18. Психологічна реабілітація особистості.

Психологічна реабілітація – це система медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію чи компенсацію порушених психічних функцій, станів особистісного і соціального статусу хворих, а також осіб, що перенесли захворювання чи отримали психічну травму в результаті різкої зміни соціальних стосунків, умов життя та ін.

В основі психологічної реабілітації лежить уявлення про хворобу як руйнівний процес в організмі людини, що характеризується не лише поганим фізичним самопочуттям, але і зміною його особистості, зрушеннями в емоційній сфері.

Повернення до здоров’я з точки зору цього підходу, передбачає усунення наслідків переживань, небажаних установок, невпевненості в своїх силах, тривоги з приводу можливості погіршення стану і рецидиву хвороби.

Актуальним завданням психологічної реабілітації є розробка ефективних методів відновлення особистісних установок направлених на подолання наслідків хвороби у осіб, що перенесли нервові чи психічні захворювання.

Особлива увага в психологічній реабілітації приділяється роботі спрямованій на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей.

Принципи психологічної реабілітації:

1. Єдність біологічного і психологічного (поєднання біологічних і психологічних методів впливу);

2. Різносторонність реалізації реабілітаційних програм;

3. Партнерство;

4. Етапність.

19. Особливості психологічної і допомоги соматично-хворим людям.

При постановці психосоматичного діагнозу в розпорядженні психотерапевта існує дві методики: діагностична бесіда і психологічне тестування. Діагностична бесіда дає можливість зібрати психосоматичний анамнез, щоб привести не осмислені пацієнтом соматичні симптоми в зрозумілий і смисловий зв'язок з зовнішньою і внутрішньою історією його життя. Першочергова ціль полягає в знаходженні зв'язку між початком соматичних проявів і анамнестично достовірним життєво важливим змінам чи їх відсутності. Якщо такі зв'язки встановлено, то подальша бесіда повинна прояснити, чи розуміє сам пацієнт значимість для розвитку захворювання тих неприємностей, які виникли у нього у зв'язку з конфліктами чи кризами. Це вимагає знання особистості пацієнта, умов його розвитку в дитинстві, конфліктів у процесі соціалізації, фіксації на них до останнього часу і ранимості в відношенні до них є урахуванням послаблення актуальності минулих переживань.

При виборі комплексу тестових методик для дослідження психосоматичних пацієнтів повинні бути враховані такі принципи:

• відносна простота примічених методик;

• швидкість їх проведення;

- повнота вивчення досліджуваного явища;

• взаємна доповнюваність використовуваних методик;

• висока сумарна валідність,

• достатня чутливість до змін спостерігаючого явища у здорових і хворих, а також змін показників протягом лікування.

Психосоматика - направлення в медицині і психології, яке займається вивченням впливу психологічних факторів на подальшу динаміку соматичних захворювань.

20. Психосоматичні проблеми в психології.

Психосоматика (психосоматичне захворювання) - це напрям медичної психології, яка займається вивченням впливу психологічних факторів на виникнення ряду соматичних захворювань (бронхіальної астми, гіпертонічної хвороби, стенокардії, язви, нейродерміту; мігрень, ендокринні розлади, злоякісні новоутворення...).

Теорії виникнення психосоматичних захворювань:

Як наслідок стресу, який обумовлений тривалими та неподоланими психотравмами; Через внутрішній конфлікт між однаковими за інтенсивністю, але різноспрямованими мотивами індивіда;

Невирішений конфлікт мотивів породжує відмову від пошукової поведінки, що створює найбільш сприятливі умови для розвитку П.З. (депресія). Психосоматичні розлади - це порушення функцій внутрішніх органів та систем, виникнення та розвиток яких пов'язаний із нервово-психічними факторами, переживаннями гострої чи хронічної психологічної травми, специфічними особливостями емоційного реагування особистості. Зміни в психосоматичній регуляції лежать в основі виникнення психосоматичних хвороб. Вивчення психологічних механізмів та факторів протікання та виникнення хвороби, пошук зв'язків між характером психічного стресового фактору лежать в основі психосоматичного напрямку в медицині