4.3. Структура і зміст дипломних робіт

Структура дипломної роботи включає вступ, три розділи (або більш при необхідності) основної частини, четвертий розділ з охорони праці, висновки, список використаних джерел, додатки (схеми, таблиці, графіки, роздруківки на ЕОМ тощо). Загальний обсяги дипломної роботи 100-120 стор. друкованого тексту, не враховуючи список використаних джерел і додатки.

Робота має бути виконана з урахуванням державних і галузевих стандартів (Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», бюлетень ВАК України, №6, 2007 (зміни - №3, 2008)) [1, 13].

Мова дипломної роботи — державна, стиль — науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Роботу умовно поділяють на:

– вступну частину;

– основну частину;

– додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи:

– титульний аркуш – 1с.;

– завдання на дипломну роботу – 1с. роздрукована з двох сторін;

– реферат – 1с.;

– зміст – 1-2 с.;

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів – 1с. (при необхідності).

Основна частина складається зі:

– вступу – 3-5 с.;

– основного тексту роботи:

1) перший (теоретичний) розділ – 30-35 с.;

2) другий (аналітичний) розділ – 30-35 с.;

3) третій (конструктивний, проектний) розділ – 30-35 с.;

4) четвертий розділ «Охорона праці» - 10-15 с.;

– висновків – 3-5;

– списку використаних джерел – від 40 джерел;

– додатків, які розміщують після основної частини роботи.

Структурні елементи «Титульна сторінка», «Завдання на роботу», «Реферат», «Зміст», «Вступ», «Основний текст роботи», «Висновки», «Список використаних джерел» є обов'язковими. Усі вони мають починатися з нової сторінки.

4.4. Вимоги до структурних елементів дипломної роботи

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ є першою сторінкою роботи і служить за основне джерело інформації стосовно дипломної роботи.

На ньому мають бути вказані:

– повне найменування вищого навчального закладу;

– повне найменування факультету, повна назва кафедри;

– назва дипломної роботи;

– прізвище, ім'я, по батькові студента;

– шифр і найменування спеціальності;

– посада, прізвище, ініціали наукового керівника та рецензента;

– назва міста і рік.

Зразки титульних аркушів дипломної роботи магістра та спеціаліста наведені у додатках Е-Ж.

Завдання на роботу оформлюється, як правило, на стандартному бланку, виконаному на двох сторінках аркуша, і розміщується після титульного аркушу дипломної роботи. Зразки завдань на дипломну роботу магістра та дипломну роботу спеціаліста наведені у додатках З-К.

РЕФЕРАТ розміщують безпосередньо після завдання на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат призначений для ознайомлення з роботою в цілому. Він має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи.

Реферат має включати дані про:

– обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, додатків, кількість посилань згідно зі списком використаних літературних джерел;

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст реферату повинен послідовно відображати таку інформацію: об'єкт дослідження; предмет дослідження; методи дослідження; мета роботи; завдання роботи; КЛЮЧОВІ СЛОВА (основні поняття, терміни, що характеризують суть роботи, їх перелік має складатися з 5-15 слів або словосполучень, надрукованих великими літерами в називному відмінку через коми). Обсяг реферату повинен становити не більше однієї сторінки. Приклади складання реферату наведено у додатку Л.

ЗМІСТ розміщують після завдання на дипломну роботу. Зміст подають, починаючи з нової сторінки, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повинні повторювати її. Приклади оформлення змісту наведено у додатку М.

Якщо в дипломній роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у дипломній роботі окремим списком, який розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – їх докладну розшифровку.

Якщо в дипломній роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому згадуванні.

Основна частина дипломної роботи складається зі вступу, основного тексту, висновків, списку використаних джерел.

У ВСТУПІ (3-5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення вибраної теми: формулюються мета, завдання та об'єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; повідомляється, чи пройшла робота певну апробацію у замовника чи в іншій організації (детальніше див.п. 2.2). Орієнтована організація вступу має наступну структуру.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями наукової задачі чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в дипломній роботі. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів (для магістерських дипломних робіт є обов’язковою, для робіт спеціалістів – рекомендованою). Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано…, удосконалено…, дістало подальший розвиток…).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дипломній роботі зроблено те й те, а сутності і новизни із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем і алгоритмів. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку студента.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в роботі наукової задачі або наукової проблеми.

Практичне значення отриманих результатів. У роботі, котра має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі з прикладним значенням - висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши організації, в яких здійснена реалізація, форми реалізації та реквізити відповідних документів. А також підкреслити корисність того або іншого заходу, для людини, суспільства в цілому тощо.

Апробація результатів. Зазначається, на яких наукових конференціях, симпозіумах, нарадах висвітлено результати досліджень, включених до дипломної роботи.

Публікації. Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дипломної роботи.

Основний текст роботи – це виклад відомостей про об'єкт і предмет дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів.

Основний текст роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ (30-35 с.) структурно складається з 3 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з вибраної теми, подати критичний огляд літературних джерел, викласти основні теоретичні та методичні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначити власне ставлення автора до них.

Важливе місце посідає викладення методик аналізу визначених проблем, використовуваних у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для визначеного напряму дослідження.

Результатами теоретичного дослідження є побудова концепції (структурно-функціональної схеми), яка розкриває етапи вирішення поставленої проблеми, описує інформаційні потоки між основними об‘єктами, вказує взаємозв‘язки економіко-математичних моделей, принципи застосування методів для одержання результатів. Взагалі, концептуальна схема графічно розкриває ідею, основні принципи, алгоритм дипломної роботи. Традиційно концептуально-логічну схему та її основні положення наводять наприкінці першого розділу (або спочатку другого), що дозволяє сформулювати задачі для вирішення у другому та третьому розділах. Орієнтовані приклади побудови концептуальної схеми наведено у додатку Н. Теоретичні положення першого розділу мають бути покладені в основу другого і третього розділів.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ (30-35 с.), що структурно складається з 3 відносно самостійних підрозділів, студент повинен здійснити постановку завдання економічної проблеми та побудувати математичну модель її розв'язування відповідно до сконструйованої концептуальної моделі (структурно-функціональної схеми).

У процесі постановки завдання необхідно:

• описати призначення, техніко-економічну сутність задачі й обґрунтування необхідності її розв'язання;

• навести перелік об'єктів, для управління якими треба розв'язати задачу;

• описати призначення і використання вихідної інформації; за необхідності встановити зв'язки даної задачі з іншими задачами;

• описати вхідну інформацію, її призначення і способи одержання.

На етапі формалізації економічної проблеми, тобто побудови математичної моделі, що полягає у вираженні її у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень, необхідно провести теоретичне (аналітичне) дослідження моделі, визначити методи дослідження та її розв'язування. Метою теоретичного (аналітичного) дослідження є з'ясування загальних властивостей моделей.

ТРЕТІЙ РОЗДІЛ (30-35 с.) структурно вміщує 3 підрозділи. У цьому розділі наводиться структура, опис та алгоритми інформаційної системи (та/або інформаційної моделі) прийняття рішень для реалізації побудованого комплексу економіко-математичних моделей, здійснюється реалізація розроблених економіко-математичних моделей на обраному об‘єкті дослідження та обґрунтовуються практичні рекомендації для використання результатів дипломної роботи на підприємстві, здійснюється розрахунок економічного ефекту від впровадження результатів дослідження на підприємстві.

При виконанні дипломної роботи слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичена з літератури, що одержано з документів організації, а які дані є результатом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури, з яких узято інформацію. За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент - автор дипломної роботи.

Написання ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ дипломної роботи (10-15 с.) виконується під керівництвом консультанта з кафедри «Охорона праці» відповідно до календарного плану-графіку підготовки дипломної роботи.

Наприкінці кожного розділу автором подаються висновки (1-2 с.), яких він дійшов у своїх дослідженнях.

ВИСНОВКИ (3-5 с.) є завершальною частиною дипломної роботи. Даний розділ містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їхньої економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети і завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (від 40 джерел) включає складений за існуючими правилами перелік використаних літературних джерел (додаток П). Джерела слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису.

У ДОДАТКИ виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць тощо. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.