
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальна характеристика психологічної роботи у внутрішніх військах мвс України
- •Сутність і зміст психологічної роботи
- •1.2. Структура психологічної роботи, основні принципи її організації та проведення
- •1.3. Організаційно-методичні основи проведення психологічної роботи у внутрішніх військах
- •Розділ 2. Організація та зміст роботи психолога в підрозділах внутрішніх військ
- •2.1. Структура служби психологічного забезпечення внутрішніх військ, її головні завдання і функції
- •2.2. Зміст та особливості професійної діяльності психолога внутрішніх військ
- •2.3. Обов’язки психолога військової частини внутрішніх військ
- •2.4. Професійно-етичні норми в роботі психолога
- •2.5. Планування психологічної роботи у військовій частині та звітність про її результати
- •2.6. Взаємодія психолога з посадовими особами військової частини внутрішніх військ
- •3.1 Основні етапи, програма і методика вивчення психологічних особливостей військовослужбовців внутрішніх військ, малої групи та військового колективу
- •3.2. Методи психологічного вивчення особистості військовослужбовців внутрішніх військ, малої групи та військового колективу. Результати й висновки проведеного обстеження
- •Розділ іv. Психологічна допомога військовослужбовцям внутрішніх військ мвс України
- •4.1. Донозологічні негативні психічні реакції і стани, які можуть виникати у військовослужбовців внутрішніх військ мвс України під час виконання службово-бойових завдань
- •4.2. Посттравматичні стресові розлади, які можуть виникати у військовослужбовців внутрішніх військ після виконання службово-бойових завдань
- •4.3. Методи надання психологічної допомоги військовослужбовцям внутрішніх військ
- •4.4. Організація та робота кімнати індивідуальної та групової психопрофілактичної роботи
- •4.5. Особливості психологічного консультування і проведення психокорекційних заходів з особовим складом внутрішніх військ
- •4.6. Основи проведення соціально-психологічного тренінгу (спт)
- •Типові плани роботи психолога внутрішніх військ мвс України на тиждень, місяць, рік Типовий план роботи на тиждень посадових осіб служби психологічного забезпечення внутрішніх військ мвс України
- •Типовий план роботи на місяць посадових осіб служби психологічного забезпечення внутрішніх військ мвс України
- •Типовий план роботи на рік посадових осіб служби психологічного забезпечення внутрішніх військ мвс України
- •Типовий план роботи з військовослужбовцями, які віднесені до групи посиленої психологічної уваги
- •Основні вимоги до роботи з групою посиленої психологічної уваги
- •Психологічне супроводження військовослужбовців віднесених до гппу
- •Індивідуальна виховна робота з військовослужбовцями віднесеними до гппу
- •Підстави, умови та порядок включення військовослужбовців (курсантів, слухачів) до підгруп гппу:
- •Типові звіти за результатами психологічної роботи у військовій частині внутрішніх військ мвс України
- •Затверджую
- •Список військовослужбовців строкової служби, яких віднесено до групи посиленої психологічної уваги
- •Звіт щодо кількості та причин зарахування військовослужбовців строкової служби до групи посиленої психологічної уваги військової частини 0000 станом на 15.07.200_ р.
- •Затверджую
- •Огляд роботи з офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями за контрактом військової частини 0000, яких було віднесено до групи посиленої психологічної уваги у 1-му півріччі 200_ р.
- •Список офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців військової служби за контрактом, яких віднесено до групи посиленої психологічної уваги
- •Звіт щодо кількості та причин зарахування офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців за контрактом до групи посиленої психологічної уваги військової частини 0000
- •Звіт психолога військової частини 0000
- •Журнал обліку роботи з військовослужбовцями, які віднесені до групи посиленої психологічної уваги
- •Робота з офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями за контрактом
- •Журнал обліку психопрофілактичної роботи з особовим складом військової частини 0000
- •1. Робота з офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями військової служби за контрактом
- •2. Робота з військовослужбовцями строкової служби
- •Конфіденційно
- •Зміст психологічного супроводження
- •Програма проведення психологічного дослідження індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців 1-ї роти (батальйону) в/ч
- •Програма проведення соціометричного дослідження військовослужбовців 1-ї роти
- •Способи швидкого зняття психоемоційного напруження
- •Варіанти ігрових вправ соціально-психологічних тренінгів
- •Бібліографічний список
- •Предметний покажчик
- •61001, М. Харків, пл. Повстання, 3
4.2. Посттравматичні стресові розлади, які можуть виникати у військовослужбовців внутрішніх військ після виконання службово-бойових завдань
Службово-бойова діяльність військовослужбовців внутрішніх військ МВС України часто проходить в екстремальних умовах, які характеризуються сильним психотравмуючим впливом на психіку особового складу складних подій і обставин. Найпотужнішими стресорами є загроза здоров’ю та життю. Осіб, які пережили подібні ситуації, відносять до групи підвищеного ризику виникнення посттравматичних стресових розладів (ПТСР).
У виникненні ПТСР більшість авторів виділяють такі основні групи симптомів:
1) надмірне збудження, що включає вегетативну лабільність, порушення сну, тривогу, нав’язливі спогади, фобічне уникнення ситуацій, які асоціюються з травматичною;
2) періодичні приступи депресивного настрою: притупленість почуттів, емоційне зачеплення, розпач, відчуття безвихідності;
3) риси істеричного реагування: різноманітні паралічі, сліпота, глухота, припадки, нервове тремтіння.
Серед невротичних і психопатологічних синдромів, що характерні для стану ПТСР, виділяються такі:
“солдатське серце” характеризується болем за грудиною, серцебиттям, переривчастістю дихання, підвищеною пітливістю;
синдром людини, що вижила – хронічне відчуття провини людини, що залишилася в живих;
флешбек-синдром, який характеризується насильними спогадами, що вторгаються у свідомість людини, нестерпними подіями минулого;
комбатантна психопатія виявляється у вигляді агресивності й імпульсивної поведінки зі спалахами насильства, зловживанням алкоголю і наркотиків, безладністю сексуальних зв'язків при замкнутості й підозрілості;
синдром прогресуючої астенії спостерігається після повернення до нормального життя у вигляді швидкого старіння, падіння ваги, психічної млявості і прагнення спокою;
посттравматичні рентні стани такі, як набута інвалідність із усвідомленою вигодою від належних пільг і привілеїв з переходом до пасивної життєвої позиції тощо.
Ці стани нестатичні, посттравматична симптоматика з віком може ставати дедалі більше вираженою. Крім виділених форм відзначаються інші варіанти, що включають посттравматичну симптоматику. Більшість із них виходять за рамки ПТСР і відповідають таким категоріям, як реактивні ендоформні шизофреноподібні психози або стани, що імітують ПТСР.
Діагностичними критерії ПТСР такі: 1) наявність екстремальної події; 2) психотравмуюча подія, яка має місце у виниклих психічних розладах; 3) при посиленні актуальності психотравмуючої ситуації підсилюється психогенна реактивна симптоматика, а при зниженні – психотравмуюча симптоматика зменшується; 4) поява астено-невротичного синдрому, тривожності; 5) тривалість стійких порушень повинна бути не менш 1 місяця.
Загальним обов’язковим критерієм для діагностики постстресових порушень є факт переживання особою події, яка виходить за межі звичайного людського досвіду,і здатна травмувати психіку практично будь-якої здорової людини, наприклад, серйозну загрозу життю і здоров’ю, як своєму, так і близьких або друзів; раптове руйнування житла або громадської будівлі тощо.
Структура розладів психічної діяльності містить дві взаємозалежні підгрупи порушень. Це симптоми нав’язливого вторгнення у свідомість образів, спогадів і емоцій, пов’язаних із змістом психотравмуючих обставин, що спричиняють сильний психологічний дистрес у індивіда; “симптоми уникнення”, що проявляються у прагненні і спробах наполегливо уникати думок, почуттів, розмов, осіб, місць і діяльності, що викликають спогади про травму. При цьому відзначаються такі явища, як звуження спектра і зменшення сили емоційного реагування, помітне зниження інтересу й участі у раніше значущих видах діяльності, відчуття залежності або відчуженості від людей, скорочення або відсутності майбутнього тощо.
Іншою загальною для підгрупою симптомів є стійкі симптоми фізіологічної гиперактивації, яких не було до травми. Вони виявляються у такому:
порушення сну (складне засинання, безсоння);
дратівливість, вибухи раптового гніву;
труднощі у зосередженні, концентрації уваги;
підвищена пильність, не відповідній звичайним обставинам;
готовність до оборонної реакції “бий або біжи”.
Поряд із психопатологічною оцінкою часто використовується психологічна кваліфікація постстресових переживань. Найтиповішими вважаються такі: відчуття провини зате, що вижили; страх повторення травми; страх втрати самоконтролю й контролю над агресивними спонуканнями; відчуття вразливості; прагнення до пошуку винних; ворожість до непотерпілих; агресивність; провина або сором за отриману психологічну травму; біль утрати інших людей або частини себе; самоізоляція, відчуженість, підозрілість; потяг до ризику; переживання власної нечистоти, зіпсованості; парадоксальне, у тому числі й позитивне, ставлення до людини, яка завдала травму, ідентифікація себе з нею тощо.
У осіб, що пережили екстраординарну стресову подію, відбуваються певні зміни особистості, вони гранічні між психогеніями і персоногеніями. Зміни особистості, що виникають після екстраординарних стресових подій, є тим випадком, коли такі зміни особистості можуть бути винятково психогенного впливу. Вплив травматичної стресової події може призводити до таких варіантів змін особистості:
1) формування позитивних, адаптивних змін, зміцнення характеру;
2) формування негативних, дезадаптивних патологічних змін особистості;
3) посилення специфічних стадій розвитку;
4) розвиток ПТСР без змін особистості;
5) розвиток ПТСР у сполученні з патологічними змінами особистості.
Постстресові зміни особистості можуть включати весь діапазон рівнів від акцентуацій до патохарактерологічних особливостей розвитку особистості. Вони можуть виникати безпосередньо після стресової події, частіше тривалої, або в результаті хронічного постстресового розладу: невротичного розвитку особистості, постреактивного розвитку особистості.