3. Сучасні організаційні структури

Організаційна структура управління – це форма розподілу управлінської праці, що закріплює певні функції управління за структурними підрозділами апарату управління. Організаційна структура управління значною мірою визначає результативність взаємодії підрозділів і ефективність функціонування системи, що управляє, в цілому. Тому вона повинна забезпечувати досягнення цілей організації з найменшими витратами трудових, матеріальних, фінансових ресурсів. Формування організаційних структур управління повинно бути направлено на концентрацію однорідних видів управлінської діяльності, ліквідацію багатоступінчатості і усунення зайвих ланок управління.

Організаційна діяльність є центральним елементом в управлінні, вона охоплює широке коло питань, а саме: розподіл обов'язків між керівниками та керівними підрозділами, повноважень, відповідальності, побудову ефективної структури управління і т.п.

Можна виділити два основних типи організаційних структур: механічну і органічну.

Механічна структура існує за відносно стабільних зовнішніх умов, коли низький рівень конкуренції і незначні зміни в технологічних розробках.

Органічна структура швидше властива для нестійких обставин.

Існують дві основні структури управління: лінійна та функціональна, на базі цих двох структур формуються комбіновані.

Для лінійної структури управління характерна взаємопідпорядкованість органів (ієрархія), кожен керівник підпорядковується тільки одному менеджеру, і всі зв'язки з вищими рівнями управління йдуть через нього. Така структура чітка і проста для розуміння, але ефективна тільки за високої кваліфікації менеджерів усіх рівнів.

При функціональній структурі управління теж характерна ієрархія, але керівництво спеціалізується на окремих управлінських функціях, що виконуються відповідними спеціалістами. Вона часто застосовується у керівництві сільськогосподарськими підприємствами.

Різновидністю лінійної і функціональної структури управління є комбінована, яка поєднує організаційний функціоналізм і управління за проектом.

Ефективність роботи менеджерів різних рівнів залежить від багатьох факторів, у т.ч. від:

1) обґрунтованості і своєчасності передачі розпоряджень;

2) їх правомірності;

3) небажання підлеглих керівників брати на себе відповідальність;

4) страху ризику;

5) відсутності ініціативи;

6) невпевненості в собі;

7) відсутності стимулів.

Лінійно-функціональні та лінійно-штабні структури управління застосовуються у керівництві державними, державно-кооперативними, акціонерними та іншими організаціями, які базуються на різних формах власності. Побудова організаційної структури управління залежить від багатьох факторів, а саме: від територіального розміщення організації, її спеціалізації, особливостей постачання та реалізації продукту, міжнародних зв'язків, рівня кваліфікації керівників, засобів зв'язку та передачі інформації.

Структура управління повинна відповідати певним вимогам, а саме:

• оптимальності - це коли між ланками і ступенями управління встановлюється раціональний зв'язок за оптимальної їх кількості;

• оперативності – це швидка передача інформації, щоб за час від прийняття управлінського рішення до його виконання у керованій системі не встигли пройти негативні зміни, які зробили б непотрібним виконання рішення;

• надійності – організаційна структура повинна бути так побудована, щоб гарантувати надійність передачі інформації, не допускати утворення недостовірної інформації;

• економічності – означає отримання потрібного ефекту від управлінської діяльності з мінімальними витратами коштів на управлінський апарат.