Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпаргалки на ГОС.doc
Скачиваний:
189
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
435.71 Кб
Скачать

15. Наукові основи визначення змісту освіти. Аналіз теорії формальної та матеріальної освіти. Зміна парадигми в освіті.

Наукові вимоги до формування змісту освіти: відповідність мети і завданням виховання; гуманістична спрямованість; науковість змісту; послідовність; підтримка світового стандарту; взаємозв'язок між окремими навчальним» предметами; доступність;відповідність віковим можливостям;

ЗВ'ЯЗОК З ЖИТТЯМ.

Зміст освіти - система наукових знань, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засвоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, зміст соціальної культури з метою його розвитку. Загальна і політехнічна освіта - базові у професійному навчанні. Поєднання загальної, політехнічної, професійної освіти свідчить про органічний зв'язок між науковими дисциплінами, а також між наукою і виробництвом. Основні теорії формування змісту освіти склалися в кінці 18 - на початку 19 століття, вони отримали назву матеріальної і формальної теорії формування змісту освіти. Першу ще називають теорією дидактичного матеріалізму або енциклопедизму. її прихильники <Ян Коменський) вважали, що головна мета навчання полягає в передачі учням якомога більшого обсягу знань з різноманітних галузей науки. На противагу енциклопедизму формальна теорія формування змісту освіти або дидактичний формалізм, трактувала навчання лише як засіб розвитку здібностей і пізнавальних інтересів учнів. Тому головним критерієм при доборі навчальних предметів повинна слугувати розвиваюча цінність навчальної дисципліни, найбільш представлена в математиці і класичних мовах. Теоретичною основою дидактичного формалізму є положення про перенесення знань і умінь, набутих в одній галузі діяльності, в іншу. Освіта - це процес результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Протягом останніх десятиліть 20 століття у світлі ідеї гуманізації освіти все більше утверджувався особистісно - орієнтовний підхід до виявлення сутності освіти. При такому підході до визначення сутності змісту освіти з метою задоволення освітніх, духовних, культурних і життєвих потреб особистості, гуманне ставлення до особистості, становлення її індивідуальності і можливості самореалізації в культурно - освітньому просторі.

16 Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.

Епоха універсалізації освіти, енциклопедичних знань відходить у минуле, темпи сучасного життя потребують більш раннього визначення сфери подальшої професійної підготовки. Таку можливість надає школярам диференціація освіти. Диференціація в освіті - процес та результат створення відмінностей між частинами освітньої системи, диференціація може здійснюватись між шкалами в межах шкільних систем, класами в межах школи, групами учнів та окремими учнями в межах класу з урахуванням одного чи кількох критеріїв - мети, методів, змісту освіти. Диференціація середньої освіти в Україні відбувається як на макро та мезо, так і на мікро рівні. Що до макро і мезо, то йдеться про існування різних типів середніх навчальних закладів: ЗОШ, спецшкіл, гімназії, ліцеї. Ці навчальні заклади мають академічний профіль, призначені для обдарованої молоді, спрямовані на підготовку учнів у вузи. Диференціація на мезорівні властива школам, ліцеям та гімназіям, школам-комплексам.

Диференціація на мікро рівні традиційно виявляється в роботі вчителів, передбачає роботу вчителів на уроці. Інтегрованість - поєднання навчальних і виховних процесів, зусиль різних інституцій - сім'ї, дошкільних закладів, шкіл, громадських спілок, дитячих молодіжних самодіяльних об’єднань.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]