- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
Структура матаморфічних гірських порід має певні специфічні відмінності від магматичних, оскільки ці породи утворюються внаслідок перекристалізації порід у твердому стані, а не внаслідок застигання розплавів, як магматичні. Основними структурами метаморфічних порід є кристалобластові, катакластичні і реліктові:
КРИСТАЛОБЛАСТОВІ (гр. «кристал, зародок») – повнокристалічні структури гірських порід, які утворюються внаслідок їх перекристалізації у твердому стані, коли одночасно ростуть кристали всіх мінералів.
За формою та розміром зерен серед кристалобластових структур виділяють:
1 – гранобластові – утворені майже з однакових зерен;
2 – порфіробластові – на фоні основної маси виділяються окремі
великі зерна;
3 – лускуваті – наявність кристалобластів лускуватої або
пластинчастої форми;
4 – нематобластові – кристали мають голчасту або ниткоподібні
Форму.
КАТАКЛАСТИЧНІ (гр. «руйнівні») – виникають під час динамометаморфізму і характеризуються розробленістю частини породотвірних мінералів (тектонічні брекчії, катаклазити, мілоніти).
РЕЛІКТОВІ (лат «relictum» - залишок) – на фоні сильно зміненої й подрібненої основної маси зерен мінералів збереглися окремі первинні зерна – релікти.
Текстури метаморфічних гірських порід поділяють на 2 групи: успадковані (реліктові) і сингенетичні (власне метаморфічні).
1 – Успадковані текстури характеризуються тим, що вони зберегли первинний вигляд тієї текстури, яка була властива ще неметаморфізованій (первинній) породі. Така текстура найбільш характерна для контактових зон інтрузивних масивів.
2 – Сингенетичні текстури пов’язані з формуванням власне метаморфічних порід. Серед них виділяють масивні, сланцюваті, смугасті, плямисті, очкові та ін.:
масивна – для неї характерний майже однаковий розмір зерен (мармур),
сланцювата – зумовлена взаємно паралельним розташуванням пластинчастих і лускуватих мінералів (слюди, амфіболи),
смугаста – окремі зерна групуються в паралельних зонах (гнейси),
плямиста – окремі зерна, групуючись, утворюють своєрідні плями в породі (мігматити),
очкова – зумовлена наявністю великих уламків округлої або еліпсоподібної форми у основній масі гірської породи.
4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
Метаморфічні породи єдиної загальної класифікації не мають. Їх прийнято класифікувати за такими показниками як: хімічний і мінералогічний склад, структура і текстура, а також вид метаморфізму.
За видами метаморфізму породи бувають:
1. Породи РЕГІОНАЛЬНОГО МЕТАМОРФІЗМУ представлені трьома групами:
- породи прогресивного метаморфізму (гнейси, амфіболіти, еклогіти);
- породи регресивного метаморфізму (слюдяні сланці, кварцити, мармури);
- породи ультраметаморфізму (мігматити, гранітогнейси).
2. Породи ЛОКАЛЬНОГО МЕТАМОРФІЗМУ представлені чотирма групами:
- породи контактово-термального метаморфізму (глинисті й слюдисті сланці, роговики, мармури),
- породи автометаморфізму (грейзени, вторинні кварцити, серпентиніти)
- породи метасоматозу (скарни),
- породи динамометаморфізму (катаклази, мілоніти, тектонічні брекчії).
Метаморфічні гірські породи.
|
Назва |
З яких порід утворились |
Склад |
Структура |
Текстура |
Використан ня і корисні копалини пов’язані з породою |
|
Гнейси (65% всіх метаморфічних порід) |
Граніти, пісковики, конгломерати та ін |
Кварц, польовий шпат, слюди, піроксен. Рогова обманка |
Гранобластова |
Смугаста |
Будівельний матеріал. Графіт, слюди |
|
Амфіболіти (чорні, зелені бурі) |
Діорити, габро, рідше мергелі й карбонатні глини |
Амфіболи, плагіоклази, піроксени, гранати |
Гранобластова |
Масивна |
|
|
Еклогіти (темно-зелені до чорного) |
Основні магматичні породи |
Залізистий гранат, близький до піропу й піроксенів |
Крупнокрис талічна |
Масивна |
|
|
Слюдяні сланці (сірі, темно-зелені. чорні) |
Глинисті породи |
Біотит, мусковіт, кварц, меншою мірою гранат і дистен |
Бластова, порфіробластова |
Сланцювата |
Будівельний матеріал |
|
Кварцити (сірі, рожеві, жовтуваті) |
Кварцові піски і пісковики |
Переважно кварц |
Гранобластова |
Смугаста і масивна |
Будівельний матеріал, залізна руда (Кривий Ріг) |
|
Мармури (білі, червоні, сірі, жовті, чорні., смугасті) |
Вапняки, мергелі |
Кальцит |
Від дрібнозернистих до крупнозернистих |
Масивна, іноді смугаста |
Декоративний і облицювальний матеріал |
|
Мігматити (сірі, різні відтінки) |
Внаслідок проникнення розплавленого матеріалу у первинні породи, за умови співвідношення між ними 50/50 |
Кварц. Польові шпати, слюди |
Кристалобла стова |
Смугаста |
|
|
Граніто гнейси (сірі, різні відтінки) |
Глибинна переробка первинних порід у результаті ультра мета морфізму |
Кварц. Польові шпати, слюди, іноді – піроксени і амфіболи, циркон. Рутил |
Кристалобла стова |
Від масивної до смугастої |
|
|
Глинисті сланці |
Глини |
Андалузит, слюди, дрібні зерна епідоту, хлориту і кварциту |
Дрібнозерниста |
Сланцю вата |
Будівельний матеріал |
|
Слюдисті сланці |
Глинисті сланці |
Мусковіт, біотит, кварц, рогова обманка |
Кристалобла стова |
Сланцю вата |
|
|
Роговики |
Мергелі, інколи вулканічні породи |
Кварц, біотит, польові шпати, піроксени, андалузит, силіманіт, гранат |
Тонкозерниста |
Смугаста |
|
|
Грейзени |
Магматичні гранітоїдні породи |
Кварц, мусковіт, літієві слюди, турмалін, топаз, флюорит, берил |
Середньо- і крупнозер ниста |
Граноблас това, масивна |
Родовища літію, берилію, танталу, ніобію, урану, торію |
|
Серпентиніти |
Олівінові породи (під дією гідротермаль них розчинів) |
Серпентин з реліктами олівіну, хроміт, тальк, кварц та ін. |
Щільна, тонкозерниста, волокниста |
Реліктова неоднорід нозерниста |
Родовища азбесту, хроміту, тальку, міді, нікелю, кобальту, платини та ін. |
|
Скарни |
На контакті гранітів з вапняками, доломітами і мармурами |
Піроксени, рогова обманка, гранат, калійовий польовий шпат, магнетит, гематит, сульфіди заліза. Міді, свинцю, цинку, молібдену. Золота |
Від дрібнозернистої до гігантокристаліч ної |
Масивна, плямиста |
Родовища магнетиту, шеєліту, каситериту, молібдену, халькопіриту, галеніту та ін. |
|
Катаклазити |
Подрібнені породи в зонах розломів: граніти, діорити, габро |
Уламки материнсь кої породи, хлорит, серицит та ін. |
Катакластична |
Реліктова, сланцювата |
|
|
Мілоніти |
На контакті окремих блоків масивних порід |
Уламки материнсь кої породи, хлорит, серицит, епідот, кварц та ін. |
Катакластична |
Сланцю вата, інколи реліктова |
|
|
Тектонічні брекчії |
В зонах тектонічних переміщень |
Є великі уламки первинних порід на фоні такого ж перетертого матеріалу |
|
|
|
Л - № 7 (4 години)