
- •1. Педагогіка як наука і мистецтво професійно-педагогічної діяльності. Звязок педагогіки з іншими науками.
- •2. Методи психолого-педагогічних досліджень.
- •3. Джерела, фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •5. Мета і завдання виховання, їх співвідношення і конкретизація. Мета виховання в Україні на сучасному етапі.
- •6. Наукові засади вікової періодизації розвитку дитини. Сенситивні періоди розвитку. Кризи психічного розвитку.
- •8. Молодший і старший підлітковий вік, соціальна ситуація їх розвитку. Основні суперечності підліткового віку та особливості формування особистості підлітка.
- •9. Ранній юнацький вік, соціальна ситуація його, розвитку, психічні новоутворення віку. Формування особистості в ранньому юнацькому віці.
- •11. Функції процесу навчання. Й.Песталоцці. АДістерверг. К. Ушинський, в-Сухомлинський, в.В. Давидов про розвивальне та виховне навчання.
- •12. Основні компоненти процесу навчання, їх характеристика.
- •13. Закономірності процесу навчання, їх характеристика.
- •14. Принципи процесу навчання, підходи до їх класифікації та характеристика.
- •15. Наукові основи визначення змісту освіти. Аналіз теорії формальної та матеріальної освіти. Зміна парадигми в освіті.
- •16 Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.
- •17. Державні стандарти освіти, їх відображення в навчальних планах сучасної школи.
- •18. Нові типи шкіл, особливості їх навчальних планів.
- •19. Історико-педагогічна характеристика основних видів організації навчального процесу.
- •20. Психолого-педагогічний аналіз новітніх навчальних технологій.
- •21.Загальне поняття методів навчання. Аналіз підходів до класифікації методів навчання.
- •22. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •23. Аналіз групи методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •24(28). Методи контролю та самоконтролю навчальних досягнень учнів. Особливості контролю і оцінки результатів навчання в сучасних умовах.
- •25. Основні засоби навчання. Залежність вибору засобів і методів навчання від змісту навчальної діяльності, вікових і індивідуальних особливостей дітей.
- •26. Історія становлення та розвитку організаційних форм навчання.
- •27.28.29.Організаційні форми навчання в сучасній школі. Основні вимоги до сучасного уроку. Типологія уроків. Зумовленість вибору типу уроку. Психолого-педагогічний аналіз уроку.
- •30. Функції, види та зміст контролю. Психологічні та педагогічні основи контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •31. Сутність виховання. Місце виховання у процесі соціалізації особистості. Інститути виховання. Критерії вихованості.
- •32. Структура виховного процесу в школі
- •33. Психолого-педагогічні основи організації виховного процесу у школі. Його рушійні сили і динаміка.
- •34. Сучасні підходи до організації і здійснення навчально-виховного процесу у школі.
- •35. Закономірності процесу виховання, їх характеристика.
- •36. Принципи виховання як відображання закономірностей виховного процесу.
- •37. Основні завдання і зміст всебічного і гармонійного розвитку особистості, гармонія і дисгармонія у розвитку особистості.
- •38. Психолого-педагогічні основи розробки педагогічних технологій виховання. Їх зміст і процеси творення.
- •39. Взаємозв'язок структури виховного процесу і змісту педагогічних технологій виховання. Етапи створення технологій виховання. Модель одиничного циклу.
- •40. Метод виховання як педагогічна категорія. Психологічний і педагогічний аспект методів виховання.
- •41. Підходи до класифікації методів виховання. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методи виховання.
- •42. Методи формування свідомості особистості, їх характеристика.
- •43. Дискусія як метод морального виховання. Методика організації і проведення дискусії з учнями.
- •44. Методи педагогічного стимулювання діяльності школярів і позитивного досвіду громадської поведінки. Їх характеристика та особливості.
- •46. Педагогічні та психологічні аспекти самовиховання і самоосвіти учнів.
- •47. Поняття про світогляд, його види. Формування світогляду.
- •48. Колектив та особистість як актуальна проблема сучасної школи.
- •49. Методика колективного творчого виховання.
- •50. Методика індивідуальної виховної роботи з учнями.
- •51. Завдання, зміст. Основні шляхи здійснення морального виховання.
- •52. Мета, завдання і сутність правового виховання.
- •53. Причини виникнення важковиховуваності та педагогічної занедбаності учнів. Методика роботи з важковиховуваними і педагогічно занедбаними дітьми.
- •54. Зміст, завдання і основні напрями розумового виховання і розвитку учнів.
- •55. Система роботи з екологічного виховання школярів.
- •56. Система роботи з фізичного виховання школярів.
- •57.Мета, завдання, зміст, основні напрями з естетичного виховання школярів.
- •58. Проблеми трудового виховання школярів. Завдання, зміст форми трудового виховання учнів в сучасних умовах.
- •59. Проблеми профорієнтації учнів в умовах становлення ринкової економіки. Сутність і структура профорієнтації.
- •60. Завдання, зміст, форми і методи статевого виховання учнів.
- •61. Історія становлення і розвиток дитячих та юнацьких організацій. Принципи їх діяльності. Сучасний стан розвитку дитячих та юнацьких організацій в Україні.
- •62. Система взаємодії сім’ї та школи у вихованні учнівської молоді: мета, напрямки, форми і методи.
- •63. Мета, виховні завдання, функції та основні напрямки роботи класного керівника. Критерії оцінки роботи класного керівника.
- •64. Соціально-правовий захист дитинства.
- •65. Система освіти України на сучасному етапі. Основні принципи її побудови. Закон України «Про загальну середню освіту».
- •66. Система управління освітою в Україні. Принципи управління освітою.
- •67. Управління сучасною школою. Основні нормативні документи: Закон України "Про освіту". "Про середню загальну освіту". Національна доктрина розвитку освіти в Україні в 21-му ст.
- •68. Наукова організація праці в школі.
- •69. Передовий педагогічний досвід, його рівні. Критерії, шляхи вивчення і поширення. Адреси ппд. Новаторство в педагогіці 70 - 80 рр.
- •70. Методична робота в школі. Завдання, зміст. Форми методичної роботи в школі.
51. Завдання, зміст. Основні шляхи здійснення морального виховання.
Моральне виховання— це цілеспрямований та систематичний вплив на свідомість, почуття та поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, що відповідають вимогам суспільної моралі і визначають їх ставлення одне до одного, до сім'ї, іншої людини, до держави, до Батьківщини.
Мета - формування моральної стійкості, цілісної особистості, формування моральної свідомості (розуміння нормальної загальнолюдської та народної моралі); виховання та розвиток моральних почуттів порядності та тактовності, гуманності, патріотизму; формування умінь та звичок, моральної поведінки, культурної поведінки. Зміст - це система знань, умінь та навичок, які обумовлені вимогами, що визначають обов'язки людини по відношенню до навколишнього світу; це зразки які не лише орієнтують поведінку особистості, але й дають можливість оцінювати і контролювати. Зміст включає такі компоненти: відношення людини до суспільства; відношення людини до людей; відношення людини до праці; відношення людини до самої себе.
Мораль - це сукупність норм поведінки людей, що регулюють їх відношення до суспільства, нації, колективу, один до одного. В результаті виховання формується моральність людини, як засвоєна, внутрішньо прийнята нею мораль даного суспільства. Моральність складають: моральні норми (певні вимоги і заборони у суспільстві) – є ситуативні та фундаментальні (десять християнських заповідей); моральні цінності, як сповідування принципів загальнолюдської моралі, тобто жити з позиції правди, добра, милосердя і т.д.; моральні погляди - розуміння норм загальнолюдської та народної моралі; моральні переконання, як пережиті тверді погляди на моральні принципи та норми; моральні звички, як стійкі форми поведінки; моральні почуття, як переживання свого ставлення до моральної поведінки; моральні ідеали, як образи морально виконаної людини.
Завдання: а)форм-ня мор-ної свідомості як уявлень, понять про норми загальнолюдської та народної моралі, б)в-ня і розвиток мор-них почуттів (гуманності, гідності, патріотизму, порядності тощо), в)форм-ня умінь та звичок мор-ної поведінки, культури поведінки. Шляхи та форми: у навч-ній д-ті: урок, факультатив, семінар, екскурсія; у позанавч-ній д-ті - етичні бесіди, ігри, диспути тощо.
В результаті правильно орг-ного процесу мор-го в-ня проявляється тенденція мор-го розвитку в напрямку до становлення такої особ-ті учня, для якої х-рні повна самовіддача, відмінна та добра успішність у н-ні, процелюбство та доОрі результати у праці, активна д-ть кол-ву та громадських орг-цій, проявлення творчості у різних видах д-ті.
52. Мета, завдання і сутність правового виховання.
Правове виховання - це цілеспрямований педагогічний процес формування правової свідомості підростаючого покоління. Мета - впровадження правових нори в реальну практику сучасних відносин. Завдання:1)Озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. 2) Формування в учнів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації. Про становлення правової свідомості писав О.І.Вишневський. Одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання — усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять та її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять. У процесі правового виховання дуже важливо виховувати: відповідальність, справедливість та ін. 3) Формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. 4)Вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі — тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті — тому, що їхню поведінку контролюють; п'яті звикли виконувати правила співжиття. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами керується учень, виконуючи норми закону. 5) Формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам.
Результат - це відсутність правопорушень, відповідне ставлення до правових норм, активна життєва позиція в суспільстві. Правове виховання зміцнює життєву позицію, загострює почуття непримиренності до негативних явищ, самостійність і активність школярів корегує педколектив. Правові знання засвоєні на уроках поглиблюються і розширюються у позакласній виховній роботі.