8.3. Державні перспективи програми розвитку міст. Система підпрограм

Ключем до успіху зусиль у напрямку економічного розвитку на місцевому рівні є метод, в основу якого покладена структуризація залучення людських ресурсів, наявних у даній спільноті. Для ринкових систем, що проходять стадію становлення у всьому світі стає все більш важливим те, щоб відповідальність за визначення, маркетинг та підтримку переваг даної громади у порівнянні з іншими, було надано місцевим агенціям. Ефективне та результативне використання людських ресурсів є ключовим у процесі економічного розвитку міста. Даний процес потребує широкої підтримки, як на рівні самої громади, так і з боку мера та інших посадових осіб муніципалітету, для забезпечення максимального залучення ресурсів до процесу. А також для того, щоб запобігти тому, щоб жодний елемент спільноти не був навмисно виключений. Звичайно використання персоналу передбачає два рівня участі: Перший діє у формі Комітету Планування Економічного Розвитку (КПЕР) та в якості офіційної комісії муніципалітету залучає різноманітні групи громадян до підтримки, допомоги та експертизи. Другий рівень складає постійний штат муніципалітету (в тому числі Регіональної Економічної Агенції Розвитку), що працює для підтримки КПЕР та забезпечення необхідної комплектації персоналу муніципалітету для реалізації даної програми. В міжнародній практиці існує декілька можливих схем дій, але найбільш важливим компонентом у структурі агенції економічного розвитку має бути впевненість у тому, що вона працює для нашої громади. Перед тим, як заснувати постійно діючу агенцію, корисно розглянути роль комітету з планування економічного розвитку. Причин для існування такого комітету чимало. Муніципальні уряди грають головну роль у функції застосування У той же час навряд чи можливо, щоб будь-який муніципалітет був здатний зробити це лише з одним наявним штатом працівників. Виникає потреба у більшій кількості людей та більшому різноманітті статей розходів, ніж може собі дозволити, мати місцевий бюджет. Крім того, виникає також потреба залучення громади, а також необхідність у більшій кількості і більшому різноманітті типів експертизи, для того щоб бути впевненими у тому, що найкращі талантти громади залучені для вирішення життєво важливих питань її росту та розвитку. Тому, найбільш поширеним підходом до вирішення даних пи­тань є заснування Комітету Планування Економічного Розвитку (КПЕР).

Таким чином, залучаючи членів громади, місцеві органи влади отримують можливість вирішити багато різних проблем: по-перше, розширюючи базу підтримки, місцевий уряд зменшує можливість того, що важливі питання або великі ідеї залишатимуться без уваги; по-друге, оскільки проблеми економічного розвитку є дуже дискусійними питаннями, комітет сприяє поширенню прямої або скритої критики та робить можливими зміни у ході процесу, які повністю відповідають зусиллям громади. Такий комітет переважно складається з представників різних шарів суспільства, таких як бізнес-організації, організації типу Торгової Палати, неурядових, релігійних, культурних і громадських організацій, а також організацій місцевої влади. Ці лідери суспільства покликані використовувати свої навички лідерства та провідне положення у суспільстві, для того щоб аналізувати, розвивати і рекомендувати рішення стосовно стратегії довготермінового розвитку громади та її оточення. У функції економічного розвитку міста може бути виділено чотири основних компоненти: 1) оцінка та аналіз міста; 2) складання плану, визначення цілій, розкладів, та планів дій; 3) процес управління; 4) план дій та питання фінансування. Кожний з цих компонентів є дуже важливим у процесі економічного розвитку та продовжує вимагати уваги комітету не тільки на початковій стадії, але й у довгостроковій перспективі. Тому наполегливо рекомендується, щоб комітет був інституалізованою консультативною організацією, що діє як повноцінна юридична особа. Пункти три і чотири - це функції штату та основні причини для створення агенції економічного розвитку. Це не означає, що комітет не відіграє ніякої ролі в цих останніх функціях. Навпаки, комітет відповідає за недогляд по цих питаннях і має виявити всі можливі причини, за якими ці помилки трапилися. Ці причини можуть бути виявлені також за допомогою наступних заходів: розвиток регулярної системи звітності, яка забезпечує поінформованість комітету відносно важливих питань і відповідності етапам проекту, визначеним у плані дій. Це дозволяє комітету розглядати та змінювати або додавати нові пункти до плану дій за потребою; проведення щорічного перегляду або застосування іншого механізму для більш глибокої оцінки плану дій; створення нового курсу або програм, які пристосовані для виконання функцій нагляду комітету. Прикладами можуть бути: Програма Зберігання Робочого Місця, постійна перевірка наявних умов для проведення аналізу стосовно можливих удосконалень. Моніторинг Функцій Міста, таких як розвиток інфраструктури. Скоординовані зусилля у напрямку розробки та представлення на розгляд статей бюджету для обговорення їх у межах процесу внесення змін до бюджету на наступний рік.

АГЕНЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Агенція економічному розвитку (АЕР). також як і Комітети Плануван­ня Економічного Розвитку, створюються для виконання широкого спек­тру видів діяльності у залежності від побажань мера та муніципалітету. Не­залежно від побажань окремого муніципалітету існують три основних еле­менти роботи, які виконує будь-яка Агенція Економічного Розвитку: 1.Кадрова підтримка Комітету Планування Економічного Розвитку. 2.Адміністративна підтримка муніципалітету, для виконання функцій та проведення політики економічного розвитку.3.Налагодження зв'язків між керівництвом муніципалітету та підприємцями. Першим завданням АЕР є забезпечення штатом Комітету Планування Економічного Розвитку. За своїм характером Комітет що створюється, має залучати волонтерів від громади, які постійно працюють за іншим місцем роботи та за іншим графіком, а також потребує постійного штату працівників, для забезпечення адміністративної та виконавчої підтримки. Обов'язки штату та визначення форми стосунків між штатом та Комітетом може бути різним у різних містах, та залежати від особистостей, так само, як і концепція самого, комітету у кожному окремому місті.

Оцінка території включає в себе збір стратегічно важливої інформації та її обробку на основі існуючих методів та інструментів. Оцінка території повинна: визначити, які сектори відіграють провідну роль у місцевій економіці з точки зору робочих місць, товарного обороту, сплати податків та які снують зв'язки між ними та іншими галузями місцевої економіки -наприклад, сільським господарством, лісництвом, деякими типами переробних підприємств, торгівлі та послуг; встановити важливі зв'язки між місцевою економікою та зовнішнім середовищем заради того, щоб виміряти здатність місцевих секторів економіки реагувати на зміни в регіональній, національній і міжнародній економіці; оцінити можливості економічного росту, стабілізації і спаду та визначити випадки, що можуть дати поштовх або підсилити кожну з цих тенденцій; визначити непередбачені обставини, які можуть настати та (або) справити помітний вплив на робочі місця, обсяг продажу, прибутки, надходження й видатки бюджету, економічну продуктивність, якість роботи і якість життя населення. Існує декілька точок зору стосовно того, хто повинен займатися оцінкою території. Деякі творці політики економічного розвитку часто вважають, що вони інтуїтивно знають як працює їхня економіка і що треба управлінські рішення теж приймати інтуїтивно. Інші ж вважають, що оцінку території краще залишити технічно підготовленим експертам або «об'єктивним» стороннім консультантам, які не дуже будуть звертати увагу на інформацію і точку зору громади. Результативні чи ні такі підходи? Проблема спирання на інтуїцію або на сторонніх експертів полягає в тому, що вона приводить до поверхневих пояснень і обґрунтувань, тому що не завжди використовується глибокий аналіз. Питаннями оцінки території повинні займатися місцеві експерти та спеціалісти, які розуміють важливість та необхідність цього аналізу. Краще усього це необхідно робити за участю досвідченого фахівця з питань МЕР або іншого подібного спеціаліста, а також із залученням зацікавлених осіб шляхом створення дорадчої групи, у складі якої було б кілька (в ідеалі не більше шести) представників від різних зацікавлених груп. При виконанні оцінки території використовують різноманітні типи інформації. Це може бути: описова інформація (законодавчі акти, що діють на цій території; опис умов підприємницької діяльності; статут міста, тощо); статистична інформація (кількість населення, товарообіг, середня зарплатня, обсяг виробництва, тощо); порівняльна інформація (щодо ресурсів та діяльності сусідніх громад або інших регіональних, національних або міжнародних конкурентів). Накопичена інформація повинна бути достатньою, щоб врахувати більш широкий спектр можливостей економічного розвитку в усіх основних секторах, включаючи неофіційні та не охоплені законодавством.