- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
Поняття про мінерали та їх властивості.
План:
1. Кристалографічні особливості мінералів.
2. Види мінеральних агрегатів.
3. Діагностичні властивості мінералів.
4. Класифікація мінералів.
1. «Кристалографічні особливості мінералів»
Мінерал (фр.) – природна хімічна сполука або самородний хімічний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями. Утворюються мінерали внаслідок складних процесів у надрах землі, або на її поверхні. У природі налічується до 2000 мінералів, а з різновидами до 6000. Часто під мінералами розуміють складову частину гірських порід, руд та інших неорганічних сполук.
В природних умовах зустрічається 2 типи мінералів:
1) - кристалічні утворення (тіла) – складають більшість мінералів (їх атоми, іони й молекули впорядковано розташовані у вигляді решіток);
2) – аморфні (гр. «безформні») утворення - (елементарні частини мають хаотичне розміщення).
Для кристалічних тіл характерне явище анізотропності (гр. «неоднаковість»), коли фізичні властивості (теплопровідність, теплоємність, твердість та ін.) однакові в паралельних напрямках і різні в непаралельних.
Для аморфних мінералів характерне явище ізотропності (гр. «однаковість»), коли їх властивості однакові в різних напрямках.
Кристалічні тіла мають здатність до самоогранення (утворюють геометричні тіла). Для будь-якого кристалу характерна наявність:
ГРАНЕЙ – площин, що обмежують кристал;
РЕБЕР – ліній перетину сусідніх граней;
ВЕРШИН – точок перетину ребер;
ГРАННИХ КУТІВ – кутів, утворених сусідніми гранями (у кристалів одного мінералу вони однакові (Н. Стено, М.В. Ломоносов)).
Грані, ребра, вершини і гранні кути називають елементами кристалу.
У природі багато мінералів є зернистими масами або мікрокристалічними агрегатами. Набагато рідше вони утворюють правильні багатогранники, які володіють елементами симетрії, котрі закономірно повторюються в просторі.
Симетрію кристалів характеризують наступні елементи симетрії:
Р (площина симетрії) – ділить кристал на дві дзеркально симетричні половини.
L (вісь симетрії) – уявна лінія, при обертанні навколо якої на 360º кристал кілька разів (2, 3, 4, або 6) повторює своє початкове положення у просторі.
С (центр симетрії) – точка всередині кристала, в якій перетинаються і діляться пополам всі прямі, що сполучають відповідні точки на поверхні кристалів. Центр симетрії мають лише ті кристали, кожній грані яких відповідає рівна і паралельна грань того ж кристалу.
Кожен кристал володіє певною сукупністю елементів симетрії. Ще наприкінці ХІХ ст. (1869 р.) російський кристалограф А.В. Гадолін довів, що в кристалах можливі лише 32 комбінації елементів симетрії. Їх називають видами симетрії і об’єднують за ступенем складності в 7 груп, які називають СИНГОНІЯМИ (гр. «спорідненість») (табл. 1).
Таблиця 1
Кристалографічні сингонії та їх категорії
|
Категорія |
Сингонія |
Мінімум елементів симетрії |
|
Вища |
кубічна |
4L3 |
|
Середня |
гексагональна тетрагональна тригональна |
L6 L4 L3 |
|
Нижча |
ромбічна моноклінна триклінна |
3L3 L3Р немає елементів симетрії |
Для багатьох мінералів характерне явище поліморфізму (гр. «багато, форма»), коли хімічний склад мінералів однаковий, а їх кристалічні решітки й сингонії різні (алмаз-графіт-вугілля) та ізоморфізму (гр. «однаковий, форма») – мінерали мають однаковий хімічний склад, схожу кристалічну структуру і утворюють однакові кристалічні решітки (MgCO3 (магнезит)↔FeCO3 (сидерит)).