19. Історико-педагогічна характеристика основних видів організації навчального процесу.

Концепція програмованого навчання почала розвиватися в 40-50-х рр. у США, а пізніше в Європі. Програмоване навчання надало поштовх розвиткові технологій навчання, розробці теорії та практики технічно складних навчальних систем. Програмоване навчання - метод навчання людини з використанням програші управління процесом засвоєння знань, умінь та навичок, складеної так, що на кожному ступені навчального процесу чітко обумовлюються ті знання, уміння і навички, які мають бути засвоєні, і контролюється процес засвоєння". Головна ідея - управління умінням, навчально-пізнавальними діями учнів за допомогою навчальної програми. В теорії та на практиці програмованого навчання сформувалися два відносно самостійні підходи - лінійний та розгалужений.

Лінійне програмуванняв навчальному процесі - розподіл навчального матеріалу на дрібні порції; активізація діяльності учнів шляхом вказівок що і як робити; негайна оцінка відповіді або дії.

Розгалужене програмування подавати навчальний матеріал не малими порціями, а логічно завершеними і великими блоками для того, щоб під час виконання контрольного завдання визначати правильну відповідь з набору відповідей.

У 50-х рр.20ст, з"явився новий вид навчання, який дістав назву проблемного. Проблемне викладання ґрунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних і практичних проблем. Суттєвою характеристикою цього викладання є дослідницька діяльність учня, яка з*являється в певній ситуації і змушує його ставити питання - проблеми, формулювати гіпотези та перевіряти їх під час розумових і практичних дій. Основні переваги проблемного навчання полягають у тому, що вона розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів навчання.

Розвивальне навчанняорієнтує дидактичний процес на потенційні можливості людини та на їх реалізацію. Розвивальне навчання : спрямованість принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів : сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо. Розвивальне навчання формує мислительні здібності, самостійність школярів, інтерес до навчання, а також удосконалює різні форми сприймання. Це навчання здійснюється у формі залучення суб'єктів учіння до різних видів діяльності, використаний у викладанні дидактичних ігор, дискусій, інших методів з метою збагачення творчого мислення, пам'яті, мови тощо. Основою уміння в структурі такого навчання є зв’язок „мета — засіб-контроль", а центральною ланкою самостійна

20. Психолого-педагогічний аналіз новітніх навчальних технологій.

Сугестивна технологія - навчальна технологія, одна з найбільш цікавих з погляду ефективності і практичного значення. Одна з мало поширених. Успішно використовувалась за кордоном (Болгарія Німеччина, Канада), заснована у Болгарії у 70-х рр. Основоположник болгарський вчений Лозанов. Будь-яка педагогічна технологія певною мірою містить у собі елемент навіювання. Сугестивна технологій відокремлюй ці елементи як самостійні. Головним методом технології є метод релаксопедичного навчання. Сугестивна технологія - це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання що спричиняє надзапам’ятовування. Для викладача вимогами є:

1)дуже високий авторитет, видатні особисті якості, сила переконання. Вимоги: інфантилізація (становления природного середовища, довіри, коли учень ніби доручає себе викладачеві).

2)Двоплановість при веденні нового матеріалу: кожне слово, яке несе самостійний зміст, навантаження обов'язково супроводжується відповідною інтонацією, жестом, мімікою. Технологія використання при вивченні іноземних мов. Вимога до учня: формування глибокої віри у здійсненність навчальних завдань.

3)Навіювання думки про величезні можливості інтелекту учнів, демонстрація швидкого просування у вивченні дисциплін.

4) Постійне емоційне підкріплення за рахунок естетично комфортних умов.

5) Занурення в навчальну дисципліну, концентроване вивчання матеріалу (щодня тільки мова 4-6 годин упродовж 2-3 місяців).

Структура релаксопедичних занять:

1) створення необхідного психологічного настрою. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (коротко 3-5 хв.) 2) введення або занурення в релаксацію, подається необхідний релаксичний матеріал (8-15 хв.)

3) виведення зі стану релаксації.

Види навчання:

1) догматичне навчання - дитина повинна запам'ятовувати знання (слово в слово);

2) пояснювально-ілюстративне (традиційне навчання): вчитель пояснює, використовує наочності, у дітей розвиваються творчі здібності, діти засвоюють свідомо;

3) проблемне навчання: в основі лежить проблема яку необхідно вирішити:

4) програмоване навчання: в основі покладена певна програма навчання. Матеріал відбирається в строгій послідовності і поділяється на певні дози, де ставиться завдання перед дітьми і можна перейти до наступної дози тільки тоді, шли засвоєна попередня доза (машинне і без машинне);

5) модульне розвиваюче навчання : це пакет навчальних програм для індивідуального навчання, що забезпечує навчальні досягнення учня з певним рівнем попередньої підготовки;

6) дистанційне навчання (Інтернет).