2. Російсько-українські відносини в період незалежності (1991-2011 рр.). Причини погіршення відносин з Росією у сучасну добу.

Російська Федерація — держава-сусід України, кордон із якою проходить на північному сході та сході країни. Відносини із нею мають стратегічне значення для України і значною мірою визначають її зовнішню, а часом і внутрішню політику.

З часу розпаду Радянського Союзу відносини між двома країнами часто були складними і наразі перебувають у напруженні.

Відносини двох держав за президентства Леоніда Кучми були найбільш сприятливими і певною мірою добросусідськими. Певний час урядам двох країн вдавалося домовлятися із деяких важливих питань двосторонніх відносин: зокрема був розділений Чорноморський флот, означений державний кордон і укладений Великий договір 1997 р., за яким Росія відмовилася від територіальних претензій і визнала існуючі кордони України.

Найгострішим із суперечливих питань останнього часу стало протистояння в районі півострова Тузла (Крим). Також від часу демократичних виборів Україна занепокоєна висловлюваннями і діями деяких російських політиків з питань Криму, російської мови в Україні, визнання Голодомору.

Значне погіршення російсько-українських відносин відбулося під час і особливо після Помаранчевої революції 2004 р. До влади в Україні прийшли політики відверто антиросійській спрямованості, які зробили своєю зовнішньополітичною доктриною протистояння з Росією. Це знайшло своє продовження у відвертій пропагандистській війні особливо під час газової кризи 2005 р. У 2005-2010 роках режимом Віктора Ющенка послідовно проводилася антиросійська пропаганда, а основою державної політики стало роздування таких аспектів історії України, як масовий голод 1932-1933 років, історія бандеровського руху в Галичині, і так далі. При цьому, якщо не відкрито, то поволі, часом в провокаційній формі, підняття цих питань включало антиросійську пропаганду. З того часу за різних урядів України, стосунки між двома державами залишалися напруженими, зокрема стосовно постачання російських енергоносіїв через територію України та, визнання Голодомору 33-го року геноцидом, можливого вступу України до НАТО та статусу російської мови в Україні.

Незважаючи на складні міждержавні відносини, на неформальному рівні стосунки між українцями і росіянами залишаються здебільшого позитивними та добросусідськими, але послідовна антиросійська пропаганда в Україні - в засобах масової інформації, освітніх установах, привела до зростання антиросійських настроїв.

На вищих урядових рівнях різні уряди України проголошували свій намір поступово інтегруватися в європейські структури, в тому числі і в НАТО. Це викликало різке негативне відношення офіційної Росії. Співробітництво України з НАТО та навіть навчання з цією організацією піддавалися критиці як зовні так і зсередини через проросійські організації України. Влітку 2006 р. за підтримки деяких російських політиків відбулося протистояння між протестуючими і контингентом НАТО у навчаннях Сі Бриз 2006 в Євпаторії. Це призвело до погіршення стосунків між двома державами і заборони в'їзду до України декільком російським політикам.

Результат аналізу поглядів закордонних політологів приводить до висновку, що багатовекторна політика України, наявність надто великої кількості її стратегічних партнерів, кризові явища всередині держави не дозволяють Україні в найближчий час реально одержати статус країни з євроатлантичною належністю. Однак поступ до ліберальної демократії, плюралізму й відкритості в політиці, незважаючи на всі бар'єри, продовжується як у Росії, так і в Україні. Вирішальними для долі цих країн можуть бути роки — не раніше 2010—2015, коли в обох державах, напевне, зникнуть залишки авторитарних тенденцій, зміцніють інститути громадянського суспільства, включаючи партійні організми.

Як правило, в опитуваннях громадської думки росіяни кажуть, що вони мають більш негативне ставлення до України, ніж позитивне.

Основні питання, які вплинули на погляди росіян до України:

• Можливе членство України в НАТО

• Спроби добитися визнання Голодомору геноцидом українського народу

• Спроби шанувати Українську повстанську армію

Ставлення росіян до України:

Думка	Жовтень 2008	Квітень 2009	Червень 2009	Вересень 2009	Листопад 2009
Позитивне	38%	41%	34%	46%	46%
Негативне	53%	49%	56%	44%	44%

Примітка: 80% мали показники «гарне або дуже гарне»ставлення до Білорусії в 2009 році.

Ставлення українців до Росії:

За даними багаторічних соціологічних досліджень, проведених Інститутом соціології Національної академії наук України, на Україну індекс національної дистанційованості по відношенню до росіян має найнижчий показник серед усіх нетитульних національностей, що свідчить про те, що населення України належить до росіян практично так само позитивно, як і до українців. Згідно з даними опитувань, 87% жителів України готові прийняти росіян в якості жителів, 8% - тільки в якості туристів, 5% взагалі не допускали б їх на Україні. У той же час, соціологічне дослідження 2000 року показало, що населення Львівської області з усіх зарубіжних держав найбільш негативно ставиться до Росії (20%). Дослідження 2005 року показало, що найменш позитивно до Росії відносяться в західноукраїнських областях, а також у Києві та Київській області.

Думка	Жовтень 2008	Червень 2009	Вересень 2009	Листопад 2009
Позитивне	88%	91%	93%	96%
Негативне	9%	-	-	-

Паралельні опитування 5 листопада 2009 показали, що близько 67% українців вважають, що відносини повинні бути дружніми між двома незалежними державами, в Росії цю концепцію підтримало 55% опитаних.