4.6. Основи проведення соціально-психологічного тренінгу (спт)

Індивідуальний і груповий тренінг спілкування дозволяє істотно підвищити соціально-психологічну компетенцію людини: його психологічну чутливість, контактність, здатність до орієнтування в складних міжособистісних ситуаціях і тощо.

Організація тренінгу. Психологу варто пам’ятати, що активне включення військовослужбовців у тренінг можливе за певних умов і правил його проведення:

1. Заняття потребують обов’язкової підготовки (заздалегідь визначаються місце проведення СПТ і час його початку).

2. Перед початком СПТ створюється невимушена довірча обстановка, знімаються напруженість, скутість військовослужбовців.

3. До учасників доводяться норми поведінки у СПТ.

4. Тренінг варто розпочинається з легкої розминки і лише потім слід переходити до відпрацювування основних психокорекційних завдань.

5. Усі військовослужбовці забезпечуються ролями (тих, кому не вистачило ролей активних учасників призначаються на ролі експертів).

Використовувані ігри й сюжети повинні відповідати таким умовам:

– сприяти згрунтуванню підрозділу;

– сприяти формуванню статутних взаємин;

– мати пізнавальне значення;

– створювати умови для індивідуальної й групової творчості.

Багато залежить від ігрової позиції психолога (керівника СПТ), він повинен:

• сприяти реалізації ігрового плану, (тобто до гри ставитися досить серйозно й у ході її відмовитися від менторської позиції);

• доброзичливо ставитися до військовослужбовців, бути відкритим, сприйнятливим і доступним;

• сприяти формуванню переконаності в необхідності ігрової поведінки;

• реалізовувати швидкий перехід із реального в ігровий план, насамперед за рахунок гумору;

• володіти широким діапазоном ігрових прийомів.

Тільки в цьому випадку ігрова позиція офіцера-психолога сприятиме виконанню її основних функцій: гуманізація взаємин з учасниками тренінгу, підвищення згуртованості і спрацьованості в колективній діяльності, економії нервових втрат у спілкуванні й, нарешті, забезпеченню гнучкої поведінки керівника.

Використовувані у тренінгу прийоми повинні максимально відповідати принципу “не нашкодь” і в жодному разі не загострювати й без того загострені відносини між військовослужбовцями. З учасниками СПТ необхідно заздале обумовити норми поведінки при проведенні ігор і вправ, без дотримання яких тренінг може не тільки не дати результатів, але й просто зашкодити.

Норми поведінки учасників СПТ:

• виявляти доброзичливість і повну довіру одне до одного;

• у групі про всіх говорити відкрито й щиро;

• відмовитися від загальних фраз, говорити про проблеми й переживання, як свої власні, так і товаришів по групі, конкретно й за принципом “тут і тепер”;

• оцінювати не особистість, а її дії, поведінку й спілкування;

• допомагати товаришам по групі усвідомлювати й змінювати свій спосіб поведінки, якщо він суперечить загальноприйнятим нормам;

• вислуховувати погляди, думки й поради членів групи, обмірковувати їх, але приймати рішення самостійно;

• доводити до керівника гри враження і ступінь задоволеності грою з боку учасників.

Варіанти ігрових ситуацій соціально-психологічних тренінгів представлено в дод. 6.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте психічні реакції і стани, які можуть виникати у військовослужбовців під впливом екстремальних факторів при виконанні службово-бойових завдань.

2. Охарактеризуйте посттравматичні стресові розлади, які можуть виникати у військовослужбовців внутрішніх військ після виконання службово-бойових завдань.

3. Назвіть головні методи надання психологічної допомоги військовослужбовцям внутрішніх військ.

4. Розкрийте сутність основних методів психотерапії, які використовуються для надання психологічної допомоги військовослужбовцям.

5. Охарактеризуйте організаційно-методичні аспекти функціонування кімнати індивідуальної і групової психопрофілактичної роботи.

6. Розкрийте зміст та особливості психологічного консультування і проведення психокорекційних заходів з особовим складом внутрішніх військ.

7. Охарактеризуйте організаційно-методичні основи проведення соціально-психологічного тренінгу.

Додаток 1