 26 березня 1944 р. війська 2-го Українського фронту почали наступ на Яссько-Кишиневському напрямі, форсували Південний Буг, Дністер та вийшли на кордон з Румунією. 1-й Український фронт визволив Тернопіль, Кам’янець-Подільський та вийшли на кордон з Чехословаччиною. Протягом 8 квітня – 12 травня 1944 р. відбувалася Кримська наступальна операція. Після прориву Перекопських укріплень радянські війська визволили Сімферополь, а 9 травня 1944 р. – Севастополь. 13 червня – 29 серпня 1944 р. відбулася Львівсько-Сандомирська операція радянських військ. Радянські війська звільнили Львів, Станіслав.
Внаслідок Східно-Карпатської стратегічної наступальної операції радянські війська звільнили Карпатську Україну. 28 жовтня 1944 р. війська 4-го Українського фронту звільнили територію Закарпатської України. Таким чином, Україна була повністю звільнена від фашистської окупації.