Звіт повинен містити
Тема и метароботи.
Завдання.
Хід роботи.
Опис алгоритму роботи програмного продукту, основних функцій та модулів.
Побудувана блок-схему алгоритму вирішення завдання.
Схему взаємодії основних модулів (UML).
Діаграма варіантів використання.
Висновок.
Контрольні питання
Модульність програм.
Поняття компонентів.
Для чого застосовуються компоненти?
Поняття алгоритму.
Види алгоритмів.
Лабораторна робота № 3
Тема: «Написання коду програми».
Мета: навчитися програмувати ПП.
Теоретичні відомості
Для подання фізичних сутностей застосовується спеціальний термін - компонентів (component). Компонент реалізує деякий набір інтерфейсів і служить для загального позначення елементів фізичного подання моделі. Для графічного подання компонента може використовуватися спеціальний символ - прямокутник із вставленими ліворуч двома більше дрібними прямокутниками (рис. 1). Усередині прямокутника записується ім'я компонента й, можливо, деяка додаткова інформація. Зображення цього символу може незначно варіюватися залежно від характеру асоційованої з компонентом інформації.
У метамоделі мови UML компонент є нащадком класифікатора. Він надає організацію в рамках фізичного пакета асоційованим з ним елементам моделі. Як класифікатор, компонент може мати також свої власні властивості, такі як атрибути й операції.
Рисунок 1 - Графічне зображення компонента в мові UML
Так, у першому випадку (мал. 1, а) з компонентом рівня екземпляра зв'язується тільки його ім'я, а в другому (мал. 1, б) - додатково ім'я пакета й позначене значення.
Ім'я компонента підкоряється загальним правилам іменування елементів моделі в мові UML і може складатися з будь-якого числа букв, цифр і деяких розділових знаків. Окремий компонент може бути представлений на рівні типу або на рівні екземпляра. Хоча його графічне зображення в обох випадках однакове, правила запису ім'я компонента трохи відрізняються. Якщо компонент представляється на рівні типу, то в якості його ім'я записується тільки ім'я типу із заголовної букви.
Якщо ж компонент представляється на рівні екземпляра, то в якості його ім'я записується <ім'я компонента ':' ім'я типах При цьому весь рядок ім'я підкреслюється.
Як прості імена прийнято використовувати імена файлів, що виконуються, (із вказівкою розширення ехе після крапки-роздільника), імена динамічних бібліотек (розширення dll), імена Web-Сторінок (розширення html), імена текстових файлів (розширення txt або doc) або файлів довідки (hip), імена файлів баз даних (DB) або імена файлів з вихідними текстами програм (розширення h, cpp для мови C++, розширення Java для мови Java), скрипти (pi, asp) і ін.
Оскільки конкретна реалізація логічного подання моделі системи залежить від використовуваного програмного інструментарію, те й імена компонентів будуть визначатися особливостями синтаксису відповідної мови програмування.
В окремих випадках до простого ім'я компонента може бути додана інформація про ім'я пакета й про конкретну версію реалізації даного компонента (мал. 1, б). Необхідно помітити, що в цьому випадку номер версії записується як позначене значення у фігурних дужках. В інших випадках символ компонента може бути розділений на секції, щоб явно вказати імена реалізованих у ньому інтерфейсів.