1. Відокремлення непрофільних структурних підрозділів, котрі не беруть участі в єдиному технологічному процесі.

2. Нарощування обсягів послуг поштового зв’язку за рахунок збільшення обсягів доставляння реклами, рахунків, різних документів бізнес-споживачам, надання нових видів послуг.

3. Застосування гнучкої тарифної політики.

4. Реорганізація технологічної та технічної інфраструктури:

а) упровадження зонально-вузлового принципу оброблення пош­тових відправлень та періодичних видань, сучасного обладнання для автоматизації оброблення потоку пошти;

б) реорганізація структури оброблення й перевезення пошти та періодичних видань;

в) упровадження нової п’ятизначної системи індексації поштового зв’язку;

г) упровадження сучасного поштового абонентського обладнання;

д) упровадження єдиної автоматизованої інформаційно-техно­логічної системи управління на базі автоматизованих робочих місць.

5. Реорганізація мережі відділень зв’язку:

а) організація дільниць доставляння пенсії та грошової допомоги в міській і сільській місцевостях, які функціонуватимуть при поштамтах і вузлах зв’язку, із залученням автомобільного транспорту;

б) скорочення кількості стаціонарних відділень зв’язку з паралельним введенням у дію пересувних відділень та пунктів зв’язку, виносних робочих місць при магазинах або в інших громадських місцях.

6. Створення автоматизованої інформаційно-комп’ютер­ної системи (створення такої системи сприятиме впровадженню нових технологій обробки матеріальних та інформаційних потоків у системі поштового зв’язку, допоможе раціональніше використовувати трудові ресурси та основні фонди, знижувати собівартість послуг і підвищувати обіговість коштів).

7. Реформування системи управління в усіх ланках підприємства з метою забезпечення чіткого розподілу повноважень та обов’язків від керівника до виконавця:

а) трансформація функціональної структури за вертикальним принципом управління технологічними процесами, фінансовими, матеріальними ресурсами, управління персоналом з метою запобігти дублюванню функцій на різних рівнях;

б) розроблення функціональних обов’язків дирекцій з урахуванням вертикальної підпорядкованості;

в) перепідготовка та підвищення кваліфікації управлінських кадрів у зв’язку з перерозподілом функцій управління.

8. Реформування системи управління фінансовими ресурсами:

а) розроблення перспективних фінансових планів структурних підрозділів у рамках єдиного бізнес-плану підприємства;

б) запровадження кошторисного фінансування філій;

в) визначення пріоритетних і першочергових напрямів технічного розвитку й переоснащення підприємства та вишукання потрібних для цього коштів;

г) формування портфеля кредитних ресурсів з урахуванням платоспроможності й фінансового стану підприємства;

д) удосконалення системи договірних стосунків.

9. Скорочення витрат, яке здійснюватиметься на основі:

а) нормативного методу планування витрат на рівні філій;

б) нормування чисельності працівників залежно від обсягів робіт із додержанням вимог нормативних документів з питань нормування праці;

в) аналізу структури статей витрат з метою виявити резерви зниження собівартості послуг;

г) посилення відповідальності за використання коштів у межах кошторису.

10. Переорієнтація світогляду працівників на роботу в умовах конкурентного середовища.

Програмою передбачаються витрати, пов’язані з реструктуризацією. Визначено, що на її реалізацію (строк реалізації — близько трьох років) щороку потрібно близько 175 млн грн., а саме:

• на оптимізацію мережі перевезення пошти, створення зональних вузлів — 4 млн грн.;

• оптимізацію мережі відділень зв’язку (створення пересувних відділень зв’язку, виносних робочих місць) — 74 млн грн.;

• створення спеціалізованих дільниць видачі і доставляння пенсій та грошової допомоги — 21 млн грн.;

• технічне переоснащення — 56 млн грн.;

• нове будівництво — 10 млн грн.;

• організацію перепідготовки кадрів — 10 млн грн.

Важливим розділом програми реструктуризації є орієнтовний прогноз економічного ефекту. Передбачаються такі результати реструктуризації:

1) зростання продуктивності праці на 30% за рахунок поліпшення організації та вдосконалення технічних засобів;

2) модернізація технічних засобів, підвищення якості роботи зі споживачами, що дасть змогу не втратити їх в умовах конкуренції, особливо високоплатоспроможних бізнес-споживачів;

3) збільшення доходів на 22 млн грн. щорічно;

4) зміцнення авторитету «Укрпошти» на внутрішньому і зовнішньому ринках послуг поштового зв’язку, що дасть змогу приблизно вдвічі збільшити обсяги надання послуг.

Завдяки виконанню організаційно-економічних та технічних перетворень у рамках реструктуризації вдасться додатково отримати близько 314 млн грн. Це, у свою чергу, дасть змогу посилити фінансову привабливість і забезпечити стабільність підприємства та прискорити темпи розвитку поштового зв’язку в Україні.

Тест 1. Розрізняють такі основні форми реструктуризації:

1. реструктуризація виробництва;

2. приватизація;

3. реструктуризація активів;

4. фінансова реструктуризація;

5. реорганізація.

Тест 2. Основний зміст реорганізації полягає ось у чому:

1. у повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи;

2. перереєстрації підприємства;

3. зміні організаційно-правової форми організації бізнесу;

4. зміні розміру статутного фонду;

5. зміні складу засновників.

Тест 3. До заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі:

1. реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

2. злиття підприємств;

3. ліквідація підприємства;

4. збільшення статутного фонду;

5. заморожування інвестиційних вкладень.

Тест 4. З метою реструктуризації виробництва можуть здійснюватися такі заходи:

1. зміна керівництва підприємства;

2. впровадження нових прогресивних форм і методів управління;

3. диверсифікація асортименту продукції;

4. списання заборгованості;

5. підвищення ефективності маркетингу.

Тест 5. Необхідність перереєстрації підприємства постає в тому разі, коли реструктуризація підприємства спричинюється до змін:

1. організаційно-правової форми;

2. місцезнаходження підприємства;

3. форми власності;

4. розмірів статутного фонду;

5. назви юридичної особи.

Тест 6. У разі реорганізації боржника злиттям або приєднанням його до іншого, стійкішого підприємства:

1. бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються;

2. заборгованість підприємства-боржника покривається колишніми влас­никами його корпоративних прав;

3. підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;

4. борги боржника визнаються безнадійними;

5. усі майнові права та обов’язки обох підприємств переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (приєднання).

Тест 7. Вимоги щодо умов переведення боргу в разі реорганізації підприємства такі:

1. боржник може перевести свій борг на іншу особу лише за згодою кредитора;

2. перевести борг на іншу особу припустимо й без згоди кредитора;

3. новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі за- перечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

4. порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

5. відступлення вимоги та переведення боргу, що грунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути подані у простій письмовій формі.

Тест 8. Які з наведених далі висловлювань правильні?

1. У разі злиття всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного новоствореного підприємства.

2. Коли відбувається приєднання, майно обох підприємств концентрується на балансі підприємства, яке на момент прийняття рішення про приєднання вже функціонує.

3. При злитті баланси обох підприємств консолідуються без створення нової юридичної особи.

4. Приєднання обов’язково передбачає створення нової юридичної особи.

5. При приєднанні підприємство-правонаступник може змінювати фор­му організації бізнесу (перетворення).

Тест 9. Реорганізація виокремленням характеризується такими особливостями:

1. частина активів і пасивів підприємства, що реорганізується, передається правонаступнику або кільком правонаступникам, котрі створюються внаслідок реорганізації;

2. підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність;

3. підприємство, що реорганізується, не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством;

4. підприємство, що реорганізується, продовжує свою господарську діяльність, але втрачає юридичний статус;

5. реорганізоване підприємство має перереєструватися.

Тест 10. Які з наведених висловлювань правильні?

1. У передавальному балансі відображається частка майна, вимог та зобов’язань, яка передається підприємством, утвореним в результаті реорганізації.

2. Розподільний баланс — це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності, в якому окремими стовпцями відображені активи та пасиви, розподілені між ним і підприємствами-пра­вонаступниками.

3. Базою для розподілу може бути сума основних фондів, яка передана підприємствам-правонаступникам.

4. Передавальний баланс — це баланс підприємства, яке підлягає поділу на день припинення його діяльності.

5. Базою для визначення пропорцій обміну під час реорганізації може бути біржовий курс акцій.

1 Звичайно, вимога щодо викупу акцій за ціною, не нижчою від номінальної, є досить спірною, оскільки ринкова ціна акцій підприємств, які перебувають у кризі (а саме вони підлягають реорганізації), як правило, є нижчою за номінальну. З економічного погляду виправданою була ціна, не нижча за ринкову. Докладніше див. розд. 6.

1 Синергізм (у перекладі з грецької означає спільну дію) — явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.

2 Згідно зі статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об’єкт оподаткування платника податку за результатами звітного кварталу (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань) має від’ємне значення, дозволяється відповідне зменшення об’єкта оподаткування наступного кварталу, а також кожного з подальших двадцяти податкових кварталів до повного погашення такого від’ємного значення об’єкта оподаткування. У разі коли від’ємне значення об’єкта оподаткування не погашається платником податку за рахунок отриманих ним валових доходів упродовж зазначеного періоду, об’єкт оподаткування протягом наступних податкових кварталів не зменшується на непогашену суму від’ємного значення об’єкта оподаткування.

1 За: Grundzüge der Unternehmensfinanzierung / von G. Wöhe, J. Bilstein. — München, 1997. — S. 115.

1 Deloitte & Touche.

242