Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Історія української культури / Жанри укр. музики 17-18 століть

.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
25.88 Кб
Скачать

Українська музика  17-18 століття

В епоху бароко, на зміну одноголосному знаменному співу приходить багатоголосний партесний спів, що сприяв розвитку мажорно-мінорної системи, і на основі якого розвинувся духовний концерт. Серед видатних музичних діячів цього часу - Микола Дилецький, автор «Мусікійської граматики» (1675) - першої музикознавчої праці, яка пояснила суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесних композиції.  Важливою подією цього часу стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися також і музичні предмети. Її вихованці популяризували вертеп. Серед випускників Академії багато українських митців, зокрема Григорій Сковорода та Артемій Ведель.  Світська професійна вокальна та інструментальна музика, що існувала в поміщицьких маєтках, військових частинах, з 17 століття розвивається в містах. Створюються музичні цехи, при магістратах - оркестри, капели. На основі народно-пісенних традицій у 18 столітті початку 19 століття розповсюджується пісня-романс на вірші різних поетів. Один з перших її авторів - Г. С. Сковорода ввів у пісенний жанр цивільну, філософську та ліричну тематику. Величезне значення в українській музичній культурі XVIII століття мало створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 р. Глухівської співочої школи, вихованцями якої стали Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель. Після закінчення Глухівської школи Бортнянський і Березовський продовжували своє навчання в італійських музичних школах, які були центрами тодішньої європейської музики.  Поєднання традицій партесного співу і сучасних технік європейського листа зумовило унікальність творчості цих композиторів. Ставши придворним капельмейстером в Петербурзі, а з 1796 року - керівником придворної капели, складеної майже виключно з вихованців Глухівської співочої школи, Бортнянський значно вплинув і на розвиток російської музичної культури. Він був також першим композитором у Російській імперії, музичні твори якого почали виходити в світ.