3. Особливості визначення різних видів точки беззбитковості проекту

Розрахунок точки беззбитковості є лише одним з інструментів, які застосовуються в процесі аналізу проектів. Врешті-решт, більшого значення набувають грошові потоки, ніж бухгалтерський прибуток. Тому, наприклад, якщо обсяг продажу є важливою змінною, необхідно знати більше про залежність грошових потоків від обсягу продажу, а не тільки точку беззбитковості. Для цього проілюструємо залежності між операційними грошовими потоками та обсягом продажу. Для спрощення аналізу не братимемо до уваги вплив податків на розрахунки.

Залежність між операційним грошовим потоком та обсягом продажу (без урахування податку на прибуток) виражається таким рівнянням:

ОСF = (Р - АVC ) • Q – FС.

Графічне зображення даної залежності представлено на рис. 3, на якому ми бачимо три різні точки беззбитковості.

Рис. 3 - Операційні грошові потоки та обсяг продажу

Розв'язавши рівняння для Q, отримаємо:

Q = (FC+ ОСF) / (Р - АVC)

Використовуючи дану формулу, можна знайти обсяг продажу (Q, необхідний для досягнення будь-якого заданого грошового потоку. Отже, цей підхід є більш загальним, ніж точка беззбитковості. Дана формула використовується для визначення точок беззбитковості на рис. 3.

Припустимо, що операційний грошовий потік дорівнює амортизації (D), що дасть нам змогу користуватися формулою визначення бухгалтерської точки беззбитковості. Для того щоб знайти обсяг продажу, ми підставимо замість OCF суму амортизації (D) і отримаємо:

Q= (FC + OCF) / (Р - АVC ).

Для визначення готівкової точки беззбитковості необхідно враховувати тільки значення постійних витрат, а операційний грошовий потік прирівняти нулю. Тому підставимо у формулу нуль замість ОСF.

,

Фінансова точка беззбитковості враховує величину постійних витрат і щорічні ануїтетні платежі, що дають змогу повернути суму інвестицій у майбутньому. Розрахунки дозволяють визначити, яким має бути операційний грошовий потік, щоб NPV=0.

.

де ОСF – дісконтований проектний грошовий потік; PVIFA – ануітет для ставки i та кількості періодов n.

.

4. Використання операційного лівериджу, порігу рентабельності, запасу надійності та запасу фінансової міцностідля прийняття проектних рішень

Операційний ліверидж визначає ступінь залежності проекту або фірми від постійних витрат виробництва. Компанія з низьким операційним лівериджем буде мати низькі постійні витрати порівняно з компанією з високим операційним лівериджем. В цілому проект з відносно значними інвестиціями в споруди та обладнання матиме відносно вищий операційний ліверидж. Такі проекти називають капіталомісткими.

Кожного разу, коли аналітик аналізує новий проект, він має розглянути кілька альтернативних шляхів виробництва та збуту продукції.

Чим вищий операційний ліверидж, тим більша небезпека потенційного ризику. Справа в тому, що відносно невеликі помилки в прогнозуванні обсягу продажу можуть вилитись в значні помилки у прогнозуванні грошових потоків.

З управлінської точки зору, одним з шляхів подолання непевності для ризикованих проектів є утримання операційного лівериджу на можливо низькому рівні. Це, в свою чергу, дозволяє утримувати точку беззбитковості (визначену будь-яким способом) на мінімальному рівні.

Операційний ліверидж (ОL) — це процентна зміна в операційному грошовому потоці відносно процентної зміни кількості проданої продукції.

Виходячи із взаємозалежності між OCF та Q, ОL може бути визначений як:

Щоб пояснити, звідки був отриманий даний результат, необхідно мати на увазі, що якщо обсяг продажу збільшується на 1 одиницю, OCF збільшиться на (Р — AVC). У даному разі відносну зміну Q можна виразити як 1/Q, а відносну зміну OCF — як (Р - AVC) / OCF. Звідси ми маємо, що відносна зміна в OCF = ОL· відносну зміну Q,

,

.

Виходячи з визначення OCF:

.

Тоді ОL може бути записаний як:

.

Коефіцієнт визначає відношення постійних витрат до операційного грошового потоку. Необхідно пам'ятати, що нульові постійні витрати визначають величину ОL=1, що доводить: відносна зміна кількості проданої продукції призведе до тієї ж самої зміни у процентах в операційному грошовому потоці. Інакше кажучи, за даних умов не існує ефекту збільшення або лівериджу.

Поріг рентабельності (ПР):

.

де TR – виторг від реалізації продукції проекту, TVC – змінні витрати за проектом.

Запас надійності (ЗН):

.

.

де Р_пр – ціна продукції, Р_min – мінімально можлива ціна продукції за проектом, яка забезпечує його беззбитковість.

Запас фінансової мвцності (З_ф.м.):

.