Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник_РАМ.doc
Скачиваний:
148
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
3.79 Mб
Скачать

Тема 10 управління фінансовими ресурсами регіонів

10.1. Місцеві бюджети їх структура та взаємовідносини.

10.2. Поточний бюджет і бюджет розвитку.

10.3 Порядок і методики розроблення місцевих бюджетів.

10.4. Позабюджетні кошти, порядок їх формування та напрямки використання.

10.5. Особливості функціонування сучасної фінансово-кредитної системи регіону.

Висновки

Питання для самоконтролю знань

Література

Ключові слова і терміни:

фінансові ресурси, управління фінансовими ресурсами, місцеві бюджети поточний бюджет, бюджет розвитку, місцеві бюджети, методика розроблення місцевих бюджетів, позабюджетні кошти, формування позабюджетних коштів, використання позабюджетних коштів, фінансово-кредитна система

Цілі та завдання:

  • теоретично обґрунтувати склад, функції та повноваження місцевих бюджетів;

  • показати особливості надходжень і витрат коштів місцевих бюджетів;

  • показати взаємовідносини між місцевими бюджетами;

  • висвітлити напрямки використання коштів поточного бюджету та бюджету розвитку;

  • окреслити порядок і методики розроблення місцевих бюджетів;

  • висвітлити особливості, порядок формування та напрямки використання позабюджетних коштів;

  • показати загальну організацію управління фінансовими ресурсами країни;

  • розкрити основну мету діяльності та сферу органів оперативного управління фінансовими ресурсами регіону.

10.1 Місцеві бюджети їх структура та взаємовідносини.

Бюджетна система - це сукупність окремих її ланок, що пов'язані між собою відповідно до діючого законодавства, та базуються на певних принципах. У залежності від устрою держави відомі наступні типи бюджетних систем: 1) дворівневі бюджетні системи, що складаються з державного та місцевих бюджетів - характерні для унітарних держав; 2) бюджетні системи, що включають три й навіть чотири рівні, а саме: федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель – характерні для федеративних держав (наприклад, Росія, Німеччина); 3) бюджетні системи, що складаються з одного рівня - державного бюджету - характерні для держав з тоталітарним устроєм, або для невеликих країн, де немає територіального поділу. Структура бюджетної системи залежить від державного устрою та адміністративно-територіального поділу країни. Побудова бюджетної системи, її організаційні засади визначаються бюджетним устроєм. Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура та взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Україна, відповідно до положень Конституції України, є унітарною державою; „територіальний устрій якої ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій". Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Бюджетна система нашої країни була сформована на основі закону „Про бюджетну систему України" і мала три рівні відповідно до системи адміністративно-територіальної підпорядкованості, центральний, обласний та районний з містами обласного значення. З прийняттям Бюджетного кодексу бюджетна система України, як унітарної держави, складається з державного та місцевих бюджетів. Бюджетна система України - це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахування економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв та врегульована нормами права. Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Місцеві бюджети це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Місцевий бюджет відповідно до Бюджетного кодексу України містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платеж: податок з доходів фізичних; державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад; плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад; надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок: 50 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; 15 відсотків плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями; плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) районними державними адміністраціями; надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать: місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування; 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету; надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;бподаток на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування; надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету; кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності; фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування; плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності; надходження від місцевих грошово-речових лотерей; плата за гарантії; гранти та дарунки у вартісному обрахунку; власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету; податок на прибуток підприємств комунальної власності;платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; інші надходження, передбачені законом Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації. Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам.

Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами. Міські (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетів. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів: субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування; субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань; субвенції на виконання інвестиційних проектів; інші субвенції. Видатки місцевих бюджетів на здійснення програм соціального захисту, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів надаються з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя з їх подальшим перерозподілом для бюджетів місцевого самоврядування. Субвенції на виконання інвестиційних проектів надаються на засадах конкурентності між бюджетами місцевого самоврядування та передбачають фінансову участь бюджету отримувача субвенції у здійсненні програми чи проекту. Органи місцевого самоврядування, у яких середньорічний фактичний обсяг видатків на утримання бюджетних установ за три останні бюджетні періоди менший за обсяг, визначений згідно з фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, мають пріоритетне право на отримання субвенції на виконання інвестиційних проектів.

Основні засади надання субвенцій визначаються окремим законом, порядок та умови їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України, а обсяг субвенцій на наступний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад можуть передбачатися в складі їх бюджетів у разі, якщо інший орган державної влади чи місцевого самоврядування може виконати цю функцію ефективніше.