
- •«Основні поняття геології»
- •«Земля - космічне тіло»
- •1. Земля – планета Сонячної системи, її вік, форма і розміри.
- •2. Внутрішня будова Землі.
- •3. Типи земної кори, їх склад.
- •4. Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.
- •1. – О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------
- •Поняття про мінерали та їх властивості.
- •1. «Кристалографічні особливості мінералів»
- •2. «Види мінеральних агрегатів»
- •3. «Діагностичні властивості мінералів»
- •4. «Класифікація мінералів»
- •Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки.
- •1. «Поняття про геодинамічні процеси»
- •2. «Коливальні рухи»
- •3. «Тектонічні деформації»
- •4. «Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення»
- •Прогноз землетрусів і сейсмічне районування:
- •Явище магматизму на землі.
- •1. «Магма, її склад та диференціація»
- •2. «Інтрузивний магматизм»
- •3. «Ефузивний магматизм»
- •1) Магматичний осередок;
- •3) Кратер (закінчення жерла);
- •4) Кальдера (ісп. «caldera» -
- •4. «Класифікація вулканів»
- •5. «Поствулканічні явища»
- •6. «Поширення вулканів»
- •Метаморфізм гірських порід, його чинники й наслідки.
- •1. «Визначення метаморфізму та його основні ознаки»
- •2. «Типи метаморфізму»
- •3. «Особливості структури й текстури метаморфічних гірських порід»
- •4. «Класифікація метаморфічних гірських порід»
- •Процеси зовнішньої динаміки (екзогенні процеси).
- •1. «Вивітрювання гірських порід»
- •Фізичне вивітрювання:
- •Хімічне вивітрювання:
- •Біологічне вивітрювання:
- •2. «Геологічна робота вітру (еолові процеси)»
- •3. «Геологічна робота поверхневих текучих вод»
- •4. «Геологічна діяльність підземних вод»
- •5. «Геологічна діяльність льодовиків»
- •Геологічна робота льодовиків
- •6. «Геологічна діяльність озер і боліт»
- •7. «Геологічна діяльність океанів і морів»
- •8. «Гравітаційні процеси»
- •9. «Геологічна діяльність людини»
- •10. «Умови формування та класифікація осадових гірських порід»
- •Особливості геотектонічної будови земної кори та літосфери.
- •1. «Основні структурні елементи земної кори і літосфери»
- •2. «Структури ложа Світового океану»
- •3. «Геосинкліналі»
- •4. «Континентальні платформи»
- •5. «Характерні особливості глибинних розломів і кільцевих структур»
- •Класифікації розломів
- •6. «Поняття про тектонічні цикли та епохи складчастості й горотворення»
- •7. «Основні погляди на еволюцію земної кори й літосфери»
- •Концепція мобілізму:
- •Історична геологія.
- •1. «Предмет, завдання і методи історичної геології »
- •2. «Методи визначення відносного віку гірських порід і мінералів»
- •3. «Методи визначення абсолютного віку гірських порід і мінералів»
- •4. «Найвідоміші епохи і періоди в історії Землі »
- •5. «Поняття про фації. Фаціальний аналіз»
- •Континентальні фації
- •6. «Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»
- •Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої.
- •1. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії»
- •2. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в ранньому палеозої»
- •3. «Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в пізньому палеозої»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки в мезозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови мезозою»
- •4. «Органічний світ мезозою»
- •5. «Корисні копалини мезозою»
- •Формування земної кори та розвиток географічної оболонки у кайнозої.
- •1. «Еволюція геосинклінальних поясів»
- •2. «Еволюція платформ»
- •3. «Палеогеографічні умови Кайнозою»
- •4. «Розвиток органічного світу в Кайнозої»
- •5. «Еволюція людини»
- •Таким чином, основними подіями у біосфері кайнозою можна вважати:
- •Загальні закономірності розвитку землі.
- •2. «Особливості формування атмосфери та гідросфери»
- •3. «Еволюція кліматів Землі»
- •4. «Закономірності розвитку органічного світу Землі»
- •Етапи розвитку рослин і тварин:
- •Корисні копалини, їх типи і закономірності поширення. Методи пошуків та розвідки корисних копалин.
- •1. «Загальні відомості про корисні копалини і їх типи»
- •2. «Металічні та неметалічні корисні копалини»
- •3. «Горючі корисні копалини»
- •4. «Раціональне використання мінеральних ресурсів та охорона надр»
- •5. «Методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин»
- •Історія геологічного розвитку, особливості геотектонічної будови та корисні копалини україни.
- •1. «Великі геотектонічні регіони України»
- •2. «Історя геологічного розвитку території України»
- •«Розвиток території України в докембрії»
- •2.2. «Розвиток території України у фанерозої»
- •3. «Корисні копалини України»
- •3.1. «Металічні корисні копалини»
- •3.2. «Неметалічні корисні копалини»
- •3.3. «Горючі корисні копалини»
- •Література:
3. «Ефузивний магматизм»
ЕФУЗИВНИЙ МАГМАТИЗМ – це магматичні процеси, які відбуваються на поверхні Землі. Його часто називають ВУЛКАНІЗМОМ (від лат. «Vulcanus» - бог вогню).
У вулканічному процесі існує 3 стадії:
1.- субвулканічна – в астеносфері виникають найсприятливіші умови для утворення магми;
2.- головна – безпосереднє виверження;
3.- поствулканічна – настає після виверження.
Магма виливаючись на поверхню утворює ЛАВУ (італ. «lava» - рідка). Лава може виливатись як через вулканічні кратери, так і через тріщини. В другому випадку лава формує великі покриви (плато). Подібні виверження характерні для Ісландії та ряду островів Океанії. Під час невеликих вивержень лава утворює базальтові покриви.
Слід відзначити, що інколи виливи базальтової лави супроводжуються вибухами. Вулкани, де таке явище має місце називають ЕКСПЛОЗИВНИМИ (фр «explosion» - вибух). В результаті вибухів утворюються експлозивні тріщини різної глибини залягання і різних напрямків простягання.
При виверженні вулканів центрального типу, лава майже виключно виходить на поверхню через жерло. У будові вулкана центрального типу виділяють наступні елементи:
1) Магматичний осередок;
2) жерло;
3) Кратер (закінчення жерла);
4) Кальдера (ісп. «caldera» -
великий котел);
5) конус;
6) побічні (паразитичні) жерла;
7) сомма – дугоподібний вал
кальдери;
8) лавовий потік;
9) атріо (лат. «atrium» -
темний, внутрішній двір) –
улоговина між соммою і
конусом.
ПРОДУКТИ ВУЛКАНІЧНИХ ВИВЕРЖЕНЬ:
1) РІДКІ. До них належать лави різного складу, які відрізняються від магми вмістом розчинених газів. За хімічним складом (в основному вміст SiO2) лави поділяються на: кислі (SiO2 > 65%), середні (SiO2 – (65-52%)), основні (SiO2 – (52-45%)) та ультра основні (SiO2 < 45%).
Найбільш поширеною на Землі є основна базальтова лава переважно темного забарвлення (SiO2 приблизно 52%) з температурою на виході близько 1200ºС. Така лава володіє низькою в’язкістю і, як наслідок, високою рухомістю. Вона утворює потоки й покриви.
Середні й кислі лави мають високу в’язкість і низьку текучість, що часто призводить до закупорювання кратерів і зумовлює вибухи. Температура таких лав 800-1000ºС. Майже всі катастрофічні для людей виверження пов’язані саме з середніми та кислими лавами.
2) ТВЕРДІ. За розміром поділяються на 5 типів:
- вулканічний попіл – найдрібніші гострокутні уламки пемзи, вулканічного скла та ін. мінералів розміром до 0.1 мм (їх можна розрізняти лише під мікроскопом);
- вулканічний пісок – дрібні частинки (попіл, пил, пісок) діаметром від 0.1 до 2 мм сірого, білого, жовтого і червоного кольорів. Осідаючи й ущільнюючись пісок, попіл і пил формують вулканічний ТУФ – зцементований твердий продукт. Слід відзначити, що на суходолі формуються туфи, а в океанах туфіти;
- вулканічні уламки (лапілі – лат. «lapillus» - камінець ) діаметром 1-3 см;
- вулканічні бомби – уламки лави викинуті вгору в розжареному стані й округлені в польоті до сферичної або веретеноподібної форми діаметром від кількох сантиметрів до кількох метрів;
- вулканічні брили – великі згустки лави об’ємом 10-25 м³ і вагою до 70 т, що викидаються під час виверження.
Весь твердий уламковий матеріал, що викидається з вулканів у геологічній літературі прийнято називати ПІРОКЛАСТИЧНИМ (гр. вогонь і уламок).
3) ГАЗОПОДІБНІ ПРОДУКТИ вулканічних вивержень (фумароли – лат. «fumus» - дим) мають дуже різноманітний склад газів. Виділяються наступні їх види:
- сухі фумароли – мають температуру 650-1000ºС і складені фтористо-хлористими сполуками без води;
- кислі фумароли - мають температуру 400-650ºС і представлені головним чином HCl, SO2, H2S, H2O;
- лужні фумароли (їх часто називають аміачними) - мають температуру 200-400ºС. Це головним чином аміачні солі, аміак (NH4) та вода (H2O);
- сірчисті фумароли (сольфатари (італ. «solfatare» - сірка)) - мають температуру 100-300ºС і представлені головним чином H2S, SO2, СО2, H2O, N2, NH4;
- вуглекислі фумароли (мофети (італ. «mofeta»)) - мають температуру до 100ºС і представлені головним чином SO2, H2S, H2O.