10. Енергетика дихання. Локалізація і механізм функціонування електронно-транспортних ланцюгів. Дихання, енергетичний баланс. Взаємозв’язок з іншими процесами.

Процес дихання – одна з важливих сторін обміну речовин. Воно являє собою комплекс окислювальних і відновлювальних процесів, які каталізуються відповідними ферментами.

Дихання слугує джерелом енергії для всіх біохімічних процесів, які відбуваються в клітинах організму. Хімічна енергія, яка утворюється в процесі дихання, по-різному перетворюється, обумовлюючи проходження ряду процесів, пов’язаних з перетворенням речовин, ростом і рухами рослин. Частина її виділяється у вигляді теплової енергії.

Інтенсивність дихання різна в окремих органах рослини. Вона може змінюватися з віком рослини. Особливо інтенсивно дихає насіння, яке проростає, а також квітки у вищих рослин. Великою енергією дихання відрізняються нижчі організми – бактерії і цвільові грибки.

Інтенсивність дихання змінюється в процесі онтогенезу рослин. У молодої рослини дихання відбувається інтенсивніше, а з віком значно зменшується. Під час цвітіння у квітів спостерігається значне підвищення дихання і падіння його в листках та інших вегетативних органах. З моменту утворення плодів і в міру їх збільшення дихання падає, а вже коли дозрівають і при збереженні різко зростає.

Особливе значення на дихання рослин має температура. З її підвищенням величина дихання також зростає, а з її пониженням помітно падає. До температури 40⁰C дихання підвищується, а при 50⁰С, починається відмирання цитоплазми, і дихання різко падає.

Однією з важливих умов для дихання є наявність кисню. Але не потрібно забувати, що дихають не лише надземні органи, а й підземні. Тому дуже важливо постійно проводити спушування грунту. На тих грунтах, де є надлишок вологи (заболочення), коренева система може відчувати недостачу кисню, що рано чи пізно призведе до негативного впливу на ріст та розвиток рослини в цілому.

Важливе значення на дихання виявляє вуглекислий газ. При підвищеному його вмісті дихання падає. Високі концентрації вуглекислоти використовуються для зберігання плодів та овочів.

11. Онтогенез і основні етапи розвитку рослин.

індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті.

У багатоклітинних Рослин до эмбріонального розвитку відносять процеси, які відбуваються в Родильному мішку насінневих рослин.

В О. рослин розрізняють: зростання, тобто новоутворення структурних елементів, що приводить до збільшення розмірів організму, його маси, розвиток — процес, в ході якого запліднена яйцеклітина або вегетативний зачаток в результаті ділення і диференціювання кліток набуває форми дорослого організму і створює характерних для нього типів спеціалізованих кліток, і старіння — сукупність необоротних структурних і фізіолого-біохімічніх змін, що виявляються в ослабінні біосинтезу і самообновленні білків, а також всіх фізіологічних функцій, що у результаті приводить до смерті організму. У О. тісно взаємодіють різні сторони єдиного процесу: морфологічна, включаюча морфогенез — формоутворення організму в цілому, органогенез — формоутворення окремих органів і гістогенез — формування тканин; фізіолого-біохімічна — сукупність фізіологічних і біохімічних процесів, що протікають в клітках, тканинах, органах і в цілій рослині в ході його розвитку; генетична — процес реалізації спадків. інформації; екологічна — зростання і розвиток організму в умовах зовнішнього середовища; еволюційна — зміна всіх сторін О., що відбувається в тривалому ланцюзі поколінь на різних етапах філогенезу.

Основна особливість О. вищих рослин і значного числа видів водоростей — чергування поколінь, безстатевого ( спорофіт ) і статевого ( гаметофіт ). Відправною крапкою для утворення спорофіту служить зигота, а для гаметофіта — проростаюча спора. Розвиток спорофіту і гаметофіта — сукупність процесів (в нижчих рослин різних, у вищих — складових впорядкований ланцюг) що закінчуються утворенням тих або інших органів.