Вивчення префікса

Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:

• префікси утворюють нові слова (внук — правнук) або слова з новими відтінками значень (гарний — прегарний);

• префікс стоїть перед коренем.

Значення префіксів найзручніше показати під час ви­вчення дієслів, тому що для цієї частини мови префіксаль­ний спосіб словотвору є найбільш типовим. Крім того, порівнюючи однокореневі дієслова без префіксів і з префік­сами, учні краще можуть зрозуміти семантичну роль даної морфеми (сісти — присісти, читати — прочитати).

Однак, щоб в учнів не склалося помилкове уявлення про префікс як морфему, яка вживається тільки в дієсло­вах, слід добирати для аналізу й інші частини мови: імен­ник (друг — недруг, дід — прадід), прикметники (чудо­вий — пречудовий).

Для ознайомлення учнів із префіксами краще брати не окремі слова, а словосполучення, до того ж такі, у яких є омонімічні префікси і прийменники (доїхав до Києва, ві­дійшов від столу). Це дає змогу учням краще усвідомити значення префіксів, тому що в таких словосполученнях префікс і прийменник мають багато спільного. Наприклад, у словосполученні відплив від берега префікс і прийменник вказують напрямок дії.

Після того як діти одержують початкове уявлення про значення префіксів, відбувається узагальнення їхніх істот­них ознак у спеціальному слові-терміні, формулюється ви­значення префіксів (частина слова, що стоїть перед коре­нем і надає слову нового значення або смислового відтінку), вводиться його схематичне позначення 1

У 1—4 класах учні одержують тільки початкове уявлення про префікс і не вивчають усієї багатогранності цієї морфеми. Однак спостереження за роллю префіксів є за­собом усвідомлення їх словотворчої ролі, бо учні мають змогу переконатися в тому, що префікси не механічно при­єднуються до слова, а впливають на його лексичне значення.

Усвідомленню такого значення префіксів сприяють вправи, спрямовані на порівняння і добір однокореневих слів, різниця у значенні яких зумовлена наявністю пре­фікса, на порівняння одного й того ж префікса в різних сло­вах, на утворення за допомогою префіксів нових слів. Це можуть бути такі вправи:

• порівняйте слова їхати — приїхати, співати — про­співати, поясніть, що в них спільного і чим вони відрізня­ються;

• доберіть кілька слів з одним і тим же префіксом (ви-, за- та ін.);

• виділіть префікси у словах; пришити, прийти, при­сісти, поясніть значення слів;

• доберіть антоніми до слів: вийти, занести і под.

Вивчення префіксів у початкових класах має суто прак­тичне значення — навчання учнів правильного вживання префіксів у мовленні.

Вивчення суфікса

Мета вивчення суфікса в початкових класах розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:

суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворю­ються нові слова;

суфікс — це частина слова, яка надає слову іншого смис­лового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета);

суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, то суфікс стоїть після ко­реня; у слові може бути не один суфікс, а й два чи три.

У початкових класах діти знайомляться тільки з суфік­сами із значенням пестливості, суфіксами, за допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфік­сами, з допомогою яких утворюються назви найуживані­ших предметів побуту.

Робота над засвоєнням поняття «суфікс» починається із з'ясування значення зменшено-пестливих суфіксів.

При першому знайомстві з поняттям «суфікс» учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну наочність або малюнки, вчитель спрямовує шко­лярів від порівняння предметів у дійсності до порівняння слів — назв цих предметів. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, вели­кого гриба і маленького. Діти роблять висновок, що понят­тя «малий» може передати не тільки слово малий, а й час­тинка слова: -ець (прапор - прапорець), -ок (гриб - грибок).

Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, гри­бок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.

З терміном «суфікс» і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.

Подальша робота націлена на поглиблення уявлень уч­нів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі по­рівняння однокореневих слів (сир — сирник, чай — чай­ник, трактор — тракторист, телята — телятниця) пе­реконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюють­ся слова — назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.

Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порів­няння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг-дружок і друг-недруг дає змогу зробити такий висно­вок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс — після нього.

Зрозуміти роль суфікса в слові допоможе також його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти після кореня, але суфікс змінює значення слова (машина і машиніст), а закінчення змінює тільки форму сло­ва: машина, машини, машиною, значення ж слова при цьому не міняється.

У початкових класах вивчення будови слова має на ме­ті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забез­печує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:

I. На спостереження за роллю морфем у слові:

• розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка час­тина другого слова змінила його значення (дуб — дубок, літати — перелітати);

• порівняйте слова вчитель — вчителька, поясніть, як утворилося друге слово;

• поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс — лісовий, синій — синька) і под.

II. На заміну морфем у слові:

• у поданих словах замініть суфікс -ик суфіксом –иш, (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

• у словах вийти, роз'єднати замініть префікс ін­шим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

III. На добір слів:

— доберіть слова за поданими схемами:

• доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утво­рилися;

• у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

• у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

IV. На утворення слів:

• утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);

• утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблуко, машина);

• утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати — читання (малювати — … ,

лежати … );

• утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси.

Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.

Лекція № 14 (2 години)

Система роботи над іменником, прикметником, дієсловом.

План лекції.

1. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.

2. Формування у молодших школярів уявлення про частини мови на основі їх семантики, граматичних ознак і синтаксичної ролі.

3. Методика морфологічного розбору.

4. Орфограми, пов'язані з іменником, прикметником, дієсловом.

Рекомендована література

1. Баліцька Н.Г. Дидактичний матеріал до вивчення теми "Будова слова".- ж-л "Початкова школа" ,№6, 1990р.

2. Батура Н.В. Розвиток інтересу до опанування української мови.- ж-л "Початкова школа" ,№3, 1990р.

3. Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики.- ж-л "Початкова школа" ,№7, 1997р.

4. 24. Білоконна В. Інтелектуальний розвиток школярів на уроках мови.- ж-л