Астрономія_Параграфи_15-17_Додатки

Швидкість ракети в 10000 разів менша, ніж швидкість світла, тому космонавти будуть летіти до Беги у 10000 разів довше.

§2. Опівдні ваша тінь у два рази менша, ніж ваш зріст. Визначте ви­ соту Сонця над горизонтом .

Розв'язання:

Висота Сонця h вимірюється кутом між площино ю горизонту та напрямком на світило. З прямокутного три­ кутника, де катетами є L (довжина тіні) та Н (ваш зріст), знаходимо

Л= arctg(H/L ) = arctg2 = 63°26' .

§3. На скільки відрізняється місцевий час у Сімферополі від київсько­ го часу?

За допомого ю третього закону Кеплера визначаємо велику піввісь орбіти астероїда:

2.

Відповідь. Астероїд Аму р не пе­ ретне орбіту Землі, тому не мо­ же зіткнутися із Землею .

Рис. П . 1 .

§5. На якій висоті над поверхнею Землі має обертатися геостаціонар-

ний супутник, який висить над одніє ю т о ч к о ю Землі?

Розе ЛЗ (Х- Н ЫЛ •

1. За допомого ю третього закону Кеплера визна­ чаємо велику піввісь орбіти супутника:

де а2 = 3 8 0 0 0 0 км — велика піввісь орбіти Місяця; 7і, = 1 доба — період обертання супутника навколо Землі; Т"2 = 27,3 доби — період обертання Місяця навколо Землі.

2.

Відповідь. Геостаціонарні супутники обертаються із заходу на схід у пло­ щині екватора на висоті 3 5 5 0 0 км .

§ 6. Чи можут ь космонавти з поверхні Місяця неозброєним о к о м по­ бачити Чорне море?

§8. На поверхні якої планети земної групи вага космонавтів буде най­

ме н ш о ю ?

де G — гравітаційна стала; М — маса планети, R — радіус планети. Най­ менша вага буде на поверхні тієї планети, де менше прискорення вільного

пляє більше сонячної енергії? Розгляньте випадки: А. Вікно вихо­ дить на південь; Б. Вікно виходить на схід .

Розв'язання:

А . Кількість сонячної енергії, яку отримує одиниця поверхні за одиниц ю часу, можн а обчислити за допомого ю такої формули:

де q — сонячна стала; і — кут падіння сонячних променів .

Стіна розташована перпендикулярно до горизонту, тому взимку кут падіння сонячних променів буде меншим . Отже, як це не дивно, взимку у вікно вашої квартири від Сонця надходить більше енергії, ніж улітку.

Б. Я к щ о вікно виходить на схід, то сонячні промені опівдні ніко­ ли не освітлюют ь вашу кімнату.

§ 13. Визначте радіус зорі Вега, яка випромінює у 55 разів більше енергії, ніж Сонце. Температура поверхні становить 11000 К. Який вигляд мала б ця зоря на нашому небі, якби вона світила на місці Сонця?

Радіус зорі визначають за допомого ю форму­

чином, умови на нашій планеті стали б непридатними для будь-яких форм життя .

6. Визначте географічну довготу кк та широт у фк вашого населеного пункту за д о п о м о г о ю карти або дод. 5.

7.Результати запишіть у таблицю .

8. Порівняйте

9. Зробіть висновок .

Лабораторна робота №2

Визначення географічної довготи за допомогою сонячного годинника

Увага: під час виконання цієї роботи не можна дивитися на Сонце без спеціального світлофільтра!

Мета: навчитися орієнтуватися на місцевості за допомого ю со­ нячного годинника.

Обладнання: папір, ножиці, клей.

ТЕОРЕТИЧН І ВІДОМОСТІ

При вимірюванні часу збереглися дві системи відліку — зоряний час і сонячний час (§ 3). У повсякденному житті ми використовуємо тільки сонячний час, який можна визначити за допомогою сонячного годинни­ ка — звичайної палички, тінь від якої визначає місцевий час. Місцевий полудень — 12 година за місцевим часом — настає під час верхньої куль­ мінації Сонця, коли тінь від палички найкоротша.

ВИ К О Н А Н Н Я РОБОТИ

1.Зробіть сонячни й годинник . Для цього перенесіть його викрійку (рис . Л . 2 . 1) на аркуш паперу, розріжте окремі смуги і склейте їх, сполучаючи відповідні букви на них, як показано на рис. Л.2.2.

Рис. Л . 2 . 1 . Частини сонячного годинника. Пунктиром показано лінії, по яких треба розрізати викрійку

л о ю ( 1 ) .

5.Результати вимірювань та обчислень запишіть у таб­ лицю :

Рис. Л . 2 . 2 . Готовий со­ нячний годинник

6. Знайдіть географічну довготу місця спостереження вашого населе­ ного пункту за допомого ю географічної карти або дод. 5.

7. Порівняйте

8. Зробіть висновок .

Лабораторна робота №3 .

Сонячне світло — джерело енергії *

Увага: під час виконання цієї роботи не можна дивитися на Сонце без спеціального світлофільтра!

Мета: виміряти кількість сонячної енергії, яку отримує певна ділянка поверхні Землі протягом певного часу.

Обладнання: олівець, лінійка.

ТЕОРЕТИЧН І ВІДОМОСТІ

Кількість енергії, яку отримує поверхня Землі від Сонця, зале­ жит ь від кута падіння сонячних променів і:

одиниця поверхні Землі, я к щ о сонячні промені падають перпендикуляр­ но до поверхні, тобто при (див. § 12). На широті (Харків, Київ, Львів) кількість енергії, що отримує поверхня за довгий літній день, досягає що більше навіть від тієї со­ нячної енергії, яку отриму є поверхня на екваторі, де цілий рік трива­ лість дня складає 12 годин .

Для визначення кількості енергії, яку отримує певна ділянка пло­ щ е ю S за проміжо к часу t, будемо вважати, що кут падіння сонячних променів і за цей час залишається сталим:

(2)

ВИ К О Н А Н Н Я РОБОТ И

1. Виміряйте довжину олівця Н та тіні L від сонячного світла. Для цього установіть олівець перпендикулярно до площини стола. Зна­ йдіть кут падіння і сонячних променів за формулою :

2. Визначте площу шкільного подвір'я S.

3. Обчисліть за допомого ю формули (2), яку енергію отримує від Сон­ ця шкільне подвір'я протягом 1 год.

4. Результати запишіть у таблицю:

5. Визначте, скільки часу змож е світитися електрична лампа потуж­ ніст ю 100 Вт, я к щ о на її роботу буде витрачено 5 0 % одержаної со­ нячної енергії.

6. Зробіть висновок .

* Цю роботу можна виконати двічі за рік — узимку та восени або весною.

1. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ

2. АСТРОНОМІЧНІ ЗНАКИ І СИМВОЛИ

3. ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ

4. ДЕЯКІ ФІЗИЧНІ ТА АСТРОНОМІЧНІ ВЕЛИЧИНИ

5. ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ МІСТ УКРАЇНИ