Тема 1. Загальні питання курсу;
Тема 2. Основи сучасної теорії Конституції - Основного Закону держави;
Тема 3. Структура і загальні засади Конституції України;
Тема 4. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина;
Тема 5. Безпосередня демократія в Україні;
Тема 6. Парламент - Верховна Рада України;
Тема 7. Президент України - глава держави;
Тема 8. Органи виконавчої влади в Україні;
Тема 9. Прокуратура і правосуддя в Україні;
Тема 10. Територіальний устрій України. Конституційний статус Автономної Республіки Крим й основні засади місцевого самоврядування в Україні;
> Тема 11. Порядок набуття чинності. Викладання курсу було забезпечене навчальним посіб ником [48].
У контексті поширення знань молоді про нову Конституцію України Президентом України був виданий Указ "Про першочергові заходи, пов'язані з прийняттям Конституції України" [358; 360, с 2-4]. МОН України на виконання п. 6 Указу видало наказ, який урегулював питання викладання нового курсу у закладах освіти [206, арк. 13].
136
Теоретичне обґрунтування основних функцій і напрямів
шкільної правової освіти _^
Цим наказом до навчальних планів у закладах освіти усіх форм власності у 1996-1997 навчальному році було включено обов'язкові спеціальні курси і дисципліни з вивчення Конституції України, затверджені їх програми [399, арк. 14]. Разом із цим, слід зазначити, що даний наказ зобов'язував керівників усіх закладів освіти організувати вивчення Конституції України. Для цього пропонувалося широко використовувати бесіди, лекції диспути, учнівські конференції, тематичні вечори, екскурсії, стенди, спеціальні стіннівки тощо з метою роз'яснення положень Основного закону України [399, арк. 15].
У середині 90-х pp. XX ст. чимало уваги приділено теоретичному обґрунтуванню викладання у школі ще одного правового курсу "Практичне право" [259, с 32-34]. Пропонувалося вивчати курс у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.
Програма курсу "Практичне право" ознайомлювала школярів:
з правом і юридичною системою, роллю права і юристів у житті суспільства, учила подолати правовий нігілізм, прищеплювала інтерес до права та мотивувала його використання;
забезпечувала практичне розуміння права, що учні могли використати в повсякденному житті як звичайні громадяни;
учила розуміти такі фундаментальні принципи і цінності, як права людини, демократія, правова держава, ринкова економіка тощо, що лежали в основі Конституції України, законів, правової системи й суспільства загалом.
Крім того, вона сприяла вихованню правової культури і становленню ефективної громадянської позиції, активної участі в розвитку громадянського суспільства і правової системи України.
Головне завдання курсу "Практичне право" - зацікавити учнів правознавством, надати їм уміння діяти у життєвих ситуаціях відповідно до вимог норм права та положень законів, закласти основи правових і громадянсь-
137
Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
шшшшашяшшкшшвшшшашааштвшш^шштяшшшшяшшшшаатішшяяаш
ких знань. Курс не ставив завданням оволодіння учнями повним понятійним апаратом правової науки чи докладне вивчення нормативних актів держави. Тут важливим було оволодіння учнями мінімальними, але практично значущими для них знаннями, розумінням, поясненням і правильним застосуванням лише найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів навичок правомірної поведінки і способів дії у різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правового погляду деякі явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації і захисту своїх прав, формування внутрішньої мотивації й активної громадянської позиції [259, с. 33].
У кінці XX - на початку XXI ст. українські педагоги приділяли багато уваги проблемам теоретичного обґрунтування викладання курсу громадянської освіти в школах та в нашій країні. Громадянська освіта - це освіта, що готувала людину бути відповідальним громадянином, активно брати участь у політичному і громадському житті держави й бути здатною багато зробити для своєї країни.
Найважливішою передумовою досягнення мети громадянської освіти, її складовою, є освіта правова, що дає молоді розуміння закону, правової системи та фундаментальних принципів і цінностей конституційної демократії. У 2002 р. було підготовлено програму з курсу "Громадянська освіта", який поступово запроваджувався у школах України [303, с 21-26]. Одразу хочеться зазначити, що цей курс лише частково висвітлював питання правових відносин у нашому суспільстві, а тому не міг у повному обсязі задовольнити школярів правовими знаннями.
Таким чином, у ході роботи досліджено проблеми еволюції та теоретичного обґрунтування українськими вченими шкільної програми з правознавства у 90-х pp. XX - на початку XXI ст. Варто також зазначити, що українськими науковцями було теоретично обґрунтовано викладання кількох правових курсів у школах України в досліджуваний період. Шкільні програми з правознавства стали основою
138
Теоретичне обґрунтування основних функцій і напрямів
щкільної правової освіти
для теоретичного обґрунтування основних функцій і напрямів шкільної правової освіти. Розробка та затвердження цих документів дає можливість стверджувати, що протягом 1990-2006 pp. розпочато створення системи шкільної правової освіти в Україні. Складання цієї системи продовжується і в наш час.
У майбутньому потребує наукової розробки та теоретичного обґрунтування викладання правознавства у початковій та основній школі. Дослідженням цієї актуальної та важливої для суспільства проблеми вже сьогодні займаються українські вчені, актуальною для дослідників ця проблема буде і в перспективі.
Проте слід зауважити, що програми курсу "Основи правознавства" радше зорієнтовані на вивчення законів, законодавства, а учнів загальноосвітньої школи, на наш погляд, потрібно орієнтувати на вивчення правознавства. Саме такі програми варто розробляти науковцям. Це значно сприятиме отриманню учнями правових знань.