Зміст:

Вступ

І. Фукідід

1Біографія

2. Історія пелопоннеської війні

3. Історичні погляди

4. Політичні погляди

5. Об’єктивність

6. Критика Фукідіда в XIX столітті

ІІ. Ксенофонт

1. Біографія

2. Філософія та історичні погляди

3. Список робіт

4. економічні погляди

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В цій роботі я хотів висвітлити два величних уми свого часу. Та Фукідіда давньогрецького історика, автора основ історичної критики. Його авторству належить незавершенна «Історія Пелопоннеської війни», перший історичний твір, в якому вивчаються раціональні причини і наслідки подій. Ксенофонта давньогрецького історика, письменника, політичного та військового діяча, головний твір якого - «Анабасіс Кіра» - високо цінувався античними риторами і справив величезний вплив на латинську прозу.

Метою реферату є вивчення та розкриття історичних поглядів Фукідіда та Ксенофонта

Обектом: моєї теми є життя, діяльність та погляди давньогрецьких істориків Фукідіда і Ксенофонта.

Предметом: теми є історичі погляди давньогрецьких істориків Фукідіда і Ксенофонта.

Хронологічні межі: дослідження охоплюють період з 460 р. до н. е. приблизної дати народження Фукідіда до 355 р. до н.е. приблизної дати смерті Ксенофонта.

Історіографічний огляд проблеми: даною темою цікавились такі історичні постаті як відомий французький гуманіст Генріх Стефан; Гоббе, англійський філософ матеріаліст;  К. Маркс; Маковей, Ранке і Мібур; Т.Н.Грабовський; С. А. Шебельов; Ф.. Міщенко Тацит та багато інших.

Структура реферату: структура реферату складається з 2-ох розділів. В 1-му розділі 6 частин і він присвячений Фукідіду. В 2-му розділі 4 частин і 2-ий розділ присвячений Ксенофонту. Також в реферат входить зміст, вступ, ,висновок, список використаної літератури, фото в якості додатку.

Актуальність теми дослідження полягає у вивченні історичніх поглядів Фукідіда і Ксенофонта, які не втратили свого історичного значення і сьогодні, адже у своїх здобутках вони огписували зовсім нові для його епохи події Їх роботи викликають й досі гострі зіткнення думок багатьох учених різних країн.

І. Фукіді́д

Фукіді́д, рідко Тукідід (грец. Θουκυδίδης, близько 460 до н. е., Алімос — близько 396 до н. е.) —давньогрецький історик, автор основ історичної критики. Його авторству належить незавершенаІсторія Пелопоннеської війни, перший історичний твір, в якому вивчаються раціональні причини і наслідки подій.

1. Биография

Рік народження його в точності невідомий. Якщо 4рунтуватися на свідоцтві письменниці Памфілії, він народився близько 470 до н. е..; з слів же його біографа Маркелліна слід укласти, що він народився близько 450 до н. е.. Сам історик каже, що на початку Пелопоннеської війни (431 до н. Е..) Він був уже в цілком зрілому віці і міг розуміти і спостерігати відбуваються події [1]; крім того, відомо, що в 424 до н. е.. Фукідід був уже стратегом; отже, мав тоді в усякому разі не менше 30 років від роду. Взагалі, найімовірніше, що він народився близько 460-455 р. до н. е.. Таким чином, його молодість збіглася з століттям Перікла: він був сучасником Евріпіда, софістів, Сократа.

Біографія Фукідіда в подробицях невідома. Повідомлення його біографів, з яких головний – якийсь Маркеллін, не вселяють довіри. Головними, достовірними відомостями є повідомлення самого історика, зроблені мимохідь. Належав Фукідід до багатої і знатної прізвища: його предком був фракійський цар Олора, і він перебував у родинних стосунках з родиною Мільтіада. Фукідід мав великими матеріальними засобами; у Фракії йому належали золоті копальні і він користувався там впливом [2]. В Афінах, мабуть, він стояв близько до впливовим особам, у тому числі, ймовірно, і до Перікла, чудову характеристику якого він представив.

Фукідід, як це доводить його працю, отримав прекрасну освіту. Досягнувши зрілого віку, він прийняв участь у державних і військових справах. Перші роки Пелопоннеської війни історик провів в Афінах, в час епідемії, що вибухнула на другий рік війни, він сам захворів цією страшною хворобою, яку потім описав. Коли спартанський полководець Брасид переніс військові дії у Фракію (424 р.), Фукідід командував ескадрою біля острова Фасоса; він не встиг запобігти переходу Амфиполя на бік Брасид (прийнявши лише заходи до захисту Ейон). Примушений, внаслідок цього, відправитися у вигнання, він оселився у своєму фракийском маєток, де на дозвіллі міг складати і обробляти свою працю, спокійно, в якості глядача, спостерігати за обома воюючими сторонами і, особливо, ближче стати до пелопоннесцам [4]. Він відвідав, мабуть, багато місця, колишні театром війни, двір македонського царя Архелая, Сицилію і зокрема Сіракузи, як це можна укласти по живому і точному опису їх околиць і облоги. 20 років провів Фукідід у вигнанні. По закінченні Пелопоннеської війни (404 р.), внаслідок амністії (загальної або, за деякими известиям, особливої, за пропозицією Енобія) він міг повернутися на батьківщину, але незабаром помер (бл. 399-396; в усякому разі не пізніше 396 року, бо він не знає відновлення Довгих стін Кононом і виверження Етни 396 р.), на думку одних – в Афінах, на думку інших – на чужині, у Фракії, або по дорозі на батьківщину. Є звістка, що помер він насильницькою смертю.