- •Токсикологія
- •Загальні положення
- •2. Практичне значення токсикології в ветеринарній медицині.
- •4.Коротка історія розвитку токсикології.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1: Класифікація отрут та поняття про них План
- •1.Поняття про отрути і отруєння.
- •2. Закономірності токсичної дії отрут.
- •3. Принципи визначення ступеня токсичності.
- •4. Класифікація отруйних речовин.
- •Етіопатогенетичний
- •4.Видова і індивідуальна чутливість тварин.
- •5. Шляхи надходження отрут в організм.
- •9.Профілактика отруєнь кормами невизначеної якості та оборежне використання кормових посівів, під які вносилась значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів і порушувались умови зберігання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Отруєння мінеральними речовинами План
- •2. Отруєння кухонною сіллю.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами План
- •2. Отруєння хлорорганічними сполуками.
- •3.Отруєння карбаматами, гербіцидами, сполуками азоту: сечовиною, амонія сульфатом, діамоній фосфатом.
- •Завдання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю на тему: «Токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами»
- •Тема: зооциди План
- •Тести для самоконтролю на тему: «Зооциди»
- •Залікові питання до модуля №1 Питання на рівень «3»
- •Питання на рівень «4»
- •Питання на рівень «5»
- •Тести з модуля № 1 Модуль № 1
- •Модуль № 2 тема : фітотоксикози. Отруєння рослинами, які містять алкалоїди План
- •2.Рослини, які містить алкалоїди: люпин.
- •Питання для самоконтролю
- •2.Отруєння рапсом та рослинами із родини капусних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння рослинами, які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди План
- •1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.
- •Тести до теми „ фітотоксикози"
- •Тема: отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему
- •1. Отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему.
- •2.Отруєння хвощами, горчаком.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння нітратами, нітритами План
- •1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: мікотоксикози План
- •2. Клавіцептотоксикоз.
- •3.Фузаріотоксикоз.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння кормами технічної переробки План
- •1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.
- •Питання для самоконтролю
- •Залікові питання до модуля № 2
- •Залік з модуля № 2
- •Б) конвалією
- •Ситуаційні завдання.
- •Інструктивна картка практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 1 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдання
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •2.Визначення сечовини в кормах та у вмісті рубця.
- •3. Визначення сечовини диметілгліоксильним методом:
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття № 5 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 6 з дисципліни "Токсикологія"
- •Зміст і послідовність виконання завдання.
- •Література
- •Інструктивна картка% лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •1.4. Якісна проба визначення хлориду натрію
Інструктивна картка лабораторного заняття № 1 з дисципліни "Токсикологія"
Тема: Визначення міді.
Робоче місце : аудиторія № 308.
Тривалість заняття : 80хв.
Мета заняття: Навчальна - закріплення та поглиблення знань про токсикози, які викликаються мінеральними отрутами , формування вмінь визначати мідь в досліджуваному матеріалі. Виховна - формування в учнів вмінь самостійно вивчати та творчо застосовувати знання на
практиці.
Матеріально - технічне оснащення: фарфорові чашки, досліджуваний матеріал (сіно, комбікорм), 10% - ний розчин аміаку, піпетки.
Правила безпеки праці: роботу виконувати в спецодязі. При попаданні лугів чи кислот на шкіру, слизові оболонки ретельно змити проточною водою, нейтралізувати луги - слабким розчином оцтової кислоти , кислоти - 0,1 % розчином натрію гідрокарбонату.
Література: Малінін О. А. ст. 174-180
Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
Сполуки міді діляться на органічні та неорганічні. З неорганічних похідних міді найбільш широко застосовується міді сульфат.
Міді сульфат (мідь сіркокисла) - кристалічна речовина темно синього-кольору, добре розчинний у воді, нерозчинний у спирті. В водному середовищі має слабо-кислу реакцію. Несумісний служниками , сполуками сірки, свинцю , йоду, молібдену. Володіє в'яжучою, кровоспинною, подразнюючою, антисептичною , антигельмінтною , та вираженою фунгіцидною дією.
Застосовують в рослинництві в формі 1% розчину для обробітку фруктових дерев, виноградної лози. ПДК в харчових продуктах 5мг/ кг, в воді 0,1 мг/ л.
Бордоська рідина - це суспензія бірюзового кольору. В 100мл води вміщається 1 кг сульфату міді і 2 кг негашеного вапна. Її застосовують в 1 % концентрації. ПДК в харчових продуктах 2-5 мг / кг: середньо токсична.
Препарат АБ - сіро-зелений порошок ,без запаху нерозчинний у воді, розчинний в кислотах: вміщає 16% основної солі міді .Застосовується як фунгіцид для протравки посівного зерна.
Міді хлороксид - зеленуватого кольору порошок , нерозчинний у воді, розчинний в лугах та кислотах, стійкий при зберіганні. Використовується для обробітку фруктових дерев. З органічних похідних найбільш поширений міді трихлорфенолят. Нерозчинний у воді порошок червоно-бурого кольору, з різким запахом, вміщає 14% міді. Застосовують для протравки насіння хлопчатника. Він високотоксичний для тварин , має виражену гепатотоксичну дію.
Купронафт - комплексний отрутохімікат, одержаний шляхом взаємодії сульфата міді з милами. Являє собою темно-зелену густу масу. Нерозчинний у воді, розчинний у спиртах, милах.
Купроніл - вміщає хлороксид міді (35%), цирам (15%), темно-бурий порошок, погано розчинний у воді, але добре в кислотах.
Зміст і послідовність виконання завдання
1.Підготовка та руйнування патматеріалу: з патматеріалу (вміст шлунку, зобу , кишечнику та його стінки , кусочки паренхіматозних органів , рвотні маса) та кормів виділяють 25-30 г для дослідження на металічні отрути. Частинку, яка залишилась , зберігають для контролю та дослідження на інші отрути. Матеріал , консервований спиртом або вміщають багато води поміщають в фарфорову чашку і підсушують. Для дослідження на мідь матеріал руйнують концентрованою сірчаною кислотою та пергідролем. Беруть 20-25 г матеріалу або корму , поміщають в колбу об'ємом 500 мл , заливають 10- 12,5 мл пергідролю , 1-2 хв. мішають і прибавляють 6-7 мл концентрованої сірчаної кислоти . Наступає бурхлива реакція і вміст колби нагрівається . Коли реакція пергідролю , поки вміст не зробиться прозорий , на поверхні рідини залишається плівка жиру ( метод неповного руйнування органічних речовин) . Наважка матеріалу руйнується за 25-40 хв.
1. В одержаному мінералізаті можна експреометодом визначити мідь., ртуть , цинк та миш'як: каплю мінера лізату наносять на полоску фільтрувального паперу , що раніше пропитаною 4% розчином натрія селікату , тримають 1хв. Над розчином аміаку , висушують та оприскуюіь спиртовим розчином рубеановодневої кислоти ( 0,1 в 10 мл спирту) . При наявності міді з'являється темно-зелена пляма.
3-5 г намеленого досліджуваного матеріалу поміщають в фарфорову чашку і добавляють до нього стільки ж 10% аміаку . При наявності міді виходить синє або синювате забарвлення суміші. Для порівняння в другу чашку добавляють воду заміть аміаку.
В хімічний стаканчик поміщають 20-30г досліджуваного намеленого матеріалу , заливають його водою , підкислюють оцтовою кислотою до кислої реакції , після чого добавляють по краплях 5% розчин жовтої кров'яної солі. При наявності міді одержуємо червоно-бурий осад або червоне забарвлення рідини від утвореного ферроціаніду міді.
4.10 г проби спалюють у муфельній печі .Залишки розчиняють в 10 мл 10% розчину соляної кислоти , фільтрують. До фільтрату добавляють концентрований розчин аміаку до випадання осаду. Пробу фільтрують або центрифугують. При наявності міді рідина має синє забарвлення ( дивиться на білому фоні) При підкисленні і доливанні 2,2 мл 5% розчину ферроціаніду калію утворюється червоне забарвлення.
Методичні вказівки з виконання та оформлення :
Практичну частину роботи виконуємо за пунктами 2 і З.
Отримані результати заносимо в таблицю.
Вид корму |
Дерть |
Комбікорм |
|
|
Наявність міді |
|
|
|
|
Після виконання лабораторної робота студент повинен:
знати - найбільш поширені сполуки міді їх застосування в с/г, ПДК в харчових продуктах і воді.
вміти - визначити наявність міді в кормах і досліджуваному матеріалі.
Завдання додому: повторити матеріал підр.Малінін О. А. ст. 174-188