Висновки

Аналіз проблем місцевого самоврядування та їх регіональних особливостей в умовах перехідної економіки України, здійснений в цьому розділі, свідчить про те, що їх розв’язання є надзвичайно актуальним завданням, що окремі групи проблем, зокрема проблеми становлення і розвитку самого місцевого самоврядування та проблеми, які має вирішувати місцеве самоврядування, вимагають застосування специфічних підходів не тільки до вивчення, але й до розроблення системи заходів, спрямованих на їх розв’язання. У процесі вивчення проблем місцевого самоврядування можна зробити такі основні висновки та пропозиції:

1. Сучасні зміни в суспільних відносинах позначились на методах і формах управління соціально-територіальними системами. Зокрема, управління містами еволюціонувало від простого, детермінованого, переважно авторитарної і прямої дії до складного, структурованого, з впровадженням у ряді випадків окремих елементів державного управління, вдосконаленням факторів демократизації, колегіальності, колективності, самоорганізації і самоврядування. Причому якщо велика частина проблем, що виникають у малих і середніх містах, успішно розв’язується стандартними методами, то складні проблеми, переважаючи у великих містах, потребують концептуально іншого підходу, орієнтованого насамперед на розв’язання слабо-структурованих і неструктурованих проблем. У зв’язку з цим зміщуються акценти з управління процесами (функціонування) на управління структурою (розвитком) міста, що є принциповою методологічною посилкою у розв’язанні проблем.

2. Соціально-територіальні утворення є відкритими системами, що перебувають під впливом зовнішнього конкурентного середовища. Щоб мінімізувати його впливи чи адаптуватися до них, ці соціально-територіальні організми використовують механізми самоорганізації, самоуправління та самоврядування. Органи місцевого самоврядування, оскільки в їх утворенні беруть участь і держава, і громада, повинні забезпечувати баланс інтересів обох сторін. Для цього, використовуючи надані повноваження, органи місцевого самоврядування добирають відповідні методи, через які можна як посилити, так і мінімізувати зовнішні впливи. Управлінські та громадські послуги, що їх надають органи місцевого самоврядування, змінюються. Це спонукає їх до пошуку і використання нових принципів і методів, в першу чергу – організаційно-функціональних, які дадуть можливість ефективно залучати для досягнення мети як внутрішні ресурси територіальної громади, так і інші ресурси, налагоджуючи взаємодію механізмів різних управлінських систем з механізмами самоорганізації та самоуправління. Основна роль у цьому належить системі органів місцевого самоврядування.

3. Динамічна зміна середовища, в якому працюють органи місцевого самоврядування, поява конкуренції (альтернативних надавачів громадських послуг) вимагає від них не тільки відкритості, прогнозування, врахування змін зовнішнього середовища, забезпечення зворотного зв’язку із споживачами послуг, а й орієнтованості на інновації, пошуку таких нових принципів і методів діяльності, що відповідають змінам у зовнішньому середовищі. Перехід до нової ідеології діяльності органів місцевого самоврядування призводить до зміщення акцентів в управлінні з адміністративних на економічні та соціально-психологічні методи, а електронна організація муніципального управління, яка впроваджується сьогодні, повинна будуватися і функціонувати на принципах, що узгоджуються з постулатами Європейського співтовариства щодо загальних інформаційних служб.

4. На основі дослідження існуючої класифікації проблем місцевого самоврядування запропонована класифікація, згідно з якою усі проблеми, які тою чи іншою мірою пов’язані з місцевим самоврядуванням, умовно можна поділити на дві великі групи: проблеми відновлення та розвитку місцевого самоврядування як політико-правового інституту та гарантованого державою права територіальної громади; проблеми, які має вирішувати безпосередньо територіальна громада, її представницькі органи - рада (сільська, селищна, міська, районна, обласна) та голова (сільський, селищний, міський); виконавчі та функціонально-галузеві і територіальні органи місцевого самоврядування. У складі кожної групи виділено політико-правові, соціально-економічні і регіональні проблеми. На прикладі аналізу окремих питань політико-правових проблем місцевого самоврядування окреслена їх багатогранність і глибина. Зроблено висновок, що їх розв’язання здійснюється у процесі непростого становлення правової системи України, розвиток і вдосконалення якої має здійснюватись крізь призму інтересів та цінностей людини в умовах демократії. Дослідження соціально-економічних проблем місцевого самоврядування дало можливість зробити висновок, що органи місцевого самоврядування в Україні мають відігравати, як і аналогічні органи європейських держав, вирішальну роль у забезпеченні економічного благополуччя і належних умов життєдіяльності населення. Саме тому необхідне прискорення розв’язання соціально-економічних проблем місцевого самоврядування, від чого залежить благополуччя населення України.

5. Вивчення регіональних проблем місцевого самоврядування дозволило зробити висновок, що регіональним особливостям роз­витку територіальних суспільних систем відповідають чітко виражені регіональні особливості діяльності органів місцевого самовря­дування. Встановлено, що від розв’язання регіональних проблем залежить не тільки подальший стабільний розвиток окремих територіальних утворень - міст і сільських поселень в різних регіонах України, але й українського суспільства в цілому. Не можна залишити поза увагою всіх владних структур, вчених і громадськості те, що тільки за умови вирішення проблем місцевого самоврядування можливе будівництво політично й економічно незалежної демократичної держави, пріоритетом стратегічного розвитку якої є інтереси людини.

6. Процеси децентралізації, впровадження принципу субсидіарності, конкурентне середовище, підвищення рівня вимог людини до різноманітності та якості отримуваних нею послуг, збільшення її впливу на владу зумовили пошук нових моделей побудови та організації діяльності муніципальних інститутів, у тому числі з використанням інформаційних технологій та технологій зв’язку. Зміни в суспільних відносинах позначились на методах і формах управління соціально-територіальними системами, а зміна управлінських цінностей порушила проблему диверсифікації принципів та пошуку відповідних методів діяльності органів місцевого самоврядування. Таким чином, виникла потреба створення належного теоретико-методологічного та науково-прикладного обґрунтування, особливо організацій-но-функціональних принципів та методів, що забезпечило б їх ефективне застосування органами місцевого самоврядування у своїй діяльності для реалізації муніципальної політики.

7. Ефективність подальшого розвитку місцевого самоврядування залежить від пошуку шляхів його удосконалення, від інтенсивності впровадження нових методів і принципів діяльності органів місцево­го самоврядування, від розвитку його функцій. Зазначено, що розвиток функцій місцевого самоврядування значною мірою залежить від визначення науково обґрунтованого співвідношення загальнодержавних, регіональних та місцевих (колективних, групових та особистих) інтересів і механізмів їх узгодження за ієрархією управлінської вертикалі. Пошук шляхів підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування повинен здійснюватися в рамках кожної з наук, що вивчають місцеве самоврядування під тим чи іншим кутом зору (спеціалізовані пошуки), на стику різних наук (міждисциплінарні пошуки), комплексні дослідження. При цьому в центрі уваги повинні, безумовно, бути спеціалізовані пошуки в рамках науки місцевого самоврядування, яка має сконцентрувати свої дослідження на поглибленому вивченні природи місцевого самоврядування як суспільної реальності та на принципах, способах, методах, інструментах управління нею.