Тести до розділу 11

ТЕСТ 1.До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

1. Дефіцити в організаційній структурі.

2. Незадовільну структуру капіталу.

3. З

   11.5. Тести до розділу 11.

   айві виробничі потужності.

4. Незадовільну роботу з кредиторами.

5. Низький рівень контролювання якості.

ТЕСТ 2. Санація підприємства — це :

1. Надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги.

2. Задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом.

3. Сукупність усіх заходів, які здатні забезпечити фінансове оздоровлення підприємства.

4. Те саме, що й реструктуризація.

5. Система заходів фінансового характеру.

ТЕСТ 3. Фінансова санація включає:

1. Рефінансування дебіторської заборгованості.

2. Призначення тимчасової адміністрації;

3. Реалізацію соціального плану.

4. Реструктуризацію заборгованості.

5. Технічне переобладнання виробництва.

ТЕСТ 4. До функціональних завдань менеджменту санації відносять такі:

1. Проведення санаційного аудиту.

2. Організація реалізації проекту санації.

3. Розробка санаційної концепції.

4. Пошук альтернатив.

5. Організація контролю за виконанням проекту санації.

ТЕСТ 5. Модель проведення санації підприємства включає...

1. Причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи.

2. Оголошення підприємства банкрутом.

3. Формування санаційної стратегії.

4. Рішення арбітражного суду про проведення санації.

5. Внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

ТЕСТ 6. Основною метою санаційного аудиту є:

1. Визначення достовірності звітності підприємства, її повноти й відповідності чинному законодавству.

2. Формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства.

3. Оцінка санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції.

4. Розробка санаційної концепції підприємства.

5. Визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів у бюджет.

ТЕСТ 7. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

1. Позикодавець (наприклад, банківський консорціум), — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту.

2. Підприємство-боржник — якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації в ході провадження справи про банкрутство.

3. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів.

4. Потенційний санатор, якщо вирішується питання про санацію підприємства через його реорганізацію (злиття, приєднання).

5. Консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

ТЕСТ 8. Під час аналізу виробничо-господарської діяльності аудитор проводить таку роботу:

1. Аналізує структуру позичкового капіталу.

2. Розраховує показники ліквідності та платоспроможності.

3. Аналізує склад витрат на виробництво.

4. Аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань.

5. Оцінює показники праці.

ТЕСТ 9. До головних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

1. Показник фінансового лівериджу.

2. Показник абсолютної ліквідності.

3. Коефіцієнт покриття.

4. Коефіцієнт автономії.

5. Коефіцієнт фінансової стабільності.

ТЕСТ 10. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним ...

1. Якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, пред’явлених до підприємства кредиторами.

2. Якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2.

3. Якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1.

4. За надто низького значення показника фінансового лівериджу.

5. За наявності в арбітражному суді позову кредиторів.

ТЕСТ 11. Показник Cash-Flow характеризує ...

1. Величину чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства.

2. Величину чистого прибутку підприємства.

3. Величину вхідних грошових потоків підприємства.

4. Обсяг реалізації продукції.

5. Величину чистого прибутку та амортизацію.

ТЕСТ 12. Для діагностики сильних та слабких місць на підприємстві, потенційних ризиків та додаткових шансів використовуються такі методи:

1. СОФТ-аналіз.

2. Бенчмаркінг.

3. Нуль-базис бюджетування.

4. Вартісний аналіз.

5. С

   11.5. Тести до розділу 11.

   ВОТ-аналіз.

ТЕСТ 13. Основний зміст реорганізації полягає в ...

1. Повній або частковій зміні власника статутного фонду — юридичної особи.

2. Перереєстрації підприємства.

3. Зміні організаційно-правової форми організації бізнесу.

4. Зміні розміру статутного фонду.

5. Зміні складу засновників.

ТЕСТ 14. До заходів щодо фінансової реструктуризації можна віднести такі:

1. Реструктуризація заборгованості перед кредиторами.

2. Злиття підприємств.

3. Ліквідація підприємства.

4. Збільшення статутного фонду.

5. Заморожування інвестиційних вкладень.

ТЕСТ 15. З моменту визнання боржника банкрутом ...

1. Припиняється підприємницька діяльність банкрута.

2. Ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи — банкрута.

3. Приймається ухвала про санацію підприємства.

4. Вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов’язань банкрута.

5. Припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов’язань банкрута.

ТЕСТ 16. Необхідність перереєстрації підприємства виникає, якщо реструктуризація підприємства призводить до змін:

1. Організаційно-правової форми.

2. Місцезнаходження підприємства.

3. Форми власності.

4. Розмірів статутного фонду.

5. Назви юридичної особи.

ТЕСТ 17. У разі реорганізації боржника злиттям або приєднанням його до іншого, більш стійкого підприємства ...

1. Бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються.

2. Заборгованість підприємства-боржника покривається колишніми власниками його корпоративних прав.

3. Підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус.

4. Борги боржника визнаються безнадійними.

5. Усі майнові права та обов’язки обох підприємств переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (приєднання).

ТЕСТ 18. Вимоги до умов переведення боргу за реорганізації підприємства полягають у такому:

1. Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

2. Переведення боргу на іншу особу допускається без згоди кредитора.

3. Новий боржник є правомочним висувати проти вимог кредитора всі заперечення, що випливають з відносин між кредитором і первісним боржником.

4. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не дав згоди відповідати за нового боржника.

5. Уступка вимоги і переведення боргу ґрунтуються на угоді, укладеній у простій письмовій формі.

ТЕСТ 19. Якщо претензію визнано повністю або частково, однак не повідомлено про переказ визнаної суми, то заявник претензії може:

1. Звернутися до відповідача з повторною претензією.

2. Звернутися до арбітражного суду з позовом про вирішення господарського спору.

3. Після закінчення 20 днів від дня одержання відповіді пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми.

4. Провести звірку заборгованості.

5. Звернутися до арбітражного суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

ТЕСТ 20. Справу про банкрутство підприємства може бути порушено, якщо:

1. Надійшла спільна заява кредиторів боржника.

2. Надійшла письмова заява потенційного санатора.

3. Надійшла письмова заява боржника щодо його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності.

4. Боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості.

5. Боржник не повернув банківського кредиту в обумовлений термін.

ТЕСТ 21. У ході провадження справи про банкрутство арбітражний суд може застосувати до боржника такі процедури:

1. Реорганізаційні.

2. Ліквідаційні.

3. Мирову угоду.

4. Внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

5. Оголошення підприємства неплатоспроможним.

ТЕСТ 22. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство в таких випадках:

1. Якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами.

2. Якщо податкові органи припинили операції за всіма банківськими рахунками боржника.

3. Якщо за ліквідації підприємства-боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства боржник не матиме можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі.

4. Якщо розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника потрапляє до картотеки.

5. З

   11.5. Тести до розділу 11.

   а наявності ефективної концепції санації та браком часу для її реалізації.

ТЕСТ 23. У проекті мирової угоди даються пропозиції боржника за такими позиціями:

1. Форма платіжних поступок кредиторів.

2. Бажаний період пролонгації заборгованості.

3. Бажана сума списання заборгованості за платежами до бюджету.

4. Обсяг початкового погашення заборгованості.

5. Сума необхідного санаційного кредиту.

ТЕСТ 24. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство — це ...

1. Угода між боржником і санатором про переведення боргу.

2. Угода між боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати належних кредиторам боргів.

3. Угода між санатором та арбітражним судом про проведення фінансового оздоровлення боржника.

4. Угода між санаторами щодо розподілу їхніх прав та обов’язків у процесі санації фінансово-неспроможного підприємства.

5. Угода між боржником і арбітражним судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

ТЕСТ 25. Мирову угоду, укладену в ході провадження справи про банкрутство, може бути розірвано в таких випадках:

1. Невиконання умов мирової угоди боржником.

2. Якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майновий стан.

3. За браком осіб, які бажають взяти участь у санації боржника.

4. За здійснення боржником заходів, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів;

5. Якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів.

1 Див.: Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / За заг. ред. М. І. Молдованова. — К.: Техніка, 1993. — С. 643.

2 Див.: И. А. Бланк. Стратегия и тактика управления финансами. — К.: МП «ИТЕМ», 1996. — С. 345.

3 Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В. М. Гайворонського. — Харків: Консум, 1997. — С. 49.

1 «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства», затверджене Постановою Правління НБУ від 4.02. 1998 p. № 38.

1 Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2. — К.: Ника-Центр, 1999. — С. 320.

1 Термін Cash-Flow походить з англо-американської економічної літератури, де він був запроваджений на початку 50-х років нашого століття для цілей аналізу фінансового стану підприємства та аналізу оцінки привабливості цінних паперів. У різних країнах спостерігалися спроби перекласти дане поняття з англійської на іншу мову, однак, урешті-решт у більшості розвинених країн відмовилися від власних версій Cash-Flow і використовують у звітності та в розрахунках саме англійський варіант. У вітчизняній літературі досить часто для характеристики Cash-Flow використовується термін «грошовий потік», що, на нашу думку, є неприйнятним (виникає плутанина щодо характеристики вхідних та вихідних грошових потоків). У нашому підручнику ми користуватимемось англійським терміном Cash-Flow, що є виправданим навіть у контексті переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

1 Нарахування суми дисконту здійснюється за формулою: , де С — сума дисконту; К — номінальна сума векселя; Т — строк від дня обміну до дня платежу; П — ставка дисконту.

1 Див. Інструкцію про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 18.08. 1995р. № 139.

2 Згідно із статтею 14 Закону України «Про господарські товариства», на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т.д., повинен бути сформований резервний (страховий) фонд. Розмір цього фонду регламентується засновницькими документами, але не може бути меншим 25% статутного фонду підприємства. Розмір щорічних відрахувань в резервний фонд також передбачається засновницькими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку підприємств.

1 На практиці також трапляються випадки, коли зменшення статутного капіталу здійснюється для зменшення надзвичайно високого рівня капіталізації підприємства. Відтак зменшення капіталу є складовою частиною вибраної підприємством дивідендної політики. Однак такий мотив, як правило, не є головним для підприємств, що перебувають у фінансовій кризі.

1 Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — С. 628.

1 Протягом усього часу володіння підприємством власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадяться без урахування придбаних підприємством власних акцій (паїв).

1 Grundzüge der Unternehmensfinanzierung / von Günter Wöhe u. I. Bilstein. — München: Vahlen, 1997. — S. 75.

1 Законодавствами країн з високорозвиненим фондовим ринком, як правило, передбачено, що переважні права можуть не надаватися, якщо обсяг емісії не перевищує 10% статутного капіталу і емісія суттєво не впливає на біржовий курс акцій (максимальна величина падіння курсу становить 5%).

2 Додаткові внески учасників та засновників товариства здійснюються згідно зі статтею 13 Закону України «Про господарські товариства».

1За спрямування цільових внесків засновників підприємства на погашення збитків минулих років, збитки списуються в дебет рахунків 75 «Розрахунки з учасниками» або 70 «Розрахунки з оплати праці».

1 За матеріалами Агентства з питань банкрутства.

1 Сторона договору, щодо якого керуючим санацією прийнято рішення про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв’язку з відмовою від виконання договору.

1 Грушевський М. С. Історія України-Руси / Редкол.: П. С. Сохань та ін. — К.: Наук. думка, 1992. — Т. 3. — С. 345.

183

11.1. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст …