24. Бюджетное устройство и бюджетный процесс.

Бюджетное устройство - это организация и принципы построения бюджетной системы, ее структура, взаимосвязь между отдельными звеньями. Бюджетное устройство основано на экономических отношениях и юридических нормах, определяющих компетенцию центральных и местных органов власти по осуществлению бюджетного процесса, по взаимоотношениям между различными видами бюджетов и т.п.

Главное место в бюджетном устройстве занимает бюджетная система, представляющая собой основанную на экономических отношениях и правовых нормах совокупность бюджетов отдельных административно-территориальных формирований каждого государства.

Правовые основы бюджетной системы Украины устанавливают Конституция Украины и Бюджетный кодекс Украины, другие законодательные акты. Экономической основой бюджетной системы Украины выступает народнохозяйственный комплекс.

25. Бюджетная классификация.

Бюджетная классификация -- это группировка по однородным признакам бюджетных доходов и расходов, расположенных и зашифрованных в установленном порядке.

В основе бюджетной классификации лежит такая группировка показателей,

которая дает представление о социально-экономическом, ведомственном и

территориальном разрезе формирования доходов и направлении средств, их

составе и структуре. Ясность и четкость группировок -- одно из важнейших

требований, предъявляемых к бюджетной классификации.

26. Субъекты валютного рынка

Субъекты валютного рынка - транснациональные банки и корпорации, использующие услуги специализированных брокерских фирм, дилеров и агентов по купке и продаже иностранной валюты.

27. Государственная финансовая политика

Государственная финансовая политика — элемент макроэкономической политики. В настоящее время государственная финансовая политика России направлена на преодоление последствий финансово-экономического кризиса, стабилизацию социально-экономической ситуации в стране.

Финансовая политика включает следующие направления:

1) налоговую политику;

2) бюджетную политику;

3) денежно-кредитную политику;

4) институциональные преобразования;

5) инвестиционную политику;

6) социальную политику.

Для реализации финансовой политики необходимо:

• снижение социальной напряженности;

• оздоровление государственных финансов;

• восстановление нормального функционирования банковской сферы;

• сбалансированность товарных и денежных потоков;

• разумное расширение финансово-экономической самостоятельности регионов в рамках единого федеративного государства;

• искоренение финансовых злоупотреблений и коррупции.

28. Виды финансовой политики

Различают следующие виды финансовой политики:  а) распределительную, воспроизводственную  б) контрольную, аккумулирующую  в) количественную, металлистическую  г) классическую, регулирующую, планово-директивную

29. Финансы предприятия в финансовой системе государства

Фінанси підприємств, або фінанси суб'єктів господарювання, призначені для забезпечення їхньої виробничої діяльності. Основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і розподіл доходів із метою забезпечення відтворення виробництва, отримання прибутку для власників.

Фінансова діяльність підприємств відображається в грошових потоках, які характеризують різноманітні й різнобічні відносини.

В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснен­ня витрат і формування доходів. Проведення витрат забезпе­чується за рахунок фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах — прибутках чи збитках.

Фінансові ресурси підприємств спрямовуються на формуван­ня основних фондів і оборотних коштів. За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати підприємств на виробництво та реалізацію товарів, робіт і послуг, а також інші витрати, пов'я­зані з діяльністю підприємства.

За рахунок отриманих доходів забезпечуються фінансові відносини з державою—платежі в бюджет і цільові фонди, з банків­ською системою — погашення кредитів і сплата відсотків. Ці відносини опосередковуються вихідними грошовими потоками.

Після відшкодування проведених витрат, виплати заробітної плати, розрахунків із бюджетом, цільовими фондами і банками визначаються фінансові результати — прибуток чи збиток. Прибуток — це перевищення валових доходів над валовими витратами. Збиток — це перевищення валових витрат над валовими доходами.

Отриманий прибуток підлягає подальшому розподілу і використанню. Сума прибутку після сплати податку на прибуток характеризує чистий прибуток підприємства. Частина чистого прибутку може спрямовуватись у централізовані корпора­тивні фонди, якщо підприємство входить до певного корпора­тивного об'єднання (внутрішньокорпоративні грошові потоки). Певна частина чистого прибутку може бути спрямована на по­повнення статутного фонду — капіталізацію прибутку (внут­рішні грошові потоки).

З чистого прибутку формуються фонди і резерви підприємств, за рахунок яких проводяться певні витрати. У такому разі здійснюється фондовий рух грошових потоків. Крім того, мож­ливий канальний рух грошових потоків, коли фонди не створю­ються, а оплата передбачених витрат проводиться безпосеред­ньо за рахунок прибутку. З фондів та безпосередньо з чистого прибутку може проводитись оплата праці у вигляді премій і допомог (внутрішні грошові потоки).