27.28.29.Організаційні форми навчання в сучасній школі. Основні вимоги до сучасного уроку. Типологія уроків. Зумовленість вибору типу уроку. Психолого-педагогічний аналіз уроку.

Форма н-ня - зовнішнє впровадження узгодженої д-ті вчителя і учнів, що здійснюється в установленому порядку і в певному режимі. Найперша форма н-ня -це інд-на ф. (в стародавні часи).

В середні віки - інд-но-групова ф. н-ня. XVI-XVII ст. в братських школах - класно-урочна ф.н. XVII ст. - белл-ланкастерська ф.н. (ф. взаємного н-ня) (белл - англ. священник, педагог - ланкастер) . Поч. XX ст. в Дальтоні (США) виникає "Дальтон-план". Потім виникає лабор.-бригадна ф-ма н-ня, де дітей об'єднували по 5-7 чол. у бригаду і вони працювали за "робочими книгами". В 1932 р. ця ф. була відмінена і затверджена основна ф. н. - урок (це логічно-завершений обмежений в часі етап в навч.-в-ному пр-сі.

Особливості уроку: 1.учитель працює з постійним складом учнів одного віку; 2. на уроці панує точна регламентація змісту н-ня; 3.уроки проводяться зa розкладом; 4.уроки обов'язкові для відвідування учнями; 5.всі учні вивчають один і той же матеріал; 6.роботою на уроці керує вчитель; 7.урок обмежений в часі.

Класифікація типів уроку: відповідно до основних моментів н-ня (1.ввідні уроки, 2.уроки першого ознайомлення з н-ним матеріалом, 3.уроки утворення нових понять, встановлення зв'язків між ними і правил, 4.уроки застосування нових знань на практиці, 5.уроки форм-ня навичок, 6.уроки повторення і узагальнення, 7.контр-ня уроки, 8.змішані) За способом орг-ції пр-су н-ня (1.у.-лекція, 2.у.-бесіда, 3.у.-екскурсія, 4 . у . сам-ної роботи, 5.кіноурок) За основною дидакт-ою метою (1.у. засвоєння нових знань, 2.у. форм-ня умінь і навичок, 3.у. застосування знань, умінь і навичок, 4.узагальнення і систем-ція з. у. і н., 5. у. перевірки і корекції з. у. і н., 6.комбінований урок).

Вимоги до суч. уроку: - загально-пед-ні (чітке визначення завдань уроку, створення позитивної ситуації на уроці, пед-ий такт і культ, мовлення вчителя, доброзичливість, вимогливість, об'єктивність); - дидактичні вимоги (ефективність підбору методів і засобів н-ня, рац-не використання кожної хвилини уроку); - пс-ні вимоги (врахування пс-их особливостей учнів, нормальний псих. стан вчителя, створення позитивної псих. атмосфери спілкування); - санітарно-гігієнічні вимоги (відповідність обладнання класу і меблів до віку дітей, температурний режим тощо).

Форми організації навчання в сучасній школі. Психологічні вимоги до уроку: кожен урок пов будуватися на принципі розвивального і виховуючого навчання, т.т. кожен урок пов бути розвиваючим і виховуючим. Психол-ний аналіз уроку: 1) пс-на мета уроку (розв мислення, уяви, пам’яті); 2) стиль пед-ної д-ті , що обир-ся вчителем (авторитарний, демократичний, ліберальний); 3) орг-ція пізн-ної д-ті учнів; 4) орг-ція інд-ного підходу; 5) врах-ня вікових ос-тей.

30. Функції, види та зміст контролю. Психологічні та педагогічні основи контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.

Як складова частина процесу навчання, контроль має освітню, виховну, розвивальну, діагностичну, стимулюючу, управлінську, функції. За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю;

- попередній, який здійснюється перед вивченням нового матеріалу і передбачає виявлення якостей опорних знань, умінь і навичок з метою їх актуалізації і корекції, встановлення необхідних предметних ї міжпредметних зв’язків; - поточний контроль, який здійснюється в процесі вивчення нового матеріалу і має своїм завданням виявити якість засвоєння учнями знань, умінь і навичок з метою їх корекції;

- періодичний ї тематичний, який здійснюється після вивчення розділів програми і мав своїм завданням перевірку, оцінку і корекцію засвоєння певної системи знань умінь і навичок;- підсумковий, який здійснюється наприкінці навчальної чверті з метою обліку успішності учнів за даний час;

- заключний, який здійснюється наприкінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік;

Особливо важливим видом контролю є екзамени. Змістом перевірки шкільних досягнень є знання, соціальний і загально-психологічний розвиток учнів, оскільки школа не тільки формує знання, але й виховує і розвиває, то вимагається перевірка шкільних досягнень і в цих напрямках. Змістом шкільного контролю є також сформованість мотивів навчання і діяльності, такі соціальні якості як почуття відповідальності, моральні норми і поведінка. Під оцінкою знань, умінь та навичок дидактика розуміє процес порівняння досягнутого учнями рівня володіння ними з еталонами вимогами описаними у навчальній програмі. Як процес оцінка знань, умінь та навичок реалізується у ході контролю останніх. Умовним відображенням оцінки є відмітка, яка виражається в балах. Виділяють чотири рівні досягнень учнів:початкового, середнього, достатнього, високого. Визначеним рівням відповідають розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за дванадцятибальною шкалою.