- •Семинар 2 (Тема 2.)
- •Завдання до тексту
- •Еміль Дюркгейм. Метод соціології // Погорілий о.І. Соціологічна думка хх століття: Навч. Посібник. – к., 1996. – с. 45–46.
- •Завдання до тексту
- •Дюркгейм е. Метод социологии // Кравченко а.И. Социология. Хрестоматия для вузов. – м., 2002. –с. 11–19.
- •Завдання до тексту
- •Дюркгейм е. Оразделении общественного труда// Кравченко а.И. Социология для вузов. – м., 2002. –с. 168–197.
- •Завдання до тексту
- •Дюркгайм е. Самогубство: Соціологічне дослідження. Егоїстичний суїцид. – к., 1999. – с. 170–175, 251–253.
- •Завдання до тексту
- •Дюркгайм е. Самогубство: Соціологічне дослідження. Альтруїстичний суїцид. – к., 1999. – с. 255–261.
- •Завдання до тексту
- •Дюркгайм е. Самогубство: Соціологічне дослідження. Аномічний суїцид. – к., 1999. – с. 298–311.
- •Завдання до тексту
- •Вебер м. Понятие социологии и "Смысла" социального действия // Кравченко а.И. Социология. Хрестоматия для вузов. – м., 2002. –с. 591–601.
- •Завдання до тексту
- •Вебер м. Объективность социально-научного и социально-политического познания // Избранные произведения. – м., 1990. – с.347, 349–350, 353–354, 389–390, 393–394.
- •Завдання до тексту
- •Вебер м. Віросповідання і соціальне розшарування // Протестантська етика і дух капіталізму. – к., 1994. – с. 38–41.
- •Завдання до тексту
- •Вебер м. Аскеза і капіталістичний дух // Протестантська етика і дух капіталізму. – к., 1994. – с. 160–173, 180–182.
- •Завдання до тексту
- •Вільфредо Парето. Загальна соціологія Прелімінарії // Погорілий о.І. Соціологічна думка хх ст. – к., 1996. – с. 49–51.
- •Завдання до тексту
- •Соціологічний практикум Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
Завдання 3
Нижче наведені цитати з робіт класиків соціології – О.Конта, Г.Спенсера, Е.Дюркгейма, М.Вебера, Г.Зіммеля, В.Парето. Вам потрібно вказати автора кожної цитати та зробити короткий коментар.
"Суспільство існує для блага своїх членів, а не члени його існують для блага суспільства".
"Байдужість з якою вони (гроші) передаються всякому новому вживанню, легкість, з якою вони покидають будь-якого суб’єкта, бо справді вони не пов’язані ні з одним, предметність, що виключає будь-яку сердечність, властива їм як чистим засобам – все це змушує провести фатальну аналогію між грішми та проституцією".
"Залишивши осторонь індивіда як індивіда, його мотиви та ідеї, потрібно вивчати ті різноманітні стани соціального середовища (релігійні вірування, сім’я, політичне життя, професійні групи тощо), під впливом яких змінюється відсоток самогубств".
"Ідеї керують і змінюють світ…, весь соціальний механізм тримається, в решті-решт, на думках (мнениях)".
"Вираз "віднесення до цінності" має значення тільки витлумачення того специфічно наукового "інтересу", котрий керує вибором та обробкою об’єкта емпіричних досліджень".
"Соціальні вірування або дії здатні існувати незалежно від їх індивідуальних виявів. Цим, очевидно, ми не хочемо сказати, що суспільство можливе без індивідів: підозра у проголошенні такої явної помилки могла б не стосуватися нас".
"Ми маємо повне право дивитися на суспільство як на особливе буття (entity); бо хоча воно і складається із окремих одиниць, одначе постійне збереження упродовж цілих поколінь і навіть віків певної загальної схожості у групуванні цих одиниць в межах місцевості, що займає кожне суспільство, вказує на відому конкретність агрегату, який вони утворюють. І саме це дає підставу для нашої ідеї про суспільство".
Безпосередньо найбільш зрозумілою за своєю смисловою структурою є дія, зорієнтована суб’єктивно строго раціонально у відповідності із засобами, котрі вважаються (суб’єктивно) адекватними для досягнення (суб’єктивно) однозначних та ясно усвідомлюваних цілей".
"Так само, як і в біології виявлені певні загальні риси розвитку, – структур і функцій, які притаманні усім живим організмам, інші – певним значним групам, інші – тільки певним підгрупам, так і в соціології потрібно визнати наявність закономірностей соціального розвитку, структур і функцій універсального, загального і спеціального змісту".
"Соціальні факти потрібно розглядати як речі".
"Панування може бути обумовлено інтересами, тобто цілераціональними міркуваннями підлеглих відносно переваг або недоліків; воно може обумовлюватися просто звичаями, звичкою до певної поведінки; в кінці кінців, воно може базуватися на простій особистій прихильності підданих, тобто мати афективну базу".
1 Останній прояв нашого геройства (англ.)
2 Напуття християнам (англ.).
3 Ебіоніти – іудео-християнська секта, що засуджувала багатство і пропагувала бідність.
4 Нечисте життя (англ.).
5 В силу природних обставин (латин.).
6 Скарбниці церкви (латин.).
7 Згідно з природним законом (латин.).
8 Людина усім зобов'язана лише собі (англ.).
9 Хай благословить Бог діла його (англ.).
10 Людей з вищою освітою (англ.).
11 Потаємної віри (латин).
12 Забобони (англ.).
13 Пусті балачки (англ.).
14 Надмірності (англ.).
15 Суєтне марнославство (англ.).