11. Індивідуальність. Темпераментальні властивості людини.

Індивідуальність - це особистість у своїй своєрідності. Коли кажуть про індивідуальність, то мають на увазі оригінальність особистості. Зазвичай словом індивідуальність визначають якусь найголовнішу особливість особистості, яка робить її відмінною від решти людей. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних проявляється дуже яскраво, випукло, інших - непримітно.

Темперамент - хар-ка індивіда з боку динамічних особливостей його психіки З віком людини властивості Т. ускладнюються і змінюються, але продовжують характеризувати індивіда. За Гіппократом типи темпераменту: меланхолічний,сангвінічний, холеричний, флегматичний. Теорії (гуморальна, соматична (за будовою тіла), нервова (Павлов). Встановлено, що пасивно-оборонна поведінка спостерігається у тварин із слабким типом н.с, а агресивна - у сильних і неврівноважених (у холериків).

Холеричний тип темпераменту - поведінка неврівноважена, непередбачена. Це людина, нервова система якої визначається переважанням збудження над гальмуванням, унаслідок чого вона реагує дуже швидко, часто необдумано, виявляє нетерпіння, рвучкість, різкість рухів, запальність, неприборканість, нестримність.

Сангвінічний тип - запальні, продуктивні діячі, але тільки тоді, коли є цікавість. Люди з сильною врівноваженою нервовою системою; вони мають швидку реакцію; їх вчинки обмірковані, життєрадісні; їх характеризує високий опір труднощам; реагує активно, обдумано; захищає себе, бореться за реалізацію обстановки.

Флегматичний тип темпераменту - спокійна. Врівноважена, надзвичайно наполеглива людина, водночас дещо інертна. Людина із сильною врівноваженою, але інертною нервовою системою, неговіркий (його важко розсердити, розвеселити, має високу працездатність, добре опирається сильним і тривалим подразникам, труднощам, але не спроможний швидко реагувати в несподіваних нових ситуаціях. Настрій стабільний, рівний, при серйозних неприємностях флегматик залишається зовнішньо спокійним.

Меланхолічний тип темпераменту - відрізняється високою емоційною чутливістю, дуже ранимий, дещо замкнутий, особливо з новими людьми, нерішучі у критичних ситуаціях. Людина зі слабкою нервовою системою, що має підвищену чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник може викликати зрив, ступор, розгубленість, «стрес кролика». Властивості темпераменту - активність, реактивність, сензитивність, темп реакцій, пластичність, екстраверсія-інтроверсія, емоційність, тривожність.

12. Індивідуальність. Здібності людини.

Індивідуальність - це сукупність неповторних своєрідних рис та особливостей людини, що відрізняє її від інших людей. Коли кажуть про індивідуальність, то мають на увазі оригінальність особистості. Зазвичай словом індивідуальність визначають якусь найголовнішу особливість особистості, яка робить її відмінною від решти людей Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних проявляється дуже яскраво, випукло, інших - непримітно

Здібності - характеристика індивіда із боку психічних явиш, які зумовлюють успішність його діяльності. Здібності є підґрунтям для набуття знань умінь, навичок. Здібності характеризують притаманний індивідові спосіб життя. Людина живе відповідно до своїх здібностей, вони не з'являються на порожньому місці. В основі розвитку здібностей лежать певні природжені особливості людини і задатки. Тому і з псих, погляду правильно буде говорити не про природжені здібності, а про природженість задатків Задатки - це психологічні або фізіологічні особливості організму, які можуть бути підґрунтям розвитку тих чи інших здібностей. Здібності людини - це внутрішні умови її розвитку, які формуються в сукупності з задатками піл впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем. З одного боку здібності особистості визначаються тим, яке місце серед соціально – психолого – індивідуальних властивостей і діяльнісних компонентів лип займають. 3 іншого - кожна з властивостей здібностей, маючи свою кількісну та якісну характеристику, є результатом вікового розвитку особистості. Зд. виявляються у процесі оволодіння спеціальністю. Рівень і ступінь розвитку здібностей виражають поняття таланту і техніки. Загальні Зд. - властивості індивідуальності, що зумовлюють діапазон можливостей людини. Спеціальні здібності забезпечують успішність виконання людьми діяльності. Види здібностей: загальні здібності людини, що тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах діяльності. Спеціальні Зд. людини виразно виявляються в окремих спеціальних галузях діяльності. Універсальні здібності - виникають і формуються в адекватній поведінці.

Обдарованість - якісно своєрідне сполучення здібностей, яке забезпечує успішність виконання діяльності. Талант - це високий рівень розвитку здібностей, в першу чергу соціальних. Геніальність - це найвищий рівень розвитку здібностей, і загальних, і спеціальних. Для визначення здібностей застосовують якісний та кількісний аналіз. За допомогою якісного аналізу з'ясовуються властивості індивідуальності, необхідні для успішного виконання конкретної діяльності. Він дає змогу встановити, що, наприклад, одна людина має математичні, інші - музичні чи педагогічні здібності. Кількісний аналіз дає відповідь на запитання: «Якою мірою здібності розвинені у тієї чи іншої людини, і яка їх будова». Кількісно охарактеризувати індивідуальні здібності означає методами психічного дослідження встановити психологічний аналіз рівня їх розвитку. З цією метою проводять їх тестування, що дає можливість оцінити рівень інтелектуального розвитку людини відносно досягнень людей, її віку. Людині, що росте, замало підвищити здібності, потрібно ще керувати ними, поряд з браком необхідних соціальних умов психічного розвитку одна з причин відомого явища багатообіцяючі на ділі часто не оправдовують пов'язаних з ними сподівань Проте таланти виростають не лише з обдарованих дітей, більш того, багато талановитих дітей навчаючись в школі,не мали великих успіхів. Обдарованість, яка все ж переростає в талант, спрямовується на розв'язання завдань, висунутих розвитком суспільства, і може проявитися у будь якій царині: організаторській і педагогічній діяльності, науковій, художній і технічній творчості. Розквіт здібностей пов'язаний з виникненням у дитини інтересу, який має тенденцію переходити у схильність - потребу в здійсненні діяльності, яка становить інтерес. Але інтерес часто не переростає у схильність тому, що в дитини погано розвинені такі властивості характеру, як працьовитість, відповідальність, самостійність. Є підстави вважати, що в такий спосіб заявляє про себе особистісний рівень здібностей.