Дійсна масова швидкість повітря Vq буде рівною:

, кг/м² с /4.29/

де f_д - дійсна площа живого перерізу по повітрю , м² (табл. 28).

Визначаємо швидкість води в трубах калорифера

, м/с /4.30/

де C_w - теплоємність води, кДж/кг⁰С, /С = 4.19 кДж/кг⁰С/,

-дефіцит теплоти в приміщенні, кДж/кг⁰С/,(див. формулу 4.23)

- густина води, кг/м³ / =1000 кг/м³/,

- температура на вході в калорифер і на виході з нього, ⁰С.

Приймаємо =95⁰С, = 75 ⁰С,

- площа перерізу вибраного калорифера по теплоносію, м². Коефіцієнт теплопередачі для калориферів типу КФС і КФБ приблизно визначається з умови

К= 60 +1,2V_q +100W, кДж/м² год ⁰С /4.31/

Фактичний тепловий потік, який передається калориферами повітрю, визначається за формулою:

, кДж/год /4.32/

де К - коефіцієнт теплопередачі, кДж/м² год ⁰С,(табл.24),

F - площа поверхні нагрівання вибраного калорифера, м² (табл. 28) ,

t₁ - середня температура теплоносія, ⁰С

, ⁰С

t₂ - середня температура повітря, яке нагрівається

, ⁰С

t_З - кінечна / кінцева / температура повітря калорифера, ⁰С /формула 4.27/.

t_З - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, ⁰С = -15⁰С.

Отримане значення Q_к повинно бути більшим не менше, ніж на 15 – 20 % розрахункової витрати /дефіциту/ тепла Q /формула 4.23/. Якщо ця умова не витримується, то застосовують калорифер більшої моделі /КФБ/, або ж другого номеру, або декількох калориферів, площа поверхні нагріву яких буде не менше

, м² /4.33/

де F_Н - площа поверхні нагрівання нового калорифера / або сумарна площа декількох калориферів /, м² ,(табл.28)

F - площа поверхні нагрівання попередньо вибраного калорифера, м².

Результати розрахунку вентиляції і опалення тваринницького приміщення заносяться в зведену таблицю.

Технічна характеристика лінії мікроклімату

Найменування показників	Одиниці вимірювання
1. Поголів’я тварин	Голів
2. Розміри приміщення	м х м х м
3. Розрахунковий повітряобмін	м3
4. Кількість витяжних шахт	шт.
5. Марка і кількість відцентрових вентиляторів	шт.
6. Марка і число пароводяних калориферів /чи др. установок/	шт.

5. Орієнтовні методики розрахунку механізованих операцій при підготовці та переробці кормів

5.1. Розрахунок операцій по переробці соломи.

1. Визначаємо витрату соломи за добу с.доб.

, кг /5.1/

де q_ci - добова витрата соломи для різних груп тварин, кг;(табл 16,30)

- кількість тварин кожної вікової групи, голів.

2. Використовуючи генплан ферми, визначаємо відстань від кормоцеху до місця оберігання соломи L_C, км.

3. Вибираємо транспортний засіб для доставки соломи від скирди до кормоцеху, об’єм кузова якого \/тр (м³), (табл.16.2).

4. Вибираємо технічні засоби для відділення соломи від скирти і завантаження її в транспортний засіб.(табл.16.1).

5. Визначаємо час, необхідний для завантаження транспортного засобу,

, год /5.2/

де - густина соломи, т/м³ (табл.18);

К - коефіцієнт використання об’єму кузова, К = 0,7...0,8;

- продуктивність навантажувача, т/год.

, год /5.3/

де - глибина фрезування, м (табл.16.2)

- ширина фрезбарабана,

- висота скирти, м, можна приймати 6-8 м.,

τ_ц- тривалість робочого циклу, приймаємо 700-800с.

6. Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу :

, год /5.4/

де - час завантаження транспортного засобу, год

- час руху з вантажем, км/год

- час руху без вантажу, км/год

_розв - час розвантаження / технічна характеристика транспортного засобу

7.Визначаємо кількість рейсів транспортного засобу за 1 год ,

/5.5/

8.Розрахункова кількість соломи, яку необхідно перевезти за 1 годину зміни, буде

, т /5.6/

де - кількість робочих змін,=1; 2; 3;

_зм - тривалість зміни, _зм = 6 - 8 год;

- коефіцієнт використання робочого часу зміни, = 0,6 – 0,8;

9. Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів,

/5.7/

10. Розраховуємо об’єм бункера – живильника соломи з розрахунку витрати соломи за 1 зміну з двократним запасом:

/5.8/

де - коефіцієнт використання бункера (об’ємного заповнення) = 0,6...0,7;

- об’ємна маса соломи, кг/м³ (табл..18).

11. Вибираємо стаціонарний бункер – живильник, або мобільний кормороздавач (табл. 16.3)

12. Вибираємо подрібнювач соломи (таб. 16.1), продуктивність якого буде відповідати умові

/5.9/

де - коефіцієнт нерівномірності роботи подрібнювача,= 0,8...0,85.

Якщо дана умова не витримується, визначаємо кількість подрібнювачів /5.10/

13. Вибираємо технічні засоби (табл.. 16.1) для дозованої подачі подрібненої соломи до змішувача, при цьому повинна бути витримана умова

/5.11/

де - продуктивність транспортера, шнека або бункера – дозатора, т/год;

- коефіцієнт змінної нерівномірності роботи транспортера, =0,8...0,9.

14. При запарюванні подрібненої соломи визначаємо загальну місткість запарників V₃, м³

, м³ /5.12/

де К - кратність дачі запареної соломи, К=2-3;

- густина подрібненої соломи, кг/м³ (таблиця 18);

К₃ - коефіцієнт об’ємного заповнення, для соломи К₃ –0,6...0,7. 15.

15. Визначаємо необхідну кількість запарників :

/5.13/

де - паспортна місткість вибраного запарника, ( табл. 16.4)

16. Розраховуємо необхідну кількість пари для запарювання соломи

, кг /5.14/

де - питома витрата пари для соломи, (табл.29)

17. Вибираємо котел – пароутворювач (табл. 16.5), продуктивність якого буде відповідати умові:

/5.15/

де - продуктивність котла по парі, кг/год.