2.1: Стан використання сучасних форм роботи з батьками у практичній діяльності.

Обов'язковим елементом мого плану класного керівника є робота з батьками.

Корінні зміни в освіті, становлення оновленої школи вимагають нового осмислення проблеми співробітництва. Спільної діяльності з батьками, у вирішенні якої є своя стратегія.

Стратегія - термін, більшою мірою військовий, але в переносному значення пов'язаний з мистецтвом організації і керівництва. Саме в цьому сенсі стратегія як організація взаємодії класного керівника і батьків, вміння визначати найбільш важливі питання, які необхідно (і можна) вирішити в сучасній діяльності.

Представлю приблизний перелік питань:

- Мотивація навчання, інтереси дитини, його життєві плани.

- Виявлення причин відставання в навчанні, пасивності дитини в пізнавально - розвивальних справах класного колективу.

- Спільна турбота про здоров'я дітей.

- Розвиток пізнавального ставлення до світу і пізнавальних інтересів.

- Розвиток навичок саморегуляції та управління стресом.

- Попередження і подолання конфліктів з однолітками, дорослими.

Будь-який перелік не може бути остаточним раз і назавжди. Воно обговорюється, піддається критиці і згодом коригується.

Визначаючи коло питань, аналізую, з якими проблемами зверталися батьки найчастіше, чи були ці проблеми широкими, або їх потрібно було вирішувати у вузькому колі тільки з батьками конкретних учнів. Потім повертаюся до торішнього плану і знову аналізую:

- Що було намічено зробити за планом;

- Чи всі вдалося зробити? Що було зроблено найбільш вдало?

- Які недоліки були, і які причини цього?

- Які форми взаємодії виявилися найбільш вдалими і в чому їх педагогічний ефект?

- Що необхідно зробити в першу чергу в новому навчальному році?

Крім того величезну роль грає діагностика на різних етапах роботи без якої неможливо спланувати в цілому виховну роботу в дитячому колективі і налагодити стосунки з колективом батьків.

Будь-яка інформація, отримана класним керівником від дітей і батьків, надає неоціненну послугу і сім'ї, і дитині.

Провівши діагностичні дослідження важливо розуміти:

- Необхідно дотримувати сувору конфіденційність;

- Діагностику проводимо як з батьками, так і з дітьми;

- Інформація, отримана в ході діагностики, не завжди носить об'єктивний характер.

Наведу приклади деяких діагностичних досліджень.

Попередня діагностика - дозволяє спрогнозувати склад батьківського колективу (Додаток 1)

На попередньому етапі дуже ефективною є методика незакінчених речень (Додаток 2). Ця методика допомагає визначити ставлення батьків до школи й учителя, що дозволяє класному керівнику уникнути проблемних ситуацій.

Велике значення має тематична діагностика. Її проводжу при підготовці до батьківських зборів з певної теми. Наприклад, перед зборами організую проективну методику для учнів (Додаток 3.), А для батьків анкеті з цієї ж проблеми (Додаток 4).

Інший приклад. При підготовці до батьківських зборів за темою «Методи сімейного виховання» проводжу анкетування з батьками і дітьми (Додаток 5). А самі збори проводжу у формі ситуаційної гри.

Ще один різновид діагностики - підсумкова діагностика, яка проводиться в кінці навчального року. Це необхідно для того, щоб батьки відзначили роботу класного керівника, але ще більшою мірою, щоб провести корекційну роботу. Корекційна робота виявляється у наданні батькам психолого-педагогічної допомоги і підтримки у вирішенні проблемних ситуацій (Додаток 6).

Провівши аналітичну обробку отриманих матеріалів формулюю мета взаємодії з батьками - створення найбільш сприятливих умов для освіти і розвитку дітей, забезпечення взаєморозуміння і односпрямованість прагнень вчителя і сім'ї у розвитку особистості дитини.

Ця мета довготривала, тому конкретизую її в задачах, а відповідно до завдань визначаю зміст взаємодії з батьками, яке включає в себе різні види і форми спільної діяльності протягом усіх років перебування дитини в школі.

Зміст взаємодії з батьками має повністю відповідати і бути спрямоване на вирішення ключового завдання.

Оскільки я працюю в сільській початковій школі, таким завданням є адаптація дитини до школи, яка має на увазі адаптацію до нового соціального статусу. На цьому етапі дуже важливі виховання позитивної мотивації навчання у дітей, формування самооцінки. Це і визначає завдання спільних зусиль вчителя та сім'ї, яку можна вирішувати різними засобами.

У плануванні спільної діяльності спираюся на наступні принципи:

- Батьки повинні бути присвячені в особливості освітнього процесу;

- Попереджено про можливі труднощі, що виникають у дітей в різні періоди;

- Необхідно опановувати деякими знаннями і вміннями, щоб зуміти надати допомогу дитині.

Це найбільш важливий напрям, однак, як показує досвід, саме воно є «проблемною зоною». Про шляхи поліпшення в даній роботі буде сказано далі.

А з метою поліпшення інформаційних запитів батьків можна провести анкетування (Додаток 7)

Основною формою спільної роботи є батьківські збори. На них обговорюються найважливіші рішення з питань життєдіяльності класного співтовариства та виховання дітей.

Дуже добре зарекомендували себе тематичні збори як більш ефективні. Добре підготувати тематичне зібрання це творча спільна робота, але багато чого залежить від самого вчителя (Пам'ятку для вчителя див. у додатку 8).

Вибудовуючи співпрацю з батьками не можна діяти наосліп, а необхідно знати особливості сучасної сім'ї і її ставлення до школи. Існує безліч методик вивчення сім'ї, які дозволяють скласти соціально - демографічний портрет сім'ї .

Найбільш цікавими і ефективними формами спільної діяльності вважаю:

- «Круглий стіл», на який запрошуються цікаво розповідають про свого шкільного життя люди;

- Спільні відкриті уроки, на яких присутні батьки - учасники дії;

- Педагогічні практикуми, коли батькам пропонуються різні ситуації, необхідно знайти вихід, дати пораду чи рекомендацію, пояснити свою позицію;

- Дискусії - активна форма підвищення педагогічної культури батьків у процесі обговорення актуальних проблем;

- Колективно-творчі роботи, що сприяють створенню атмосфери взаєморозуміння і співпраці, згуртуванню колективу.

Природно важливо враховувати зайнятість батьків, тому залучення батьків має бути посильним для сім'ї.

Для успішної роботи з організації взаємодії з батьками і всього освітнього закладу в цілому необхідна самодіагностика, що розуміється як спроба подивитися на себе з боку (а чи все від мене залежне зроблено в цьому плані (). Можна скористатися зразковим опитувальником (Додаток 10). Саме це дозволяє будувати подальшу роботу з поліпшення ефективності співпраці, а також сприяє виробленню критеріїв успішності.

Такими є:

- Створення внутрішньо шкільних органів (Рада школи, батьківський комітет);

- Підвищення рівня компетентності та задоволеності характером взаємин і якістю освіти;

- Підвищення активності, орієнтації на співпрацю.

А як наслідок - формування єдиного простору дорослих і дітей.

Все це одне з найважливіших умов завоювання класним керівником авторитету у дітей і батьків.

Шляхи покращення роботи про взаємодію з батьками:

- Орієнтування на пріоритет таких форм взаємодії, які побудовані на нових діалогічних підставах.

- Роз'єднаність батьків інерція і консервативність поглядів у них (головна складність) необхідно подолати шляхом підвищення педагогічної освіти батьків, включення їх в життєдіяльність дітей у школі.

- Спільна діяльність з батьками реалізується на основі особистісно - орієнтованого підходу.