Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЕОЛОГІЯ.doc
Скачиваний:
349
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
1.3 Mб
Скачать

2. «Історя геологічного розвитку території України»

2.1.

«Розвиток території України в докембрії»

Вміст у геологічній будові України наверствувань порід від найдавніших архейських аж до наймолодших антропогенових свідчить про складний і тривалий шлях розвитку її території. Виділяють декілька головних етапів, протягом яких сформувалися основні риси її геологічної будови і оформились сучасні структурн елементи.

Найдавніший етап становлення території України можна розшифрувати, досліджуючи будову Українського щита. Розвиток його розпочався більше 4 мілрд. років тому, а головні етапи формування охоплюють інтервал геологічного часу від 4 до 1.6 млрд. років. Два структурні яруси щита (архейський та нижньопротерозойський) можна трактувати як доплатформений період у його розвитку, а починаючи з 1.9 млрд. років Український щит розвивався вже у платформеному режимі.

На початку архейської ери неоднорідність вихідного матеріалу зумовила розвиток різної за складом гранітної кори. В Середньому Подніпров’ї виникли умови, що сприяли утворенню гранітно-зеленокам’яного поясу, на зоході жд щита формувався базальтовий шар, у пізньому археї перетворений процесами метаморфізму на грануліти. Рельєф у цей час був слабовиражений, а земна кора – тонкою. Понижені ділянки заповнювались водою – утворювались перші морські басейни, як правило, мілководні, розділені слабогорбистими ділянками суходолу. Атмосфера була безкисневою, збагаченою сірководнем, вуглекислим газом, інертними газами, кислими димами (кислотами в газоподібному стані – HCl, HF).

Перші осадові породи виникли в морських басейнах Середнього Подніпров’я блтзько 3.8 млрд років тому. Разом із ними відкладалися також потужні ефузивні та фумарольні продукти. Вулкани діяли в цей час як на суходолі, ак і під водою.

Перші граніти утворилися на щиті приблизно 3.2-3 млрд років тому. Гранітизація сприяла інтенсивному метаморфізму уламкових, глинистих та вулканогенних порід. У Середньому Подніпров’ї останнні були перетвореня на зелені сланці.

У західній частині щита та в Приазов’ї в пізньому археї сформувалися чарнокіти як продукти ультраметаморфізму базальтів та інших ефузивів основного складу. Взагалі ж породи західної частини перебували у цей час в інтенсивніших термобаричних умовах, ніж зеленокам’яні породи Середнього Подніпров’я. тектонічний режим земної кори цього часу визначають як нуклеарний (лат. - ядерний). Характерним було формування структур типу граніто-гнейсових куполів.

Отже, 2.8-2.6 млрд років тому утворився найнижчий архейський шар земної кори натериторії щита.

На початку протерозою архейський фундамент роздробився на ряд тектонічних блоків, що зміщувалися як по вертикалі, так і по горизонталі. Наслідками таких переміщень були глибинні розломи, синкліналі та западини, в яких розпочалося інтенсивне нагромадження осадово-вулканогенних товщ. Морські басейни раннього протерозою були неглибокими, а ділянки суходолу, які їх розділяли, були рівнинами або горбистими плато чи невисокими горами. Уламковий матеріал з них зносився у прилеглі водойми.

Рубіж 2 млрд років тому ознаменувався на планеті підвищенням теплового режиму. Теплові потоки по глибинних розломах проникали у нижньопротерозойські товщі, перетворюючи їх на метаморфічні утворення. В цей же час утворився Кіровоградсько-Житомирський комплекс гранітів та мігматитів. Одночасно сформувалась і складчастість Українського щита.

Уже близько 1.9-1.7 млрд років тому на щиті встановився режим нестабільної платформи. На початку пізнього протерозою (1.7-1.5 млрд років тому) щит становить стабільну, сильно еродовану структуру. На вирівняній поверхні платформи сформувався потужний осадовий покрив і, напевно, рельєф плоскогір’я. У північно-західній частині структура покриву була ускладнена інтрузіями типу Овруцького плутону. З цього часу та до початку палеозою на південному заході платформи процеси денудації переважали над акумуляцією. З кінця протерозою схили щита почали занурюватись по крайових розломах.

У мезо-кайнозойський час на поверхні щита формувалася потужна кора вивітрювання та осадовий чохол, представлений відкладами палеогену, неогену, алювіальними та делювіальними осадами антропогену.