3.2.Регіональна ідентифікація та соціалізація: сутність та якості

Елементом регіональної ідентифікації є регіональна соціалізація. Під нею розуміється засвоєння норм, цінностей, звичаїв, прийнятих у місцевому співтоваристві. Особливо важлива регіональна соціалізація для мігрантів, що недавно оселилися в регіоні. Для старожилів соціалізація виступає як поступове засвоєння регіональної ментальності з дитинства. Це процес стихійний, що самоорганізується. Для мігрантів же можлива розробка соціальних технологій регіональної соціалізації для більш швидкої адаптації до нових умов життя. Мета регіональної соціалізації - формування повноцінного члена регіональної громади, який засвоїв норми регіонального життя, ідентифікує себе з регіоном та відтворює цінності громади. Важливим аспектом регіональної соціалізації є формування стосунків пов'язаних із соціальними ролями, які притаманні регіону. В основі соціалізації знаходиться почуття соціальної ідентичності. Основні принципи регіонального життя не виживуть, якщо вони цілеспрямовано не будуть передаватися наступним поколінням. У процесі соціалізації мешканці регіону з дитинства засвоює комплекс ролей, що притаманні мешканцю великого промислового регіону, що забезпечує входження його у соціальне середовище громади. В регіоні реалізується механізми соціального контролю, що забезпечує дотримання у поведінці індивіда певних норм регіонального життя. Регіональна соціалізаціяможе розглядатися як складова частина процесу, під час якого відбуваються відтворення і подальший розвиток суспільних якостей суб’єктів. Регіональна соціалізація охоплює процес становлення мешканця як суб’єкта соціальних відносин у регіоні і регіональної діяльності, насамперед шляхом оволодіння особою відповідними знаннями, цінностями, нормами, орієнтаціями, зразками регіональної поведінки. Регіональна соціалізація - це не лише засвоєння певних зразків стосунків, знань, але й зміни їх на особисті орієнтири та настанови, внаслідок чого формується регіональна свідомість, позиція, зрілість, тобто певний рівень регіональної культури. Регіональна соціалізація - це процес, завдяки якому людина набуває певних міських настанов, цінностей, переконань. Одним із напрямків регіональної соціалізації є формування регіональної громадської культури. Розрізняють декілька типів регіональної громадської культури в залежності від участі у соціальному та політичному житті регіону.1.Нерозвинута регіональна культура, яка характеризується відсутністю у мешканців інтересу до регіонального життя. 2.Пасивна, для якої характерна сильна орієнтація на регіональну систему і результати її діяльності, і слабка участь у функціонуванні регіональної системи.3.Активістська, для якої притаманна зацікавленість громадян у справах регіону та участь у громадському житті регіону. Для цієї категорії мешканців регіону притаманне не лише у пасивне сприйняття того, що їм дає регіональна система, але і прагнення грати активну роль у житті регіону. Зрозуміло, що активістська регіональна громадська культура теж має свої ступені розвитку. Від активної громадської діяльності, що характеризується постійною участю у громадських справах (місцеві політичні діячі, депутати місцевих рад, члени виконавчих органів влади регіону та районів, представники різних груп регіональної еліти, громадські активісти, особливо що стосується пенсіонерів, журналісти тощо) до пересічних мешканців регіону, які час від часу, переважно у період виборчої кампанії, приймають участь у громадських справах регіону. Цілісна регіональна культура вміщує в собі певні субкультури - утворення, характерні для окремих груп із спільними базовими цінностями, віковими, етнічними орієнтаціями і ін. інтересами. Вони мають специфічні погляди на явища регіонального життя, на дії влади, діяльність регіональної еліти; мають свої зразки участі у місцевому житті, контролю і організації впливу на місцеву владу.

Кожен мешканець регіону є носієм регіональної культури тією мірою, якою він соціалізується у регіональній спільноті. Регіональна культура надає людині інструментарій регіональної поведінки. Цінності регіональної культури мають важливе значення для життєдіяльності та збереження спадковості регіональної системи. Регіональна культура містить ціннісні компоненти, форми орієнтацій та взірці поведінки у певних ситуаціях. Її слід розглядати як складову частину загальнонаціональної культури. Національно-історичні традиції, звичаї, стереотипи, настанови мають значний вплив на формування системи переконань членів регіональної громади. Регіональна культура є ціннісно-нормативною системою, яка визнається більшістю населення регіону. Тому одним з завдань загальної соціалізації є регіональна соціалізація, тобто формування у людини регіональної культури. Стрижнем регіональної соціалізації є формування специфічних комунікативних потреб, зміст яких полягає у прагненні бути в контакті з місцевою громадою. Такі контакти свідомо регулюються індивідом, у залежності від особливостей рівня задоволення потреб, індивідуальної ідентичності. Індикатором успішності регіональної соціалізації є сформована регіональна ідентичність, усвідомлення себе як члена регіональної громади. Досить висока частка мешканців регіону високо ідентифікує себе з регіоном, любить його, пишається ним. У свідомості частки мешканців регіону поняття патріота регіону та члена громади розрізняються. Можна бути патріотом, але не почувати себе членом громади. Однією з причин є не тільки аморфність регіонального співтовариства, але й різниці у ментальності. Однією з причин браку регіональної ідентичності – є соціально-економічна. Якщо регіон не здатний задовольняти потреби людини, то вичерпується ресурс ідентичності. Навіть якщо людина має високу регіональну ідентичність у результаті успішної соціалізації, може виникнути ситуація, коли при постійному незадоволенні потреб відбувається криза ідентичності без втрати загального рівня соціалізації. Людина прагне до виходу з неуспішної групи. Фактором процесу соціалізації є владні відносини. Фактично реальна регіональна влада не зосереджена в якомусь однім центрі, а розосереджена у багатьох вузлових точках, представлених регіональними соціальними інститутами. Компонентом регіональної соціалізованості є формування регіональної громадянськості. Поняття "регіональна громадянськість” багатозначне. Воно означає активне і свідоме включення у справи регіонального життя, прихильність інтересам регіону, готовність відстоювати їх.

Регіональна громадянськість є моментом загальної громадянськості. Діалектика громадянськості полягає в тому, що без регіональної громадянськості не може бути міцною і повноцінною загальна громадянськість. І навпаки, регіональна громадянськість не може сформуватись без міцного підґрунтя загальної громадянськості. Протилежністю громадянськості є байдужість. Мова йде про тих громадян, рівень регіональної соціалізації яких знижений, у яких слабко виражена така частина регіональної свідомості як громадянськість. Рівень регіональної громадянськості у певній мірі може бути емпірично представлений ступеню активності у справах регіонального самоврядування. Регіональна громадянськість тісно пов'язана з міським патріотизмом, є його вищою формою. Характерно, що люди часто поділяють людей на “наших” та “не наших”. Свій регіон теж відноситься до категорії “наших”, що є підставою для формування почуття мешканця регіону не формально, а на емоційному рівні. Регіональна громадянськість є характеристикою особистості, яка відображає певну позицію щодо рідної землі, регіону, природи, історії краю. Регіональна громадянськість включає культурно-національні цінності, суверенність, почуття єдності громади. Громадянин відчуває відповідальність за долю регіону, емоційно переживає його проблеми. На першому етапі становлення громадянськості формується почуття приналежності до регіону, ідентифікація з регіоном як даністю. На більш високих етапах регіональної соціалізації людина розглядає цінності регіону як особистісні. Внесок особистості в громадське життя набуває значення основної мети людини.

Внутрішньою умовою становлення громадянськості є розвинена особистість індивіда, яка зумовлює певний внутрішній стан сприйняття життя під впливом таких масштабних зовнішніх факторів, як “земля”, “природа”, “народ”, “мій край”, “ вітчизна”, “пануючий настрій”, “національний характер”, “національна гордість”, “державний порядок” тощо. Громадянськість базується на прагненні до регіональної суверенності. У сучасних регіонах України залежність від центру розглядається пересічними мешканцями регіону як обмеження їх права. Згідно з дослідженням у. М.Запоріжжі на питання “Якою мірою, на Ваш погляд, регіон залежить від вищестоящої влади?” варіант “Цілком залежить” відмітило 60% опитаних, “Залежить, але не цілком” – 30%, “Мало залежить” – 5%. Останні не знають. Мешканці регіону не почувають свій регіон суверенним і це заважає формуванню регіональної громадськості. Рівень почуття суверенності та регіонального патріотизму може перебувати в межах від активного одстоювання до пасивної позиції. Ця важлива якість може бути чітко не усвідомлюватися, але проявляться при появі надлишкової загрози для регіонального суверенітету від центру чи від бізнес-груп інших регіонів.Таким чином, бажаною моделлю і кінцевою метою процесу регіональної соціалізації є людина з високим рівнем розуміння громадського обов’язку, усвідомлення своїх прав і свобод, здатністю до самозвіту. Це є гарантією громадських чеснот самого регіону і громадських стосунків у ньому. Регіональна соціалізація - це процес, динамічний аспект регіональної свідомості. Регіональна свідомість - це сприйняття суб’єктом тієї частини реальності, що пов’язана з регіоном, суб’єктивний образ регіональної системи. Знання та уявлення щодо регіону не є продуктом індивідуальної свідомості. Особистість здобуває їх із навколишнього середовища в ході регіональної соціалізації. Регіональна свідомість є одним із активних рушіїв регіональної діяльності. Регіональна свідомість людей є повсякденною за своїм характером. Таким чином, регіональна соціалізація забезпечує формування регіональної громадянської культури, сприяє ідентифікації мешканців регіону з регіоном та відчуттю єдності з громадою. Регіональна свідомість, що формується завдяки соціалізації, є запорукою відтворення урбаністичного способу життя та способу думки. Соціалізація є умовою наступності та наслідування міських традицій. Процеси соціалізації не повинні відбуватись стихійно. Розробка та реалізація соціальних технологій регіональної соціалізації є важливим завданням внутрішньої політики регіону. Соціалізація відбувається на тлі специфічної регіональної ментальності та є засобом відтворювання цієї ментальності. Ментальність мешканців регіону можна визначити як цілісні риси колективної свідомості і відчування, що виявляються в однотипних поведінкових реакціях і оцінках різних сторін життєдіяльності регіону. Оскільки структура жителів неоднорідна за соціальними і демографічними ознаками, то й існують деякі розходження в ментальності різних соціально-демографічних і соціальних груп. Розуміння особливостей ментальності, як у цілому мешканців регіону, так і окремих груп населення дозволить більш усвідомлено здійснювати соціальне управління, враховувати потреби і нестатки мешканців регіону, адекватно діяти в різних ситуаціях регіонального життя з урахуванням очікуваних реакцій. У демократичному суспільстві соціально адекватний соціальний менеджмент є гуманістичне орієнтованим і більш ефективним. Одним з важливих компонентів ментальності мешканців регіону є відношення їх до регіону. Якщо людина любить регіон, значить вона визнає його значимим для себе, вона визнає його як об'єкт гідний себе і себе гідним йому. Тут також виявляються емоційні умови регіональної ідентифікації. Ідентифікувати себе як жителя конкретного регіону легше, якщо любиш його. Це також умова громадської активності, емоційна основа бажання взяти на себе відповідальність за долю регіону. І в цілому, доля регіону і людини переплітається в позитивному аспекті цього взаємовпливу, якщо людина любить своє регіон.

Багато в чому оцінка регіону залежить від відношення до нього. Той, хто любить регіон готовий бачить у ньому більше позитивного, ніж ті, хто регіон не любить. Виходячи зі сполучення любові і гордості, можна виділити типологію жителів за характером регіональної ідентифікації. 1-й тип. Жителі, що люблять регіон і пишаються їм - повна позитивна ідентифікація. 2-й тип. Ті, хто люблять регіон, але не пишаються їм – амбівалентна ідентифікація. 3.й- тип. Не люблять і не пишаються – негативна ідентичність. 4-й тип. Нейтральні, ті, що не визначилися, з розмитою, нечіткою ідентифікацією. Інша класифікація жителів виходить зі ступеню активності, діяльнісного аспекту позитивної ідентифікації. Тут сполучаються любов до регіону й інтерес до міських проблем. Таким чином, населення регіону можна класифікувати за критерієм регіональної ідентифікації та потенційної можливості формування громади на три категорії: 1.Регіональна громада – співтовариство мешканців регіону, що почуває свою причетність до проблем регіону, що ідентифікує себе як міську громаду. Ці люди люблять своє регіон, цікавляться його проблемами, у міру можливості беруть участь у житті регіону. Це колективістська цілісність громадян – жителів регіону.2. Пасивна частина регіонального населення, співпричетна регіону тільки в силу проживання в ньому. Це люди не ідентифікують себе в якості єдиного регіонального співтовариства, мало цікавляться проблемами регіону, тільки в рамках власних інтересів. Вони не почувають відповідальності за регіон і тому соціально мало активні. Емоційно вони нейтрально відносяться до регіону, не почуваючи до нього особливої любові, але і без негативних почуттів. 3.Частина жителів регіону, котрі не люблять його, хотіли б виїхати з нього. Вони мають негативну ідентифікацію з регіоном, тобто активно не бажають мати з ним нічого загального. Їх дратує і регіон і його проблеми.

Таким чином, регіональна ідентифікація та соціалізація відіграють велику роль у формуванні регіонального патріотизму та відповідальності мешканців регіону за економічні, соціально-політичні на культурні досягнення регіону. Особиста участь жителя регіону у відтворенні та вдосконаленні умов життя у регіоні є запорукою соціально-політичної стабільності та досягнення високих результатів у соціально-економічному розвитку регіону.