Електробезпека Особливості електротравматизму

Електрифікація всіх сфер людської діяльності ставить на пер­ший план питання про захист персоналу, що обслуговує електро­устаткування, а також інших осіб, які можуть підпадати під небезпе­ку ураження струмом.

Практика свідчить про те, що майже у всіх галузях, де викорис­товується електричний струм, бувають випадки ураження людей. Ураження струмом є найрозповсюдженішим небезпечним і несподі­ваним для потерпілого видом виробничого травматизму.

Небезпека електротравматизму особливо велика тому, що елек­тричний струм неможливо виявити ні за зовнішнім виглядом, ні за звуком, ні за запахом. Небезпека ураження струмом виникає з такою швидкістю, що людина не спроможна самостійно звільнити себе від дротів або деталей, що знаходяться під напругою. Нещасні випадки найчастіше виникають внаслідок контакту зі струмопровідними частинами електрообладнання чи провідниками при виконанні ремонтних робіт.

За статистичними даними, кількість травм, викликаних елект­ричним струмом, становить 11-17 % від загального числа нещас­них випадків із смертельними наслідками. Із загального числа смертельних випадків до 80 % припадає на експлуатацію промис­лових установок напругою до 1000 В, решта — на установки на­пругою понад 1000 В.

Приведене співвідношення характерне не тільки для України, а й для більшості країн світу, хоча абсолютне число нещасних випад­ків в різних країнах є різним.

Такий стан електротравматизму пояснюється тим, що електро­установки, які працюють під напругою до 1000 В мають значно ширше розповсюдження, ніж електроустановки під напругою понад 1000 В. З обладнанням, яке працює під напругою до 1000 В, контак­тує величезна кількість людей, що часто не зважають на величезну небезпеку електричного струму. Із числа потерпілих основну групу складають електромонтери, електрозварювальники, робітники, які обслуговують технологічне обладнання та електроустаткування.

Ураження неізольованої від землі людини електричним стру­мом може виникати тоді, коли вона:

а) доторкнулася до однієї або двох фаз електроустановки під на­пругою;

б) наблизилась на небезпечну відстань до неізольованих струмопровідних частин електроустановки під напругою;

в) доторкнулася до металевих корпусів електрообладнаня, що пе­ребуває під напругою в результаті пошкодження електричної ізоляції;

г) потрапила під «крокову напругу», що виникає в місцях розті­кання струму в землі;

д) доторкнулася до накопичувачів електричної енергії, відключе­них від мережі (батареї конденсаторів, кабельні чи повітряні лі­нії та ін.);

є) потрапила під дію атмосферного струму під час грозових розря­дів та ін. Основними причинами електротравматизму є:

• порушення правил техніки безпеки при експлуатації електрич­ного устаткування;

• незадовільне огородження струмопровідних частин установки від випадкового до них доторкання;

• незадовільне заземлення електроустановок та ізоляція струмоп­ровідних частин;

• невідповідність машин, апаратів, кабелів і провідників умовам їх експлуатації;

• робота машин біля ЛЕП, що перебувають під напругою, без до­тримання заходів безпеки, неправильна експлуатація перенос­ного ручного електроінструменту;

• низький рівень кваліфікації обслуговуючого персоналу, вико­нання робіт під напругою без дотримання правил техніки безпе­ки та без захисних засобів та ін.

Отже, заходи електробезпеки були і залишаються важливим пи­танням охорони праці.

Електробезпека — це система організаційних і технічних захо­дів, що забезпечують захист людини від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичного струму.

До числа небезпечних і шкідливих чинників належить підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може відбуватись через тіло людини, підвищений рівень статичного струму, підвищений рівень електромагнітних випромінювань електричного і магнітного полів.