33. Психолого-педагогічні основи організації виховного процесу у школі. Його рушійні сили і динаміка.

Процес виховання знає два аспекти: конкретні дії і операції вихователя, які він виконує у повсякденному житті, спілкування з вихованцями; дії, вчинки. поведінка вихованця в процесі засвоєння духовних знань, формування моральних навичок, звичок. вмінь; процес виховання відбувається так; залучення вихованців до системи відносин всіх суб'єктів виховання, набуття і вдосконалення комплексу духовних, професійних, національних і загальнолюдських цінностей; практичне оперування ними в повсякденній поведінці виховання та закріплюючи їх на підсвідомому рівні; ефективний вплив цієї поведінки на результати життєдіяльності, визначення життєвих настанов і орієнтирів; формування і розвиток мотивацій постійного самовдосконалення його методикою. Вихователь, усвідомивши мету виховання, визначав зміст і метода її здійснення. Для цього використовується три види впливу;

безпосередній, опосердокований та самовплив (самовиховання) які відповідають методам виховання.

Основними рішучими силами розвитку особистості вихованняє ; рівень розвитку особистості та її ідеали, життєві цінності.

К.К. Платонов пропонує динамічну, функціональну структуру особистості; 1)спрямованість;2) соціальний досвід;

3) індивідуальні особливості психічних процесів;4) біологічно зумовлена підструктура;

34. Сучасні підходи до організації і здійснення навчально-виховного процесу у школі.

Навчально-виховний процес являє собою струнку систему, яка складається з певних елементів, має структурні складові, відповідно до її функцій, і тенденцію до постійного саморозвитку і самовдосконалення, її центральними постатями є особистість з усіма своїми проблемами, життєвим досвідом. Система навчально-виховного процесу складається з великої кількості взаємопов’язаних елементів: мети, навчальної інформації, засобів педагогічної взаємодії, суб’єктів викладання і учіння, форм їх взаємодії. Основні ознаки навчально-виховного процесу, системність, цілісність, гуманність, демократичність, двосторонність, цілеспрямованість, тривалість, Модель навчання навчально-виховного процесу - це уявлення про навчання та виховання учнів, його конструювання в умовах конкретних освітньо-виховних закладів. Вона визначає цілі, основи організації та проведення навчального процесу. Структура навчально-виховного процесу вказує на те, що і навчання і виховання мають двосторонній характер і зумовлює необхідність тісної взаємодії суб'єкта викладання і виховання) і суб’єктів учіння (сприймання) на всіх етапах навчально-виховної роботи починаючи з постановки її мети та завдань і завершуючи перевіркою та оцінкою її результатів.

Процес виховання - це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно гармонійно розвиненої особистості. Залежить від об'єктивних і суб’єктивних чинників: об’єктивні - це особливості розбудови України взагалі та системи закладів освіти зокрема «перебудова економіки на ринкових засадах, відродження нац. традицій, розширення спілкування з іноземцями ; суб’єктивні - це соціально-педагогічна діяльність сім’ї та громадських організацій, навчально-виховна діяльність закладів освіти, цілеспрямована діяльність ЗМІ, закладів культури, церкви. Виховний процес повинен будуватися таким чином, щоб його зміст або форми реалізації цього змісту не викликали спротив у вихованця. Управління виховним процесом слід спрямовувати на розвиток самостійності, ініціативності школярів. Це можливо за умови що педагоги націлюють учнів на самостійний пошук цікавих видів діяльності, самостійне забезпечення необхідних для « здійснення умов. Управління процесом виховання потребує постійного вивчення результатів виховної роботи, рівня вихованості учнів й коригування змісту методики виховного процесу з метою їх удосконалення