Молодший шкільний вік

Анатомо-фізіологічні особливості:

а)досить рівномірний розвиток;

б)збільшення росту та ваги тіла;

в)підвищення імунітету;

г)швидкий розвиток серцевих м'язів;

д)рухливий кістково-сполучний апарат за рахунок великої кількості хрящової тканини;

ж)погана координація рухів (важко писати у межах рядка);

з)швидка втомлюваність;

е)частіше дихання;

є)хороший розвиток всіх органів чуття.

Розвиток психіки і пізнавальної діяльності:

а)сприймання стає довільним, цілеспрямованим і категоріальним;

б)розрізняється здатність розрізняти висоту звуків, виявляти істотні деталі явищ;

в)формується логічна пам'ять;

г)зростають продуктивність, обсяг, міцність, точність запам’ятовування матеріалу;

д)розвиваються всі види уяв;

ж)мислення стає конкретно-образним;

з)оволодіння писемним та внутрішнім мовленням, мовчазним читанням;

е)переважає мимовільна увага.

Формування особистості:

а)джерело емоцій – навчальна та ігрова діяльність;

б)емоційна вразливість, розвиток почуттів самолюбства, диференціація сором’язливості;

в)розвиток моральних почуттів, формування вольових якостей;

г)усвідомлення обов’язків;

д)наслідування, підвищена навігація;

ж)починає формуватися громадська думка, провідний вид діяльності – навчання.

Підлітковий вік

Анатомо-фізіологічні особливості:

а)велика інтенсивність, нерівномірність, ускладнення фізичного розвитку через статеве дозрівання;

б)активна діяльність щитовидної залози та гіпофізу, посилення процесів обміну;

в)чутлива нервова система;

г)збільшення маси тіла (в 1,5 р.) і розмірів серця (у 2 р.);

д)розвиток дитячої гіпертонії;

е)окостеніння хребта, грудної клітки, таза ще не закінчене;

є)велика потреба у кисні;

ж)інтенсивний розвиток головного мозку та вищої нервової діяльності – підвищена збудливість, нестійкість настрою;

з)явище акселерації.

Розвиток психіки і пізнавальної діяльності:

а)основний вид діяльності – спілкування;

б)сприйняття стає різнобічним;

в)зміна мотивації навчання (інтереси стають виразнішими, стійкішими, змістовнішими);

г)елементи самоконтролю та саморегуляції;

д)підвищення рівня абстрагування, логічних операцій;

е)більша логічність, довільність і керованість пам'яті, формування самооцінки;

є)вдосконалення уміння користуватися мовою;

ж)зростає значення праці у житті;

з)диференціація ігрової діяльності: творчі, спортивні, інтелектуальні, комп’ютерні, військові ігри.

Формування особистості:

а)усвідомлення себе дорослим;

б)зростання активності, переорієнтація цінностей, прагнення до самостійності;

в)суперечливість між прагненнями бути дорослим і дитячим осмисленням цього прагнення;

г)зменшення ролі самооцінки у порівнянні з оцінюванням іншими – вразливість;

д)бурхливий перебіг емоцій, раптові зміни настрою;

е)зміцнення сили волі, зростання здатності до подолання труднощів, вияву рішучості;

є)бажання знайти своє місце в колективі;

ж)особливо значущими стають дружба, взаємини з батьками;

з)часті кризи, що зникають при правильному підході батьків і вчителів.

Юнацький вік

Анатомо-фізіологічні особливості:

а)закінчення статевого дозрівання і видозмінення організму: зникнення диспропорції тіла та кінцівок, незграбності рухів, довгов'язості; розвиток моторики, координації рухів, індивідуальний характер тіла і обличчя;

б)збільшення зросту, ваги тіла, окружності грудної клітини;

в)закінчення окостеніння скелету, вдосконалення м’язової системи – підвищення фізичної витривалості організму;

г)вдосконалення функцій серцево-судинної системи, стабілізація кров'яного тиску, збільшення життєвого об’єму легень, зникнення підвищеної збудливості і неврівноваженості;

Розвиток психіки і пізнавальної діяльності:

а)інтенсивне інтелектуальне дозрівання: абстрактне і узагальнене мислення, оволодіння логічними операціями, збагачення фонду умінь і навичок;

б)вдосконалення змісту і структури мовлення, засвоєння літературної мови;

в)вдосконалення спостережливості, самоспостережливості;

г)заглиблення у внутрішній світ, розвиток репродуктивної і творчої уяви;

д)довільне запам’ятовування замість мимовільного;

е)спеціалізація пам'яті, вдосконалення засобів заучування.

Становлення особистості:

а)збагачення емоцій;

б)розвиток моральних почуттів: гуманізму, колективізму, дружби, честі, обов’язку, відповідальності;

в)формування совісті внаслідок самооцінки за критеріями добра і зла, справедливості;

г)виникнення і переживання першого кохання, зникнення антагонізму статей у колективі;

д)зміцнення сили волі, здатності до критичного аналізу, розсудливості, відповідальності перед собою;

е)формування самоконтролю, самозобов’язання, висунення на перший план ідейних переконань та моральних принципів;

є)формування основних рис характеру особистості;

ж)принцип рівноправності у спілкуванні з дорослими;

з)пошук свого місця у суспільстві.

ВИСНОВОК:

Таким чином, основними факторами розвитку особистості є спадковість, середовище, виховання особистості. Але ні сила впливу, ні мінливість цих факторів, ні їх найтісніша взаємодія і взаємообумовленість, ні їх єдність не забезпечують розвитку і формування без її активної діяльності. Їх вплив реалізується лише в процесі діяльності самої особистості – це найголовніша умова, яка визначає розвиток особистості, тобто людини як члена суспільства.

Під віковими особливостями розуміють найбільш типові, найбільш характерні особливості дітей того чи іншого віку. Вони проявляються в анатомо-фізіологічній перебудові організму; типологічних особливостях; в провідному виді діяльності, в які відбувається розвиток. Враховувати ці вікові особливості в педагогічному процесі значить відбирати відповідний зміст навчання і виховання; використовувати відповідні форми, методи, засоби; створювати необхідні умови організації педагогічного процесу.