- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
2. «Історя геологічного розвитку території України»
2.1.
«Розвиток території України в докембрії»
Вміст у геологічній будові України наверствувань порід від найдавніших архейських аж до наймолодших антропогенових свідчить про складний і тривалий шлях розвитку її території. Виділяють декілька головних етапів, протягом яких сформувалися основні риси її геологічної будови і оформились сучасні структурн елементи.
Найдавніший етап становлення території України можна розшифрувати, досліджуючи будову Українського щита. Розвиток його розпочався більше 4 мілрд. років тому, а головні етапи формування охоплюють інтервал геологічного часу від 4 до 1.6 млрд. років. Два структурні яруси щита (архейський та нижньопротерозойський) можна трактувати як доплатформений період у його розвитку, а починаючи з 1.9 млрд. років Український щит розвивався вже у платформеному режимі.
На початку архейської ери неоднорідність вихідного матеріалу зумовила розвиток різної за складом гранітної кори. В Середньому Подніпров’ї виникли умови, що сприяли утворенню гранітно-зеленокам’яного поясу, на зоході жд щита формувався базальтовий шар, у пізньому археї перетворений процесами метаморфізму на грануліти. Рельєф у цей час був слабовиражений, а земна кора – тонкою. Понижені ділянки заповнювались водою – утворювались перші морські басейни, як правило, мілководні, розділені слабогорбистими ділянками суходолу. Атмосфера була безкисневою, збагаченою сірководнем, вуглекислим газом, інертними газами, кислими димами (кислотами в газоподібному стані – HCl, HF).
Перші осадові породи виникли в морських басейнах Середнього Подніпров’я блтзько 3.8 млрд років тому. Разом із ними відкладалися також потужні ефузивні та фумарольні продукти. Вулкани діяли в цей час як на суходолі, ак і під водою.
Перші граніти утворилися на щиті приблизно 3.2-3 млрд років тому. Гранітизація сприяла інтенсивному метаморфізму уламкових, глинистих та вулканогенних порід. У Середньому Подніпров’ї останнні були перетвореня на зелені сланці.
У західній частині щита та в Приазов’ї в пізньому археї сформувалися чарнокіти як продукти ультраметаморфізму базальтів та інших ефузивів основного складу. Взагалі ж породи західної частини перебували у цей час в інтенсивніших термобаричних умовах, ніж зеленокам’яні породи Середнього Подніпров’я. тектонічний режим земної кори цього часу визначають як нуклеарний (лат. - ядерний). Характерним було формування структур типу граніто-гнейсових куполів.
Отже, 2.8-2.6 млрд років тому утворився найнижчий архейський шар земної кори натериторії щита.
На початку протерозою архейський фундамент роздробився на ряд тектонічних блоків, що зміщувалися як по вертикалі, так і по горизонталі. Наслідками таких переміщень були глибинні розломи, синкліналі та западини, в яких розпочалося інтенсивне нагромадження осадово-вулканогенних товщ. Морські басейни раннього протерозою були неглибокими, а ділянки суходолу, які їх розділяли, були рівнинами або горбистими плато чи невисокими горами. Уламковий матеріал з них зносився у прилеглі водойми.
Рубіж 2 млрд років тому ознаменувався на планеті підвищенням теплового режиму. Теплові потоки по глибинних розломах проникали у нижньопротерозойські товщі, перетворюючи їх на метаморфічні утворення. В цей же час утворився Кіровоградсько-Житомирський комплекс гранітів та мігматитів. Одночасно сформувалась і складчастість Українського щита.
Уже близько 1.9-1.7 млрд років тому на щиті встановився режим нестабільної платформи. На початку пізнього протерозою (1.7-1.5 млрд років тому) щит становить стабільну, сильно еродовану структуру. На вирівняній поверхні платформи сформувався потужний осадовий покрив і, напевно, рельєф плоскогір’я. У північно-західній частині структура покриву була ускладнена інтрузіями типу Овруцького плутону. З цього часу та до початку палеозою на південному заході платформи процеси денудації переважали над акумуляцією. З кінця протерозою схили щита почали занурюватись по крайових розломах.
У мезо-кайнозойський час на поверхні щита формувалася потужна кора вивітрювання та осадовий чохол, представлений відкладами палеогену, неогену, алювіальними та делювіальними осадами антропогену.