Розділ 1

ПЛАНУВАННЯ

1. Складання виробничої програми галузі рослинництва

Відправним пунктом при складанні виробничої програми в рослинництві є обгрунтування рівня урожайностікультур, достатній і правильний облік факторів, що впливають на лькома способами. Найбільш поширений з них - розрахунок рівнврожайність. Нормативний рівень врожайності може розраховуватися кія врожайності з урахуванням зміни урожаеобразующіх факторовв планованому періоді. Він проводиться за наступною формулою:

Де - нормативна (планова) врожайність, ц / га;

Убаз - базисний рівень врожайності (середньорічний за останні 3 - 5 років), ц / га;

ΔУ1 ... ΔУn - надбавка (+) або зниження (-) під впливом різних (п) чинників, ц / га.

в розрахунках враховують такі чинники:

• збільшення (зменшення) доз внесення органічних і мінеральних добрив;

• впровадження високоврожайних сортів і насіння вищих репродукцій (класів);

• застосування гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів;

• впланування грунтів та меліоративні заходи;

• використання нових технологій обробки ґрунтів, сівби, догляду за посівами та ін.

Другий способ прогнозування врожайності заснований на визначенні потенційної родючості грунту і можливої прибавки врожаю від застосування добрив і якісного проведення агротехнічних заходів. Цим способом зазвичай розраховують тільки врожайність зернових. Урожайність інших культур знаходять за допомогою коефіцієнтів, які розраховуються за співвідношенням середніх за кілька років врожайність сільськогосподарських культур в даному господарстві.

Урожайність зернових визначають за такою формулою:

 = Б_оЦ_б + Д_муО_му + Д_оргО_орг + ΔУ_пр,

де Бо - якісна оцінка ріллі (в середньому або конкретного поля), бали;

Цб - ціна 1 бала в центнерах зерна;

ДМУ - планована доза внесення мінеральних добрив в д.р. на 1 га ріллі, ц;

Ому - нормативна окупність 1 ц д.р. мінеральних добрив зерном, ц;

Дорг - планована доза внесення органічних добрив на 1 га посіву, т;

Оорг - нормативна окупність зерном 1 т органічних добрив, ц;

ΔУпр - планована прибавка врожаю від агротехнічних та інших заходів, ц.

Третій способ основан на визначенні планової нормативної врожайності як середньої величини базисної та максимальної врожайності, отриманої в базисному періоді:

де Убаз - базисний рівень врожайності (середній за останні 3 - 5 років), ц / га;

У макс - максимальна врожайність у базисному періоді, ц / га.

Четвертий способоснован на вирівнюванні динамічного ряду врожайності методом найменших квадратів, обчисленні початкового рівня врожайності та середньої щорічної прибавки врожаю. У результаті розрахунків отримують залежність наступного типу:

де а - початковий рівень врожайності вирівняного динамічного ряду, ц / га;

b - середньорічний щорічний приріст врожайності, ц / га;

t - порядковий номер року в динамічному ряду (1, 2, 3, ..., t).

2 Складання виробничої програми для допоміжних і обслуговуючих виробництв

Найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, використовуючи: вихідні дані про виявлений у процесі вивчення ринку попит; портфель замовлень на продукцію та послуги інших споживачів, що відображає його постійні прямі гос­подарські зв'язки; державні контракти (державне замовлення), які передбачають не лише конкретну їхню величину, а й гарантоване державою забезпечення оплати поставок і необхідних бюджетних асигнувань. Окрім видачі підприємству обґрунтованих державних контрактів (державного замовлення) на виготовлення і продаж суспільно важливих видів продукції, будь-яке інше пряме втручання держави в процеси господарювання, що базуються на ринкових відносинах, є недопустимим.

Запроектовану й відображену в плані підприємства виробничу програму треба економічно обґрунтувати, тобто узгодити з необхідними виробничими потужностями цього підприємства, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

 

Збільшення потужності за рахунок використання внутрішньо-виробничих резервів не завжди може забезпечити випуск запланованого обсягу продукції. Цим зумовлюється потреба визначити необхідність уведення в дію нових потужностей за рахунок технічного переозброєння , реконструкцій або розширення підприємства.

Розрахунки проводять у певній послідовності:

1. Визначають обсяг продукції , що не може бути отриманий з наявної потужності і для виробництва якого необхідно вводити в дію нові потужності ;

2. Установлюють для кожного року коефіцієнт освоєння нових потужностей k oc з урахуванням існуючих нормативних строків;

3. Розраховують середню річну величину нових потужностей користуючись формулою: 

Ncep = (Bн-Bп)/koc

4. Обчислюють повний обсяг виробничих потужностей, що вводитимуться у дію в і-му році розрахункового періоду за формулою

Ni=Ncepi / 0,45

Економічне обґрунтування виробничої програми підприємства з огляду на її забезпечення необхідними трудовими , матеріальними та інвестиційними ресурсами в цілому зводиться до визначення загальної потреби в них та ефективного їхнього використання.