Метод системної призми

Метод системної призми

Стилістичний синтаксис (парцеляція)

Прочитайте текст. Знайдіть у ньому парцеляцію і розгляньте її як систему

Хмизонос озирнувся, схилився до хлопців, перейшов на шепіт:

– Старий став і ослаб тепер… Церкви велить ставити… Камінь добувати твердий, як алмаз, щоб іскру давав, як агат…

– Краса велика, сказав Сивоок, зітхаючи.

– Але нудний бог вельми, – скривився хмизонос і сьорбнув з свого ковша.

– Аж не віриться, що така краса, – повторив своє Сивоок.

– А копченина в тебе смачна, – виплямкав масно Лучук, – ще ніколи не пробував такої.

– То дід Кіптілий. Для князя коптить на моїх травах і на моєму хворостищі.

Розглянемо парцеляцію як систему:

– То дід Кіптілий. Для князя коптить на моїх травах і на моєму хворостищі.

1. Рівень ієрархії. Вищим рівнем ієрархії є текст, якому підпорядковується речення – нижчий рівень ієрархії. Парцеляція – це прийом стилістичного синтаксису, що полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно та пунктуаційно ізольовані комунікативні частини — окремі речення. В результаті членування одного речення, переважно складного або досить поширеного, виникає дві частини, з яких основна називається базовою, а інша — парцелятом. Стилістичний акцент зосереджується саме на парцеляті. Парцельовані конструкції виконують у тексті змістопідсилювальну і ритмомелодійну функції. Парцелят набуває комунікативної самостійності і тим привертає до себе увагу читача, ніби «випадаючи» з рівного ритму. Отже, дане просте речення поділилося на дві частини: 1) То дід Кіптілий – основна частина; 2) Для князя коптить на моїх травах і на моєму хворостищі – парцелят. У результаті поділу утворилося знову два простих речення. Перше речення – просте, називне, односкладне, неповне, непоширене, неускладнене, а друге – просте, називне, односкладне, повне, поширене, ускладнене однорідними додатками.

Рівень ієрархії

ТЕКСТ

↓

РЕЧЕННЯ

↓ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

↓

СЛОВО

2. Функція парцеляції. Основною функцією даної парцелятивної конструкції вважається на­дання мові смислових і експресивно-стилістичних відтінків, надання окремим членам висловлювання більшої смислової і емоційної ваги. Парцеляція простого речення розширює його інформаційну насиченість, інтенсифікує смислове значення неядерних ком­понентів речення, надає їм виразності. У цьому легко пересвід­читися, роблячи заміну парцельованої конструкції на непарцельовану. При парцеляції зміст кожної частини речення виступає виразніше. У художньому тексті парцеляція виконує кілька стилістичних функцій: 1) в описах для зображення обставин дії, актуалізації окремих деталей; 2) для передачі емоційно-психічного стану персонажа; 3) для конкретизації змісту базової частини вислову; 4) для ритмізації прози, створення у читача ефекту «присутності», безпосередності відчуттів, на які орієнтоване зображення.

3. Системоутворюючий чинник. Значення виокремленої з контексту парцеляції полягає у тому, що вона надає смис­лової і емоційної виразності певним частинам даної конструкції, які у складі інтонаційно нерозчленованої конструкції за законами ритмомелодики речення звуча­ли б приглушено.

4. Елементи системи. Дана система складається з двох елементів: суб’єкта – підмета (дід Кіптілий) та предиката – присудка (коптить).

5. Структура системи. Дана парцелятивна конструкція (просте речення) складається з двох головних членів речення: складного підмета – дід Кіптілий, та простого присудка – коптить, а також з другорядних членів речення: непрямого додатка – для князя + непрямих однорідних додатків – на травах і на хворостині, неузгоджених означень – моїх, моєму.

Отже можна дати загальну характеристику речення:

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.

6. Емерджентна властивість. Дана парцельована конструкція То дід Кіптілий. Для князя коптить на моїх травах і на моєму хворостищі як система виявляє цілісність, обумовлену тим, що всі її елементи об’єднані в одне ціле певними зв’язками (синтаксичними, інтонаційними) та відношеннями (предикативними).

4