3. Технологічна схема виробництва біоетанолу

3.1 Характеристика готового продукту

Згідно ДСТУ 7166:2010 Біоетанол. Технічні умови. Біоетанол - прозора рідина, безбарвна або жовтувата, без нерозчинних або зважених домішок і частинок. У таблиці 3.1 наведена характеристика готового продукту.

Таблиця 3.1 – Характеристика біоетанолу

Найменування показників	Норма
Густина при 200С, кг/м3	не більше 791
Масова частка основних компонентів, % не менше	99,84
Концентрація біоетанолу для підвищення октанового числа ,% мас	4,32
Октанове число змішування, дослідницький метод	117
Октанове число змішування, моторний метод	106
Масова частка води, % не більше	0,324
Кислотність (в перерахунку на оцтову кислоту), мг/дм3 (% мас), не більше	56 (0,007)
Показник активності водневих іонів, рН, в межах	6,5 - 9,0
Масова концентрація хлор-іонів, мг /дм3, не більше	32
Масова частка міді, мг / кг, не більше	0,1
Масова частка сірки,%, не більше	0,003
У разі надлишкового введення в паливо води більше, % мас	0,5

Можливе помутніння палива. Відвантаження здійснюється вагонами / цистернами. Якість продукції має відповідати вимогам ТУ У 15.9-30219014-010:2007 № 1, технологічному регламенту - № 00375280-001-2010 -Ввиробництва біоетанолу (антидетонаційної кисневмісної присадки до бензинів).

3.2 Характеристика допоміжних матеріалів.

До допоміжних матеріалів основного виробництва можна віднести формалін, соляна кислота, гашене вапно, карбамід, діамонійфосфат, фосфорна кислота, ії харарктеристика наведена у таблиці 3.2.

Тобто фосфору, а нерідко це азоту, що знаходиться в мелясі недосить для нормальної життєдіяльності дріжджів, тому в неї добавляють в якості першого джерела ортофосфорну кислоту, а в якості другого джерела – сульфат амонію, карбамід чи діафоній фосфат, який містить ці елементи.

Для підкислення дріжджового сусла в виробництві спирту з меляси використовують сірчану або соляну кислоту.

В виробництві спирту для мийки обладнання та пригнічення сторонньої мікрофлори використовують миючі та антимікробні речовини.

Таблиця 3.2 - Допоміжні матеріали.

№	Найменування матеріалу	Стандарти чи технічні умови	Вміст основного компоненту	Класифікація
1.	Вода питна	ГОСТ 2874-82		Питна умовно чиста
2.	Кислота соляна	ГОСТ 1625-89Е		Технічна
3.	Формалін	ГОСТ 1625-89Е	СНОН - 37%	Технічний
4.	Хлорне вапно	ГОСТ 1692-85	Clакт –32-35%	Технічне
5.	Карбамід	ГОСТ 2081-92	N – 46.3%	Технічний
6.	Кислота ортофосфорна: технічна - термічна	ГОСТ 6582-80 ГОСТ 10678-76Е	Н3РО4 – не менше 70%
7.	Діамонійфосфат	ГОСТ 8515-75	Р2О5 – не менше 50% NH3 – 22.5%	Технічний

3.3 Гідропневматична схема виробництва біоетанолу.

На рисунку 3.1 наведена гідропневматична схема виробництва бір етанолу з рослинної сировини, основним апаратом у технологічному процесі є ферментер у якому проходить зброджування, його схема наведена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.1 – Гідропневматична схема виробництва біоетанолу: 1 – циклон; 2 – гідролізатом; 3 – рухливий шарнір. 4 – звороний клапан та штуцер; 5 – транспортер; 6 – змішувач; 7 – струменевий підігрівач; 9 – насос, 10 – теплообмінник; 11 - випарник; 12 – збірник; 13 – інвертор; 14 – клапан; 15 – фільтр; 16 – ємність для зберігання сульфатної кислоти; 17 –вагомір; 18 – нейтралізатор; 19 – відстійник;% 20 – вакуум-охолоджувальна установка; 21 – аератор; 22 – фільтр – прес; 23 – варильно-бродильний апарат; 24 – інокулятор; 25 – насос-сепаратор; 26 – конденсатор бражної колони; 27 – спиртоуловлювач; 28 – бражна колонна; 29 – брагорегулятор; 30 – збірник бражної колони; 31 – молекулярні сита.

Рисунок 3.2 – Бродильний апарат:

1 – кришка; 2 – корпус; 3 – сорочка; 4 – механічна мішалка; 5 - привід, 6 - двигун, 7 – люки для завантажування та вивантажування.