18. Особистість і соціальна ситуація.

Індивідуальність - суб'єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально зумовленими, виявляються у суспільних зв'язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми, визначають поведінку людини. Особистість виражає належність людини до певного суспільства, певної історичної епохи, культури, науки, традицій тощо. Поняття «особистість» має сенс лише в системі суспільних відносин - там, де може виявлятися соціальна роль чи сукупність ролей. Суспільство - система соціальних, зв'язків, сукупність усіх, способів взаємодії і форм об'єднання людей за конкретними інтересами, погребами, взаємними симпатіями, відповідним типом діяльності та спілкування, що виникають у процесі соціального життя і становлять Цілісність. У суспільстві реалізується особистість кожної людини. Властиві тільки їй риси і особливості утворюють її індивідуальність, тобто психологічні особливості, що становлять її своєрідність, відмінність від інших людей.

Соціальна ситуація - (введено Виготським, специфічна для кожного вікового періоду система відносин в соціальній дійсності, відображена в його переживаннях і реалізується у спільній діяльності з іншими людьми.

Соціалізація – суспільний процес, який являє собою складний процес взаємодії з багатьма особистостями. Сутність С-ії полягає в тому, що в її процесі людина формується як член саме цього суспільства. Соц-ія забезпечує входження самого індивіда в середовище, адаптацію до його умов через суб'єктивний світ шляхом взаємодії. Процес соц-ії - двосторонній процес, триває протягом усього життя людини. За Мудриком: людина виступає як суб'єкт соціалізації, об'єкт соціалізації, жертва соціалізації. Етапи соціалізації - немовлячий, раннє дитинство, дошкільний, молодший шкільний, молодший підлітковий, старший підлітковий, ранній юнацький, молодість, рання зрілість, пізня зрілість, похилий вік, старість, довгожителі. Періоди соціалізації: дотрудовий, трудовий, післятрудовий.

Види соц.: стихійна соц. людини відбувається внаслідок впливу на особистість різноманітних спеціально не створюваних обставин суспільного життя. Відносно спрямована соц.: має на меті організацію в суспільстві певних економічних, законодавчих та інших передумов, які впливають на розвиток та життєвий шлях особистості (наприклад, початок навчання в школі, мінімальний освітній рівень, віковий сенс трудового життя тощо). Соціально-контрольована соц. (виховання) - це процес спеціально організованої передачі соціального досвіду та розвитку її потенційних можливостей, який відбувається в різних державних та недержавних організаціях (школа, позанавчальні заклади, дитячі та молодіжні організації тощо).

Фактори соціалізації: мега-фактори (космос, планета, світ); макро-фактори (країна, етнос, суспільство, держава), мезо-фактори (тип поселення, засоби масової інформації, субкультури); мікро-фактори (сім'я, сусідство, групи однолітків, виховні організації).