Висновки

1.В адміністративно-територіальному управлінні зазначається, що будь-яка внутрішньодержавна розмаїтість є відцентровим чинником. Розмаїтість майже завжди можна сполучати з компромісною формулою державної єдності, що дозволяє створити єдність у різноманітті. Процес децентралізації є дієвим та ефективним, він визначається формулою "менше етатизму – менше сепаратизму". Політична емансипація регіонів приводить до того, що вони одержують від держави більше високий рівень автономії, але в обмін на відмова від сецесії, на збереження державної єдності й загальних правил політичної гри.

2. За відсутності демократичної децентралізації влади держава не може вважатися демократичною. Оскільки суть демократії зводиться не лише до періодичних виборів центральних органів державної влади, а й до участі населення, локалізованого рамками відповідних адміністративно-територіальних одиниць, в управлінні державними справами як безпосередньо, так і через обраних представників.

3. Головною метою перетворень системи територіальної організації влади є побудова децентралізованої моделі організації влади, спроможної в умовах ринкової економіки результативно та ефективно впливати на процеси соціально-економічного і культурного розвитку регіонів, забезпечувати якісний рівень надання управлінських послуг населенню на рівні європейських стандартів, здатної до самовдосконалення і саморегуляції.

4. Реформування адміністративно-територіального управління на сучасному етапі в Україні потребує ґрунтовної наукової розробки. Ця проблематика для України має особливе значення, адже несистемність державної політики та реальних дій у цій сфері стали однією із засадних причин багаторічної структурної кризи влади, що призвела до надмірної централізованої державної влади, дисбалансу загальнодержавних інтересів з інтересами регіонів, територій.

5. При реформування адміністративно-територіального управління необхідно: створити політично дієздатні, забезпечені владними повноваженнями і демократично легітимні регіональні і місцеві органи влади; реформою мають бути передбачені відповідні форми співпраці і контролю між всіма рівнями організації управління в державі. Розподіл повноважень у питаннях територіального управління визначається як дійовий механізм децентралізації. Пропонуються загальні підходи: розмежування компетенцій між центром і регіональними владами, пропонується модель противаг і стримувань, розглядається можливість обрання, замість призначення, регіональних лідерів. Основна увага у процесі оптимізації відносин між органами влади різних рівнів при децентралізації зосереджується на внутрішньодержавних відносинах рівнів влади. З метою забезпечення відповідальності органів влади регіонального рівня, розроблені способи конституційного контролю. Серед них введення надзвичайного стану та запровадження прямого президентського правління у відповідному регіоні.

Питання для самоконтролю знань

1. Що являє собою поняття адміністративно-територіальне управління?

2. В чому полягає суть процесу децентралізації?

3. Якими можуть бути наслідки політичної емансипації регіонів?

4. Які існують стимули децентралізації?

5. Що являє собою поняття принцип поділу влади?

6. В чому полягає суть принципу поділу влади по вертикалі?

7. В чому полягає суть принципу поділу влади по горизонталі?

8. Якою є природа територіальної децентралізації?

9. В чому полягає суть демократичної децентралізації?

10. Що таке територіальний устрій держави?

11. Що являє собою система стримувань і противаг?

12. Що таке територіальна організація влади?

13. Що є цілями налагодження територіальної організації влади?