41. Підходи до класифікації методів виховання. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методи виховання.

Класифікація методів- це побудована за певною ознакою система методів. Класифікація дозволяє вказати в методах загальне та специфічне, суттєве й випадкове. Теоретичне і практичне, сприяючи їх усвідомленому вибору, найефективнішому використанню. Використовуючи класифікацію., педагог не лише чітко уявляє собі систему методів, але й краще розуміє призначення, характерні ознаки різноманітних методів і їх модифікації.

За характером методи виховання поділяють на переконання, вправ, заохочення і покарання (Гончаров. Корольов та ін.). За результатом, методи впливу на вихованця поділяють на два класи:1)Впливи, що створюють моральні настанови,мотиви, відношення, сприяють формуванню уявлень, понять, ідей.

2) Впливи, що утворюють звички, які визначають той або інший тип методів виховання на основі спрямованості інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г.М.Цукіна).

У відповідності з цією характеристикою виділяються три групи методів виховання:

- метод формування свідомості особистості (розповідь, бесіда, етична бесіда, пояснення, діалог, лекція, доповідь, диспут, навіювання, інструктаж, приклад).- метод організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки (вправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуації).- методи стимулювання поведінки і діяльності: (змагання, заохочення, покарання).

Вибір методів обумовлений: метою, змістом та принципами виховання, конкретним педагогічним завданням та умовами його вирішення, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, особистістю вчителя.

42. Методи формування свідомості особистості, їх характеристика.

Методи формування особистості - методи, що сприяють формуванню переконань, правильних понять, суджень та оцінок школярів.

Методи формування свідомості особистості:роз'яснення; умовляння; нагадування; переконання; приклад; бесіда, лекція; диспут, дискусія.

43. Дискусія як метод морального виховання. Методика організації і проведення дискусії з учнями.

Правила дискусії:

1) Сперечатись по суті проблемного питання в дискусії-аргументи, факти, логіка; 2) Уникати образливих реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, вислухати перш ніж критикувати, зрозуміти його; 3) Виявляти витримку і стриманість, чітко формулювати власну думку;

4) Прагнути встановити істину, а не демонструвати своє красномовство; 5) Виявляти скромність і самокритичність, уміти з гідністю визнати недостатність своєї аргументації;

Підстава до дискусії:

1) Вибір проблеми: актуальність, доцільність, необхідність; 2) Підбір літератури: політичної, наукової, методичної; 3) Визначення ключових питань: головних, додаткових, коригувальних, навідних.

4) Визначення мети: освітньої, практичної; 5) Підготовка аудиторії: оголошення про дату, тему та головні питання дискусії, розміщення в аудиторії плану теми, правил ведення дискусії, організація виставки літератури по темі дискусії.

Структура дискусії:

1) Вступне слово ведучого, розкриття теми і мети; 2) Розвиток дискусії: питання , висловлювання (усні, письмові , ілюстративні); 3) Підбиття підсумків дискусії: теоретичні висновки, практичне значення, рекомендації.

Успіх дискусії залежить від майстерності її ведення: виступи учнів вислухайте до кінця; враховувати роль упередженості; щоб запобігти непорозумінням треба бути ввічливим;