- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
План:
1. Визначення метаморфізму та його основні ознаки.
2. Типи метаморфізму.
3. Особливості структури й текстури метаморфічних гірських
порід.
4. Класифікація метаморфічних гірських порід.
1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
Явище метаморфізму – це один з найважливіших геологічних процесів. Саме слово МЕТАМОРФІЗМ (гр. «перетворення») – означає процес зміни гірських порід під впливом глибинних (ендогенних) факторів (чинників):
1) високої температури;
2) високого тиску;
3) впливу флюїдів (лат. «fluidus» - текучий) – водяної пари; H2CO3; гарячих розчинів, що містять іони Na, K, Ca, F, B, S.
Метаморфізму можуть зазнавати магматичні, осадові й раніше метаморфізовані гірські породи. породи, які утворюються в результаті метаморфізму називаються МЕТАМОРФІЧНИМИ.
Метаморфізм може проходити 2-ма шляхами:
1. – перекристалізація існуючих порід без привнесення речовини і зміни їх хімічного складу – ІЗОХІМІЧНИЙ метаморфізм;
2. – перекристалізація порід та зміна їх складу під дією хімічно активних флюїдів – МЕТАСОМАТИЧНИЙ метаморфізм (метасоматоз – гр. «проміжне становище й тіло»).
Для осадових порід метаморфізм проходить у 2 етапи:
- метагенез (початковий) – перша зміна;
- епігенез – повна зміна під дією вторинних процесів.
Домінуюча роль в процесах метаморфізму належить ТЕМПЕРАТУРІ. Зростання температури з глибиною може бути пов’язане з заляганням гірських порід на великих глибинах (температурний (геотермічний) градієнт становить 3ºС на 100 м). Температура зростає внаслідок проникнення в основному магматичних розплавів та водних розчинів.
Орієнтовно температурна межа початку метаморфізації гірських порід становить: 1) на думку Г. Вінклера – 150-200ºС, 2) на думку Н.Б. Вассоєвича – 300-350ºС. В цей момент з’являються деякі характерні мінерали: каолініт↔диккіт (різновиди глин); антрацит↔графіт. Температура прискорює хімічні реакції, сприяє обезводненню мінералів, перекристалізації гірських порід та впливає на їх склад.
Вищою стадією метаморфізму є ультраметаморфізм, або АНАТЕКСІС (гр. «вищий ступінь, плавлення»). Вона настає при температурі близько 680-700ºС, тиску (2-4 кбар) і на глибині (6-8 км). Породи багаті на Fe і Mg починають плавитись при температурі близько 1000ºС і на більшій глибині. Загалом, можна стверджувати, що інтервал прояву процесів метаморфізму визначається температурами 150-200ºС (300-350ºС) – 700-1000 ºС і тиском від 2-3 до 10-15 кбар. Верхня ж межа температури й тиску метаморфічних процесів відповідає температурі й тиску нижньої частини континентальної земної кори.
Другим важливим чинником метаморфізму є ТИСК. Він буває:
- всебічний (статичний) – зумовлений масою гірських порід, що залягають згори;
- стресовий (односпрямований) – його зумовлюють тектонічні рухи й деформації гірських порід.
Всебічний тиск збільшується з глибиною та щільністю гірських порід, а стресовий – краще за все проявляється у верхній частині земної кори складчастих зон. Його наслідком є механічна деформація гірських порід (подрібнення, розшарування та ін.). Деформації сприяють проникненню флюїдів у напрямку поверхні і цим посилюють процеси метаморфізму.
Загалом, можна зробити висновок, що при метаморфізмі породи змінюють текстурні і структурні особливості та мінералогічний склад. Ці зміни проявляються у перекристалізації порід, при якій зникає пористість, а дрібнозерниста структура змінюється на крупнозернисту (кварцовий пісковик → кварцит; вапняк і доломіт → мармур). З’являється сланцюватість (здатність порід розщеплюватись на тонкі пластинки, в основному, через наявність слюди) і лінійність (наявність у площині сланцюватості голчастих кристалів).