51. Завдання, зміст. Основні шляхи здійснення морального виховання.

Моральне виховання— це цілеспрямований та систематичний вплив на свідомість, почуття та поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, що відповідають вимогам суспільної моралі і визначають їх ставлення одне до одного, до сім'ї, іншої людини, до держави, до Батьківщини.

Мета - формування моральної стійкості, цілісної особистості, формування моральної свідомості (розуміння нормальної загальнолюдської та народної моралі); виховання та розвиток моральних почуттів порядності та тактовності, гуманності, патріотизму; формування умінь та звичок, моральної поведінки, культурної поведінки. Зміст - це система знань, умінь та навичок, які обумовлені вимогами, що визначають обов'язки людини по відношенню до навколишнього світу; це зразки які не лише орієнтують поведінку особистості, але й дають можливість оцінювати і контролювати. Зміст включає такі компоненти: відношення людини до суспільства; відношення людини до людей; відношення людини до праці; відношення людини до самої себе.

Мораль - це сукупність норм поведінки людей, що регулюють їх відношення до суспільства, нації, колективу, один до одного. В результаті виховання формується моральність людини, як засвоєна, внутрішньо прийнята нею мораль даного суспільства. Моральність складають: моральні норми (певні вимоги і заборони у суспільстві) – є ситуативні та фундаментальні (десять християнських заповідей); моральні цінності, як сповідування принципів загальнолюдської моралі, тобто жити з позиції правди, добра, милосердя і т.д.; моральні погляди - розуміння норм загальнолюдської та народної моралі; моральні переконання, як пережиті тверді погляди на моральні принципи та норми; моральні звички, як стійкі форми поведінки; моральні почуття, як переживання свого ставлення до моральної поведінки; моральні ідеали, як образи морально виконаної людини.

Завдання: а)форм-ня мор-ної свідомості як уявлень, понять про норми загальнолюдської та народної моралі, б)в-ня і розвиток мор-них почуттів (гуманності, гідності, патріотизму, порядності тощо), в)форм-ня умінь та звичок мор-ної поведінки, культури поведінки. Шляхи та форми: у навч-ній д-ті: урок, факультатив, семінар, екскурсія; у позанавч-ній д-ті - етичні бесіди, ігри, диспути тощо.

В результаті правильно орг-ного процесу мор-го в-ня проявляється тенденція мор-го розвитку в напрямку до становлення такої особ-ті учня, для якої х-рні повна самовіддача, відмінна та добра успішність у н-ні, процелюбство та доОрі результати у праці, активна д-ть кол-ву та громадських орг-цій, проявлення творчості у різних видах д-ті.

52. Мета, завдання і сутність правового виховання.

Правове виховання - це цілеспрямований педагогічний процес формування правової свідомості підростаючого покоління. Мета - впровадження правових нори в реальну практику сучасних відносин. Завдання:1)Озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. 2) Формування в учнів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в кон­кретній правовій ситуації. Про становлення правової свідомості писав О.І.Вишневський. Одним із найважливіших компонентів правової сві­домості є переконання — усвідомлення людиною істин­ності світоглядних та моральних понять та її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять. У процесі правового виховання дуже важливо виховувати: відповідальність, справедливість та ін. 3) Формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. 4)Вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі — тіль­ки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїс­тичних цілей; четверті — тому, що їхню поведінку кон­тролюють; п'яті звикли виконувати правила співжит­тя. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами ке­рується учень, виконуючи норми закону. 5) Формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам.

Результат - це відсутність правопорушень, відповідне ставлення до правових норм, активна життєва позиція в суспільстві. Правове виховання зміцнює життєву позицію, загострює почуття непримиренності до негативних явищ, самостійність і активність школярів корегує педколектив. Правові знання засвоєні на уроках поглиблюються і розширюються у позакласній виховній роботі.