- •1. Педагогіка як наука і мистецтво професійно-педагогічної діяльності. Звязок педагогіки з іншими науками.
- •2. Методи психолого-педагогічних досліджень.
- •3. Джерела, фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •5. Мета і завдання виховання, їх співвідношення і конкретизація. Мета виховання в Україні на сучасному етапі.
- •6. Наукові засади вікової періодизації розвитку дитини. Сенситивні періоди розвитку. Кризи психічного розвитку.
- •8. Молодший і старший підлітковий вік, соціальна ситуація їх розвитку. Основні суперечності підліткового віку та особливості формування особистості підлітка.
- •9. Ранній юнацький вік, соціальна ситуація його, розвитку, психічні новоутворення віку. Формування особистості в ранньому юнацькому віці.
- •11. Функції процесу навчання. Й.Песталоцці. АДістерверг. К. Ушинський, в-Сухомлинський, в.В. Давидов про розвивальне та виховне навчання.
- •12. Основні компоненти процесу навчання, їх характеристика.
- •13. Закономірності процесу навчання, їх характеристика.
- •14. Принципи процесу навчання, підходи до їх класифікації та характеристика.
- •15. Наукові основи визначення змісту освіти. Аналіз теорії формальної та матеріальної освіти. Зміна парадигми в освіті.
- •16 Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.
- •17. Державні стандарти освіти, їх відображення в навчальних планах сучасної школи.
- •18. Нові типи шкіл, особливості їх навчальних планів.
- •19. Історико-педагогічна характеристика основних видів організації навчального процесу.
- •20. Психолого-педагогічний аналіз новітніх навчальних технологій.
- •21.Загальне поняття методів навчання. Аналіз підходів до класифікації методів навчання.
- •22. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •23. Аналіз групи методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •24(28). Методи контролю та самоконтролю навчальних досягнень учнів. Особливості контролю і оцінки результатів навчання в сучасних умовах.
- •25. Основні засоби навчання. Залежність вибору засобів і методів навчання від змісту навчальної діяльності, вікових і індивідуальних особливостей дітей.
- •26. Історія становлення та розвитку організаційних форм навчання.
- •27.28.29.Організаційні форми навчання в сучасній школі. Основні вимоги до сучасного уроку. Типологія уроків. Зумовленість вибору типу уроку. Психолого-педагогічний аналіз уроку.
- •30. Функції, види та зміст контролю. Психологічні та педагогічні основи контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •31. Сутність виховання. Місце виховання у процесі соціалізації особистості. Інститути виховання. Критерії вихованості.
- •32. Структура виховного процесу в школі
- •33. Психолого-педагогічні основи організації виховного процесу у школі. Його рушійні сили і динаміка.
- •34. Сучасні підходи до організації і здійснення навчально-виховного процесу у школі.
- •35. Закономірності процесу виховання, їх характеристика.
- •36. Принципи виховання як відображання закономірностей виховного процесу.
- •37. Основні завдання і зміст всебічного і гармонійного розвитку особистості, гармонія і дисгармонія у розвитку особистості.
- •38. Психолого-педагогічні основи розробки педагогічних технологій виховання. Їх зміст і процеси творення.
- •39. Взаємозв'язок структури виховного процесу і змісту педагогічних технологій виховання. Етапи створення технологій виховання. Модель одиничного циклу.
- •40. Метод виховання як педагогічна категорія. Психологічний і педагогічний аспект методів виховання.
- •41. Підходи до класифікації методів виховання. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методи виховання.
- •42. Методи формування свідомості особистості, їх характеристика.
- •43. Дискусія як метод морального виховання. Методика організації і проведення дискусії з учнями.
- •44. Методи педагогічного стимулювання діяльності школярів і позитивного досвіду громадської поведінки. Їх характеристика та особливості.
- •46. Педагогічні та психологічні аспекти самовиховання і самоосвіти учнів.
- •47. Поняття про світогляд, його види. Формування світогляду.
- •48. Колектив та особистість як актуальна проблема сучасної школи.
- •49. Методика колективного творчого виховання.
- •50. Методика індивідуальної виховної роботи з учнями.
- •51. Завдання, зміст. Основні шляхи здійснення морального виховання.
- •52. Мета, завдання і сутність правового виховання.
- •53. Причини виникнення важковиховуваності та педагогічної занедбаності учнів. Методика роботи з важковиховуваними і педагогічно занедбаними дітьми.
- •54. Зміст, завдання і основні напрями розумового виховання і розвитку учнів.
- •55. Система роботи з екологічного виховання школярів.
- •56. Система роботи з фізичного виховання школярів.
- •57.Мета, завдання, зміст, основні напрями з естетичного виховання школярів.
- •58. Проблеми трудового виховання школярів. Завдання, зміст форми трудового виховання учнів в сучасних умовах.
- •59. Проблеми профорієнтації учнів в умовах становлення ринкової економіки. Сутність і структура профорієнтації.
- •60. Завдання, зміст, форми і методи статевого виховання учнів.
- •61. Історія становлення і розвиток дитячих та юнацьких організацій. Принципи їх діяльності. Сучасний стан розвитку дитячих та юнацьких організацій в Україні.
- •62. Система взаємодії сім’ї та школи у вихованні учнівської молоді: мета, напрямки, форми і методи.
- •63. Мета, виховні завдання, функції та основні напрямки роботи класного керівника. Критерії оцінки роботи класного керівника.
- •64. Соціально-правовий захист дитинства.
- •65. Система освіти України на сучасному етапі. Основні принципи її побудови. Закон України «Про загальну середню освіту».
- •66. Система управління освітою в Україні. Принципи управління освітою.
- •67. Управління сучасною школою. Основні нормативні документи: Закон України "Про освіту". "Про середню загальну освіту". Національна доктрина розвитку освіти в Україні в 21-му ст.
- •68. Наукова організація праці в школі.
- •69. Передовий педагогічний досвід, його рівні. Критерії, шляхи вивчення і поширення. Адреси ппд. Новаторство в педагогіці 70 - 80 рр.
- •70. Методична робота в школі. Завдання, зміст. Форми методичної роботи в школі.
15. Наукові основи визначення змісту освіти. Аналіз теорії формальної та матеріальної освіти. Зміна парадигми в освіті.
Наукові вимоги до формування змісту освіти: відповідність мети і завданням виховання; гуманістична спрямованість; науковість змісту; послідовність; підтримка світового стандарту; взаємозв'язок між окремими навчальним» предметами; доступність;відповідність віковим можливостям;
ЗВ'ЯЗОК З ЖИТТЯМ.
Зміст освіти - система наукових знань, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засвоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, зміст соціальної культури з метою його розвитку. Загальна і політехнічна освіта - базові у професійному навчанні. Поєднання загальної, політехнічної, професійної освіти свідчить про органічний зв'язок між науковими дисциплінами, а також між наукою і виробництвом. Основні теорії формування змісту освіти склалися в кінці 18 - на початку 19 століття, вони отримали назву матеріальної і формальної теорії формування змісту освіти. Першу ще називають теорією дидактичного матеріалізму або енциклопедизму. її прихильники <Ян Коменський) вважали, що головна мета навчання полягає в передачі учням якомога більшого обсягу знань з різноманітних галузей науки. На противагу енциклопедизму формальна теорія формування змісту освіти або дидактичний формалізм, трактувала навчання лише як засіб розвитку здібностей і пізнавальних інтересів учнів. Тому головним критерієм при доборі навчальних предметів повинна слугувати розвиваюча цінність навчальної дисципліни, найбільш представлена в математиці і класичних мовах. Теоретичною основою дидактичного формалізму є положення про перенесення знань і умінь, набутих в одній галузі діяльності, в іншу. Освіта - це процес результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Протягом останніх десятиліть 20 століття у світлі ідеї гуманізації освіти все більше утверджувався особистісно - орієнтовний підхід до виявлення сутності освіти. При такому підході до визначення сутності змісту освіти з метою задоволення освітніх, духовних, культурних і життєвих потреб особистості, гуманне ставлення до особистості, становлення її індивідуальності і можливості самореалізації в культурно - освітньому просторі.
16 Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.
Епоха універсалізації освіти, енциклопедичних знань відходить у минуле, темпи сучасного життя потребують більш раннього визначення сфери подальшої професійної підготовки. Таку можливість надає школярам диференціація освіти. Диференціація в освіті - процес та результат створення відмінностей між частинами освітньої системи, диференціація може здійснюватись між шкалами в межах шкільних систем, класами в межах школи, групами учнів та окремими учнями в межах класу з урахуванням одного чи кількох критеріїв - мети, методів, змісту освіти. Диференціація середньої освіти в Україні відбувається як на макро та мезо, так і на мікро рівні. Що до макро і мезо, то йдеться про існування різних типів середніх навчальних закладів: ЗОШ, спецшкіл, гімназії, ліцеї. Ці навчальні заклади мають академічний профіль, призначені для обдарованої молоді, спрямовані на підготовку учнів у вузи. Диференціація на мезорівні властива школам, ліцеям та гімназіям, школам-комплексам.
Диференціація на мікро рівні традиційно виявляється в роботі вчителів, передбачає роботу вчителів на уроці. Інтегрованість - поєднання навчальних і виховних процесів, зусиль різних інституцій - сім'ї, дошкільних закладів, шкіл, громадських спілок, дитячих молодіжних самодіяльних об’єднань.